Справа № 296/7990/21
2/296/1773/22
"08" лютого 2022 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Пасічник А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Фінансова компанія управління активами", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Корольовський відділ державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
13.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до ТзОВ "Фінансова компанія управління активами", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Корольовський відділ державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №66488392, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 27.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості; стягнення з ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 6362, 00 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.08.2021 головним державним виконавецем Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М.Хмельницький) Осіпчук І.В. відкрито виконавче провадження №66488392, підставою для відкриття якого є виконавчий напис №242414, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості. Однак, позивач не погоджується з виконавчим написом і вважає, що виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивача було позбавлено законної можливості заперечити проти розрахунку заборгованості.
Крім того, зазначає, що відповідачем не було надано приватному нотаріусу необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача. При вчиненні спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, якою затверджено перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку. Так, відповідно до пункту 1 переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Перелік документів, за яким стягнення заборгованість провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, однак заборгованість, яка зазначена у виконавчому написі, є спірною, а для одержання виконавчого напису не було надано оригіналу кредитного договору, посвідченого нотаріально.
Також зазначає, що аналіз підпункту 2 глави 16 розділу II порядку вчинення нотаріальних дій дає підстави дійти висновку, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
При цьому, при вчиненні напису нотаріусу не було надано ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).
Також зазначає, що станом на 27.06.2021 позивач не мав заборгованості перед відповідачем у розмірі 10105, 58 грн., а тому розмір заборгованості є спірним. У відповідача відсутні документи, які дають підстави вважати, що заборгованість, яка стягнута з позивача на підставі виконавчого напису має характер безспірної, що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку. Неотримання позивачем вимог про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило позивача можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТзОВ "Фінансова компанія управління активами". Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу або повідомити про наявність спору між ним та відповідачем, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Враховуючи вищевикладене просить позовні вимоги задовольнити.
13.09.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.17-18).
15.09.2021 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.29-30).
18.11.2021 року представником відповідача подано заяву про визнання позовних вимог (а.с.41).
18.11.2021 року представником відповідача подано заяву про врегулювання спору за участю судді (а.с.42).
05.02.2022 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої представник позивача уточнив номер виконавчого провадження та просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №242414, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 27.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості (а.с.85).
08.02.2022 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира у задоволенні клопотання представника відповідача про врегулювання спору за участю судді відмовлено (а.с.90).
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, згідно поданої заяви просять розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити (а.с.82).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.39, 77), причини неявки суду не повідомив.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив (а.с.33-34, 73-74).
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Корольовського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)у судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви просить розглянути справу без участі представника (а.с.79).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 27.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №242414, яким нотаріусом запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості у розмірі 10130, 58 грн..
16.08.2021 року постановою головного державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Осіпчук І.В. відкрито виконавче провадження №66488392 за заявою стягувача про примусове виконання виконавчого напису № 242414 від 27.06.2021 (а.с.8).
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, п.п.3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 27.06.2021 року №242414, оскільки відсутні належні та допустимі докази на підтвердження безспірності заборгованості, є недоведеним факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, та дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог Закону.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції №100 від 27.08.2021 року за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (а.с.1).
Згідно квитанції №99 від 27.08.2021 року, яка міститься в матеріалах цивільної справи, за подання заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 454, 00 грн.
Таким чином, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору у розмірі 908, 00 грн. за подання позовної заяви та 454, 00 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то на підтвердження понесених витрат представник позивача надав договір про надання правової допомоги від 26.08.2021, укладений між адвокатом Боденком Д.О. та Ташелькевичем В.А., ордер про надання правничої правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №б/н від 26.08.2021, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Боденком Д.О. на виконання умов договору про надання правової допомоги №б/н від 26.08.2021, меморіальний ордер №257837975 (а.с.11-12, а.с.13, зворотний бік а.с.13, а.с.14, зворотний бік а.с.14, а.с.15).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Враховуючи надані суду докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, в сумі 5000, 00 грн.
Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №242414, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 27.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості у розмірі 10130, 58 грн..
Стягнути з ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 908 грн. 00 коп. судового збору
Стягнути з ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 454 грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Стягнути з ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач :
ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1
Відповідач:
ТзОВ "Фінансова компанія управління активами",
м.Ірпінь, вул.Стельмаха, буд 9А, офіс 203
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Остапенко Євген Михайлович,
м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд.6/5
Корольовський відділ державної виконавчої служби у м.Житомирі
Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький),
м.Житомир, вул. Л.Качинського, буд. 12-А
Повний текст рішення суду виготовлено 22 лютого 2022 року.
Cуддя Н. М. Анциборенко