22 лютого 2022 року Справа № 160/26832/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області (49001, м.Дніпро вул.Короленка, буд.4, код ЄДРПОУ 38598371) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування, -
24.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картай платника податків - НОМЕР_1 ). до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 30.07.2021 №282;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 30.07.2021 №282.
В обґрунтування поданого позову позивач зазначає, що у період з 22.07.2021 року по 30.07.2021 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” проведено планову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, за наслідком якої складено акт від 30.07.2021 року №282 та встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 та інших нормативно-правових актів. Подальша експлуатація будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 29.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом направлялася копія ухвали про відкриття провадження у справі, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою АТ «УКРПОШТА» «за закінченням терміну зберігання».
Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2020 року по справі №804/1318/18 та постанові від 24.09.2019 року по справі №825/1109/19, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що у період з 22.07.2021 по 30.07.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Актом перевірки об'єктів ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 30.07.2021 року №282 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ). Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417. зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі -ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі 4 ДБН В.2.5-56:2014). «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01). Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін'юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Положення про паспортизацію), а саме:
Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: всі приміщення будівлі не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення.1-го типу. (п. 4.1. Додаток А, Таблиці А1; п.20 Додаток Б (обов'язковий), Таблиця Б.1 ДБН В.2.5-56:2014).
З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів по всім приміщенням будівлі
Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштуванні електричного захисту на лініях, які живлять, побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника, а саме: живлення побутового кондиціонера що знаходиться в кімнаті №1 будівлі, не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту.
Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштували захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні відповідно до вимог виробника, а саме живлення побутового кондиціонера що знаходиться в приміщенні операторської АГЗП, не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту.
Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, а саме: будівля не забезпечена первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками).
На пожежному щиту (стенд) не вказано його порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПЩ».
Пожежний щит (стенд) не забезпечений захистом від потрапляння прямих сонячних променів, а також захистом знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями).
Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об'єкті у складі комплектації пожежного щита (стенду), не проходе періодичне обслуговування, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання; відновлення потрібних кутів загострювання інструмента дотриманням вимог стандартів.
Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди), а саме: доукомплектувати пожежний щит: вогнегасники - 2шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак 1 шт., лопати - 2 шт., сокири - 1 шт.
Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 |«ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2- 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Не розроблений паспорт потенційно небезпечного об'єкта з подальшою реєстрацією підприємства Державний департамент страхового фонду ДСНС України в Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів.
Не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.
Згідно з висновками акту перевірки від 30.07.2021 року №282 подальша експлуатація об'єктів ФОП ОСОБА_1 створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою-третьою статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ України) забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до статті 6 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Водночас, положеннями пунктів 1 та 12 частини першої статті 67 КЦЗ України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За правилами частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Крім того, відповідно до статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною другою вищевказаної статті також визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон - №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Тобто, вищевказане свідчить про те, що підставою для звернення до суду є акт складений за результатами проведеної перевірки.
Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд тощо.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд наголошує, що відповідно до пункту 26 статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Тобто, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
При цьому, порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Законом не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
Зазначені в акті планової перевірки порушення створюють ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі.
Суд зазначає, що поняття “загроза життю та здоров'ю людини” є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав передбачених статтею 70 КЦЗ України.
Указана позиція висловлена з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2019 року у справі № 2240/2768/18.
В даному випадку, враховуючи виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки окремо та у їх сукупності, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність застосування заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 30.07.2021 №282
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на наведені обставини позовна заява ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду підлягає задоволенню.
Також, з метою належного виконання судового рішення, суд на підставі статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне встановити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію об'єкта до повного усунення порушень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим судові витрати суб'єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області (49001, м.Дніпро вул.Короленка, буд.4, код ЄДРПОУ 38598371) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картай платника податків - НОМЕР_1 ). до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 30.07.2021 №282.
Встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 30.07.2021 №282.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський