Справа № 761/39427/20
Провадження № 1-кп/761/1468/2022
31 січня 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 , секретаря судового засідання ОСОБА_7 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Макіївка Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (Центр надання соціальних послуг),
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020100100005738 від 01 серпня 2020 року),
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України.
Судом, у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до спливу двомісячного строку.
Прокурор ОСОБА_2 просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час застосування запобіжного заходу на досудовому слідстві не зменшилися.
Враховуючи наведене, прокурор вказує, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам, у зв'язку з чим просить продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Потерпіла та її представник підтримали думку прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляну на обставини кримінального провадження та побоювання, що в разі застосування альтернативного заходу, обвинувачений буде впливати на потерпілу у заборонений законом спосіб.
Захисник ОСОБА_8 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що ризики наведені прокурором жодним чином не підтверджено, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника та заперечував проти продовження йому запобіжного заходу.
Крім того на адресу суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт або на особисте зобов'язання. Зазначене клопотання обвинувачений в судовому засіданні підтримав та просив задовольнити.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого та просив задовольнити.
Прокурор, потерпіла та представник потерпілої просили відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов такого висновку.
Ухвалою судді від 09.12.2021 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 терміном до 06.02.2022.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, санкцією якої визначене покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, що відноситься до категорії нетяжких злочинів, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеної статтею 12 КК України, не працює, суспільно-корисною робою не займається, сім'ї немає, що у своїй сукупності свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних та сімейних зв'язків, у зв'язку з чим суд вважає наявним ризик переховування від суду, та такий ризик судом оцінюється у світлі факторів пов'язаних саме із особою обвинуваченого, його моральністю, відсутністю місця проживання, відсутності певної визначеної зайнятості особи, родом занять, майновим станом, та в сукупності зі всіма видами зв'язку із державою. Вказаний ризик, на думку суду підтверджується також обставиною, що під час проведення досудового розслідування обвинувачений оголошувався у розшук.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Підстав для зміни на даний час запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 на інший, який не пов'язаний з триманням під вартою, зважаючи на відсутність будь-якого належного обґрунтування існування стримуючих факторів для останнього, не надання суду гарантії належної процесуальної поведінки та продовження подальшого існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України - суд не вбачає.
Будь-яких підстав, які б могли свідчити про можливість обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, за відсутності стримуючих факторів для обвинуваченого, які б запобігали ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України, встановлено не було та висновків суду про необхідність продовження дії запобіжного заходу не спростовує.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про наявність підстав для зміни йому запобіжного заходу на нічний домашній арешт або особисте зобов'язання не обґрунтовані доказами, які давали б підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт або особисте зобов'язання, що свідчить про відсутність підстав на даний час для задоволення його клопотання про зміну запобіжного заходу.
Аналіз та оцінка зазначених обставин дає підстави суду для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Ізоляторі тимчасового тримання ГУНП у м. Києві із визначенням розміру застави, відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України, у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи що ОСОБА_4 підозрюються у вчиненні нетяжкого злочину, згідно класифікації злочинів, визначених статтею 12 КК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 182, 197, 331, 372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Ізоляторі тимчасового тримання ГУНП у м. Києві, строком на 60 днів, терміном до 31 березня 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень.
Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обв'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: