Справа № 761/35081/16-ц
Провадження № 4-с/761/86/2022
23 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві скаргу стягувача ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко В.М., у виконавчому провадженні №62397549 боржник - ОСОБА_2 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації,-
В листопаді 2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко В.М., у виконавчому провадженні №62397549 боржник - ОСОБА_2 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Марії Дмитрівни щодо нездійснення заходів примусового виконання рішення, ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язати старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Марію Дмитрівну або іншого державного виконавця у провадженні ВП №62397549 усунути порушення шляхом здійснення заходів примусового виконання рішення № 761/35081/16-ц, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Скарга вмотивована тим, що 19.06.2019 рішенням Київського апеляційного суду у справі 761/35081/16-ц визначено спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері: щовівторка та щочетверга від 8.00 до 20.00; перша та третя субота місяця від 10.00 до 20.00 неділі; два тижні відпочинку влітку батька з дитиною за погодженням з матір'ю, зобов'язавши ОСОБА_1 забезпечити денний сон ОСОБА_3 відповідно до її медичних показань. 05.07.2019 видано виконавчий лист з наступною резолютивною частиною: «Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері: щовівторка та щочетверга від 8.00 до 20.00; перша та третя субота місяця від 10.00 до 20.00 неділі; два тижні відпочинку влітку батька з дитиною за погодженням з матір'ю, зобов'язавши ОСОБА_1 забезпечити денний сон ОСОБА_3 відповідно до її медичних показань. 23.06.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Бойко Марією Дмитрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, зареєстровану за номером № 62397549.
На 23.11.2021 року старший державний виконавець Бойко М. Д. призначає контроль за виконанням рішення суду за адресою Шевченківського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: м. Київ, вул. Коперника, 10. Також виносить постанову про залучення дитячого психолога Шевченківського районного в м. Києві центру соціальних служб, про що жодним чином не повідомила стягувача.
ОСОБА_1 зазначає, що на 10 годину боржник та державний виконавець не з'явилися, а прийшли на 14 годину, адже боржник так попросив у державного виконавця напередодні, про що державний виконавець Бойко М. Д. жодним належним чином не повідомила стягувача та не винесла відповідної постанови про перенесення дати та часу, а заява боржника про перенесення була зареєстрована в канцелярії лише на наступний день. О 14 годині боржник з'явився з донькою ОСОБА_3 та зустріч відбувалася за присутності боржника і була закінчена з ініціативи боржника ОСОБА_2 о 16 годині. Під час зустрічі було складено акт державного виконавця У якому чітко зазначено, що зустріч розпочалася о 14 годині та в присутності ОСОБА_2 , що свідчить, на думку стягувача, про неналежне виконання рішення суду боржником, оскільки рішенням суду передбачений термін побачення 3 8:00 до 20:00 без присутності матері.
Вказані дії старшого державного виконавця Бойко М. Д. вважає протиправними та такими, що суперечать закону, оскільки рішення суду боржником виконано не було, а державний виконавець відмовився накладати штраф за невиконання рішення суду.
Звертає увагу, що державний виконавець повинен скласти акт, яким встановити факт виконання судового рішення, або факт невиконання судового рішення.
Вказане стало підставою для звернення до суду зі скаргою
Шевченківський районний відділ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав відзив на позов, який долучено до матеріалів справи, але не приймається до уваги.
В судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про день та час розгляду скарги, причини неявки суду не відомі.
Зважаючи на строки розгляду скарги передбачені ст. 450 Цивільним процесуальним кодексом України та на належність повідомлення заінтересованих осіб про дату та час розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними доказами в матеріалах справи.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.06.2020 р. старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Бойко М.Д. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62397549 з примусового виконання виконавчого листа №761/35081/16-ц, яким визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері: щовівторка та щочетверга від 8.00 до 20.00; перша та третя субота місяця від 10.00 до 20.00 неділі; два тижні відпочинку влітку батька з дитиною за погодженням з матір'ю, зобов'язавши ОСОБА_1 забезпечити денний сон ОСОБА_3 відповідно до її медичних показань.
Згідно вимоги державного виконавця у виконавчому провадженні №62397549/16 від 27.10.2021 р., ОСОБА_2 зобов'язано з'явитись з донькою ОСОБА_5 23.11.2021 р. о 10:00 год. за адресою Шевченківського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: м. Київ, вул. Коперника, 10 , ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись 23.11.2021 р. о 10:00 год. за адресою Шевченківського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: м. Київ, вул. Коперника, 10,
Як вбачається з акту державного виконавця від 23.11.2021 р. за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 10 у приміщенні Шевченківського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_2 надала дитину для побачення. Побачення почалось о 14:00 год. у присутності стягувача, боржника та психолога.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .
З огляду на статтю 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною встановлено статтею 64-1 Закону України Про виконавче провадження .
За змістом вказаної статті Закону виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Аналогічні вимоги містяться у пункті 10 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, яким визначено, що у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, який підписується сторонами виконавчого провадження, та ухвалює постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.
Таким чином з урахуванням норми статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції державний виконавець повинен скласти акт, метою якого є встановлення факту виконання судового рішення, або факту невиконання судового рішення.
Законом «Про виконавче провадження» чітко встановлений перелік дій, що вчиняє виконавець при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною.
Статтею 7 розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону відповідно до якої за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо),або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
За змістом частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та ухвалює рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Порядок виконання судових рішень визначений Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802.
Пунктом 6 розділу IX Інструкції передбачено, що при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною державний виконавець за потреби залучає органи опіки та піклування.
Відповідно до пунктів 5, 6 розділу ІІ Інструкції залучення виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень. Залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб. У цій постанові обов'язково зазначаються опис причин, що зумовили необхідність залучення, час та місце здійснення виконавчих дій, а також інші необхідні відомості. Копія постанови надсилається відповідному органу, установі, організації, суб'єкту господарювання, особі не пізніше наступного дня з дня її винесення, але не пізніше ніж за три дні до запланованих заходів.
Складання акта, як організаційна форма вчинення виконавчих дій, передбачена і пунктом 8 розділу І Інструкції, за змістом якого акт виконавця - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Вимоги до форми та змісту акта державного виконавця встановлені вказаним пунктом Інструкції, а саме: текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що у справі №761/35081/16-ц визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері.
Порядок чи спосіб виконання зазначеного судового рішення відповідно до статті 435 ЦПК України судом не змінювався (доказів протилежного суду не надано).
Виконання судового рішення здійснюється у повній відповідності до його імперативного припису, викладеного в його резолютивній частині, при цьому не допускаючи будь-яких відхилень щодо його виконання.
Таким чином, присутність матері на зустрічах стягувача з дитиною суперечить порядку та способу виконання судового рішення у справі у справі №761/35081/16-ц.
Зазначене положення закону має застосовуватися не формально, а сутнісно.
Забезпечення виконання судового рішення є обов'язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов'язкове судове рішення.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року, Іммобільяре Саффі проти Італії від 28 липня 1999 року).
Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи те, що державний виконавець не вчинив всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», заходів щодо примусового виконання рішення суду, з урахуванням порушення прав ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням рішення суду про визначення способу участі батька у вихованні дитини, суд дійшов висновку про визнання неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бойко Марії Дмитрівни у виконавчому провадженні № 62397549 з примусового виконання виконавчого листа №761/35081/16-ц щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час складання акту від 23.11.2021 р.
Щодо вимоги заявника про старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Марію Дмитрівну або іншого державного виконавця у провадженні ВП №62397549 усунути порушення шляхом здійснення заходів примусового виконання рішення № 761/35081/16-ц, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», варто зазначити наступне.
За умовами ст.451 ЦПК України та у відповідності до загальних положень Закону України «Про виконавче провадження» прийняття відповідних рішень та винесення процесуальних документів державним виконавцем є виключно його дискреційними повноваженнями, у проведення яких суд втручатись не вправі. Так, суд у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця державної виконавчої служби або приватного виконавця зобов"язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника, але при цьому не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України можуть здійснюватися тільки державним виконавцем державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
Відтак, здійснення заходів примусового виконання рішення № 761/35081/16-ц, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», відносяться до виключної компетенції органів виконавчої служби, а тому, суд не вправі покладати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
В зв'язку з цим скарга підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 2, 13, 37,40 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі ст. 260, 448, 450, 451 ЦПК України, суд, -
скаргу стягувача ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко В.М., у виконавчому провадженні №62397549 боржник - ОСОБА_2 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації,- задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Марії Дмитрівни у виконавчому провадженні № 62397549 з примусового виконання виконавчого листа №761/35081/16-ц щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час складання акту від 23.11.2021 р.
В задоволенні іншої частини скарги, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи або без участі учасників зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту вказаного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: А.А.Осаулов
повний текст ухвали виготовлено 23.02.2022 року