Справа № 761/16343/21
Провадження № 2/761/8455/2021
22 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Бражніченко І.О.,
за участі позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-я особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васько Альбіна Василівна про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -
06.05.2021 позивачка звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васько А.В., в якому просить встановити факт її проживання з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, з січня 2008 року до моменту смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також, визнати за нею в порядку спадкування в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона з січня 2008 року постійно проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрацією шлюбу. Під час спільного проживання вона та ОСОБА_3 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обв'язки: спільно оплачували комунальні послуги, здійснювали витрати на придбання продуктів харчування, вели господарство, піклувалися один про одного, доглядали за хворою матір'ю ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказує, що у встановленому законом порядку, вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою приватного нотаріуса КМНО Васько А.В. від 05.12.2019 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав відсутності підтвердження факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майнота рекомендовано звернутись до суду із вказаним позовом.
Вказані обставини зумовили позивачку звернутися до суду, оскільки шлюбні відносини із ОСОБА_3 вони офіційно не оформляли, документально факт спільного проживання однією сім'єю не фіксували та на сьогоднішній день не має можливості у позасудовому порядку довести її право на спадщину за законом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.2021 відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 25.06.2021 о 14 год. 30 хв.
Витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» належним чином оформлену копію правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_1 , або інші документи, які посвідчують право власності на вказане майно або інші документи, які посвідчують право власності на вищевказане нерухоме майно.
Витребувано у приватного нотаріуса КМНО Васько А.В. інформацію про спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та інформацію про те, на яке спадкове майно було видано свідоцтва про право на спадщину.
Витребувано з Першої Київської державної нотаріальної контори інформацію про спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та інформацію про те, на яке спадкове майно було видано свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва, постановленої без виходу до нарадчої кімнати від 09.08.2021, закінчено підготовче засідання у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
23.10.2021 від приватного нотаріуса КМНО Васько А.В. до суду поштовим відправленням, на виконання ухвали суду від 11.05.2021 у справі № 761/16343/21, надійшов лист за Вих. № 69/01-16 від 20.10.2021, в якому остання повідомила, що нею 21.01.2014, за заявою позивачки - ОСОБА_1 , була відкрита спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Інших заяв про прийняття спадщини не надходило, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
05.11.2021 від КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» поштовим відправленням до суду, на виконання ухвали суду від 11.05.2021 у справі № 761/16343/21, надійшов лист від 01.11.2021 № 06214-14327 (И-2021) повідомило, що згідно з даними реєстрових книг КП «КМБТІ» квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (в рівних долях) на підстав договору купівлі - продажу, посвідченого 22.10.1999.
06.12.2021 поштовим відправленням до суду, на виконання ухвали суду від 11.05.2021 у справі № 761/16343/21, надійшов лист від Першої київської державної нотаріальної контори від 22.11.2021 № 10158/01-16 в якому повідомлено, що згідно матеріалів спадкової справи № 255/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , зазначена спадкова справа заведена Першою КДНК 12.03.2013 на підставі заяви № 681 від імені сина померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на 22.10.2021 будь-які інші заяви не надходили та свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
В подальшому, у судовому засіданні 22.12.2021 позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином про час та місце слухання справи, відзиву на позов не надав.
Третя особа - приватний нотаріус Васько А.В., в судове засідання не з'явилася, сповіщена належним чином про час та місце слухання справи, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши повно та всебічно наявні матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22.10.1999 між ОСОБА_5 , яка діяла від свого імені та імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу АВЕ № 542402. Відповідно до даного договору, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Громовою Л.В., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продали ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (в рівних долях кожному) квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 37 років, відомості про що внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 10.09.2013 за номером 00106753958, що підтверджується актовим записом про смерть № 14968 від 10.09.2013.
При цьому, як вбачається зі спадкової справи № 255/2013, відкритої після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 прийняв спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті його матері - ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлої матері ОСОБА_4 у відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України, однак, не оформив своїх спадкових прав на спірне майно, у зв'язку зі смертю до спливу шестимісячного строку, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України, який надавав йому право на таке оформлення. Відтак, ОСОБА_3 був єдиним володільцем квартири АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копією спадкової справи № 01/2014., відкритою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В.
Однак, приватним нотаріусом КМНО Васько А.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2019 за Вих. 97/02-31. Дана постанова обґрунтована тим, що заповіти померлим не складалися; кровне споріднення у спадкоємця з померлим відсутнє, відсутня також реєстрація шлюбу та відсутнє рішення суду про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна№ 249368678 від 23.03.2021, відомості щодо зареєстрованого права власності відносно вказаної квартири у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.
З довідки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (Мікрорайон «Лук'янівка») від 17.12.2019 № 145 вбачається, що ОСОБА_1 (позивачка) проживала з січня 2008 року разом із ОСОБА_3 до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім цього, листом приватного нотаріуса КМНО Васько А.В., Вих. № 69/01-16 від 20.10.2021 на адресу суду, повідомлено, що нею 21.01.2014, за заявою позивачки - ОСОБА_1 , була відкрита спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Інших заяв про прийняття спадщини не надходило, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Листом КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 01.11.2021 № 06214-14327 (И-2021) на адресу суду повідомило, що згідно з даними реєстрових книг КП «КМБТІ» квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (в рівних долях) на підстав договору купівлі - продажу, посвідченого 22.10.1999.
Листом від 22.11.2021 № 10158/01-16 Перша київська державна нотаріальна контора повідомила, що згідно матеріалів спадкової справи № 255/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , зазначена спадкова справа заведена на підставі заяви № 681 від імені сина померлої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на 22.10.2021 будь-які інші заяви не надходили та свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
При цьому, як пояснила позивачка у судовому засіданні, вона утримує вищезазначене майно з моменту смерті ОСОБА_3 по сьогоднішній день, здійснює догляд за квартирою, заборгованість за спожиті комунальні послуги відсутні.
Допитаний у судовому засіданні 07.12.2021 свідок ОСОБА_7 підтвердив обставини, викладені позивачкою у позовній заяві. Пояснив, що позивачка дійсно проживала однією сім'єю із ОСОБА_3 більш ніж п'ять років до відкриття спадщини.
Положеннями ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п.21постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За змістом ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до положень 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, Верховний Суд 23.10.2019 прийняв постанову у справі № 917/1307/18, якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
З огляду на вищевикладене, виходячи з фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивачка у своєму позові знайшли своє підтвердження, судом встановлено факт, що позивачка була пов'язана спільним побутом та проживала однією сім'єю зі спадкодавцем - ОСОБА_3 з 2008 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-які інші спадкоємці відсутні, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 77-79,89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, 3-я особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васько Альбіна Василівна про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу з січня 2008 року до моменту смерті спадкодавця ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: