іменем України
Справа №377/63/22
Провадження №3/377/27/22
23 лютого 2022 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Носенко І.В.,
прокурора Чемериса О.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-6 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Санково, Санковського району, Калінінської області, Росія, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ «МЕДІА ДІМ «СЛАВУТИЧ» на посаді директора, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 861 від 17.01.2022 року, ОСОБА_1 , будучи депутатом Славутицької міської ради Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з п. п. «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII та примітки до статті 172-6 КУпАП, на якого поширюється його дія, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-1 Прикінцевих положень Закону № 1700-VII, несвоєчасно, без поважних причин, 08.06.2020 року подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією, визнав частково та пояснив, що восени 2018 року він був обраний в депутати Славутицької міської ради Київської області у зв'язку з достроковим припиненням повноважень одного з депутатів у зв'язку зі смертю. Він, як депутат Славутицької міської ради, є суб'єктом декларування відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» та зобов'язаний був подавати щорічну декларацію у строк, передбачений цим Законом. Свою щорічну декларацію за 2019 рік він подав 08.06.2020 року. Несвоєчасне подання щорічної декларації за 2019 рік пов'язано із завантаженістю на роботі та по технічним причинам. У зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, просив закрити провадження у справі.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі, просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 доведена у вчиненні вказаного правопорушення, а датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне
правопорушення, в зв'язку з чим строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не закінчилися.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважаю правильним зробити наступний висновок.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про
адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до пункту 1 постанови Славутицької міської виборчої комісії Київської області від 07 вересня 2018 року «Про визнання обраним депутатом Славутицької міської ради Київської області наступного за черговістю кандидата в депутати», визнано обраним наступного за черговістю кандидата у депутати Славутицької міської ради від Славутицької міської партійної організації політичної партії Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, безпартійного, освіта вища, керівника підприємства ТОВ «Медіа-Дім» м. Славутич (а. с. 20).
Згідно з повідомленням виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 01-14/430 від 25.02.2020 року ОСОБА_1 доведено до відома, що статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. ОСОБА_1 проінформовано про те, що в строк до 01 квітня 2020 року йому необхідно подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік (а. с. 21).
Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Депутати місцевих рад зобов'язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
За приписами статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Приписами статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено коло осіб, на яких поширюється дія цього Закону.
Як зазначено у п. п. «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування», повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною
територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідно до п. п. «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», так як з 07 вересня 2018 року був визнаний обраним депутатом Славутицької міської ради Київської області.
Скриншотом з сайту акредитованого центру сертифікації ключів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за посиланням acsk.privatbank.ua/certs підтверджено, що ОСОБА_1 електронний цифровий підпис отримав 18.03.2020 року в акредитованому центрі сертифікації ключів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», термін дії до 18.03.2021 року (а. с. 17).
Згідно з таблицею послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ним подано 08 червня 2020 року о 16 годині 28 хвилин (а. с. 15).
Як вбачається із скріншоту Єдиного державного реєстру декларацій за офіційним посиланням на веб-ресурс https://public.nazk.gov.ua, ОСОБА_1 08.06.2020 року подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік 08.06.2020 о 16:28 ( а. с. 16).
За змістом частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до пункту 2-1 Розділу XIII Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Суб'єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону, або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 цього Закону у зв'язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Відповідно до Примітки до даної статті суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як вбачається із змісту диспозиції частини 1 статті 172-6 КУпАП, з об'єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого правопорушення є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом Славутицької міської ради Київської області, являючись суб'єктом відповідальності відповідно до п. п. «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, на якого поширюється його дія, згідно з вимогами частини 1 статті 45 та пункту 2-1 Розділу XIII Прикінцевих положень вказаного Закону № 1700-VII, був зобов'язаний подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік до 01 червня 2020 року, однак подав таку декларацію лише 08 червня 2020 року без поважних причин, чим порушив вимоги, передбачені чинним законодавством України щодо фінансового контролю.
Докази на підтвердження поважності причин несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, зазначених в судовому засіданні ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, під час судового розгляду не встановлено причин, які б свідчили про поважність несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік.
З урахуванням наведеного, вважаю, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, доведена повністю.
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що для правильного вирішення даної справи має значення визначення дня виявлення зазначеного правопорушення, так як саме від дня виявлення правопорушення обчислюються строки накладення адміністративного стягнення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 17 січня 2022 року особою, уповноваженою на його складання вказано, що днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є момент складання протоколу.
Крім того, у висновку прокурора, який приймав участь у розгляді справи, також зазначено, що датою виявлення вказаного правопорушення слід вважати момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного налізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб'єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Із системного аналізу законодавства у сфері запобігання та протидії корупції, вбачається, що днем виявлення порушення, пов'язаного з корупцією, є день, коли до органу, уповноваженого на складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення, надійшли відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17.
День виявлення правопорушення не може ототожнюватися із часом зібрання усіх необхідних матеріалів перевірки та складанням протоколу про адміністративне правопорушення, про що зазначено прокурором у Висновку по справі. Складання протоколу про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб'єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 255 КУпАП протоколи про правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Як зазначено у п. п. 23, 24 Положення про Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17, Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язане з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку( а.с. 22-27).
Відповідно до п. 3 Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від
06.09.2016 № 19, зареєстрованого в МЮУ 15.11.2016 за № 1479/29609 (далі Порядок), чинного на час вчинення правопорушення, перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу визначений керівником органу.
За змістом п.6 вказаного Порядку, у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, надсилається засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
Згідно з п.8 Порядку у разі встановлення факту неподання декларації суб'єктом декларування Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного органу та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Повідомлення про факт неподання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, надсилається за формою, встановленою в додатку 2 до цього Порядку.
З матеріалів справи встановлено, що до Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла інформація з Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно можливого порушення вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» депутатом Славутицької міської ради ОСОБА_1 , за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 172-6 КУпАП, 25 серпня 2020 року, про що зазначено у запиті заступника начальника Управління стратегічних розслідувань в Київській області, адресованого Славутицькому міському голові, про надання документів відносно депутата Славутицької міської ради ОСОБА_1 ( а.с. 47-49).
Таким чином, датою виявлення даного правопорушення, пов'язаного з корупцією, слід вважати 25 серпня 2020 року, коли до органу, уповноваженого складати протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, надійшла інформація про можливе вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Несвоєчасне проведення перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути підставою для штучного продовження строків, визначених у статті 38 КУпАП.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною 4 статті 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 279, 280, 283-285 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною 4 статті 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Ф. Теремецька