СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/2502/22
пр. № 3/759/1670/22
23 лютого 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ясельський А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого генеральним директором ТОВ «Науково-технічний центр «Охоронні системи», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи генеральним директором ТОВ «Науково-технічний центр «Охоронні системи», порушив законодавство про державну таємницю, а саме: не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці в очолюваному ним Товаристві, чим порушив ст.ст. 5, 37 Закону України «Про державну таємницю» та п.п. 3, 749 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що виявлено в ході проведення спеціальної експертизи № 26/1/1-264дск від 14.01.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, в протоколі про адміністративне правопорушення просив провести розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з чим вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення № 3 від 14.01.2022; витяг з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею на ТОВ «Науково-технічний центр «Охоронні системи» № 26/1/1-264дск від 14.01.2022, оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч.1 ст. 212-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, зокрема, невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212-2 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 212-2, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: А.М. Ясельський