Справа № 760/32700/21
Провадження № 2/760/11917/21
про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - П'ята Київська Державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийнятті спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - П'ятка Київська Державна нотаріальна контора, в якому просить поновити пропущений строк та визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної особи - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Як убачається зі змісту ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до норм п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Проте, позивачем, всупереч вказаним вимогам, не вказано відповідачів у позовній заяві та інших відомостей про них відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Згідно з ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
А тому суд роз'яснює, що належним відповідачем у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні та міські ради).
Також, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 3 статті 177 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що до складу спадщини належить квартира померлого, а саме квартира АДРЕСА_1 . Також зазначила, що після звернення позивачки до нотаріуса, їй було повідомлено, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
Однак, якими доказами підтверджуються вказані обставини, позивач не зазначила і не додала таких доказів до позовної заяви.
Відповідно до ч.2, ч.4 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви та якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно ч.1 тач.2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Крім того, як встановлено судом з листа Головного управління юстиції у м. Києві №М-4808 від 04.11.2013 року, 09 лютого 2011 року до П'ятої державної нотаріальної контори було надано рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2009 року по справі №2-64-1/09, згідно якого за гр. ОСОБА_4 було визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , а також ухвала Апеляційного суду м. Києва від 08.09.2010 року по справі №22-2567 щодо відхилення апеляційної скарги гр. ОСОБА_1 , що діє в інтересах гр. ОСОБА_4 та залишення без змін рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2009 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обравши такий спосіб захисту як визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачем не обґрунтовано яким чином та ким порушені, не визнані, або оспорені права чи інтереси позивача, за захистом яких має місце звернення до суду.
Також, всупереч п.9, п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві відсутні попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте до позовної заяви не додано документа, що підтверджую сплату судового збору або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2021 року становить 908 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 908 грн.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 95, 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - П'ята Київська Державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийнятті спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова