справа 278/488/22
23 лютого 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Татуйка Є.О., за участю секретаря Мельник Ю.Ю., розглянув заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, офіса Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування майнової шкоди завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, --
В провадженні Житомирського районного суду Житомирської області 21 лютого 2022 року надійшла вказана цивільна справа.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Розгляд заяви про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Проаналізувавши фактичні обставини вищевказаної справи та зазначені норми процесуального закону, головуючим суддею у справі заявлено самовідвід з тих підстав, що ним постановлявся вирок 17.08.2015 року відносно ОСОБА_1 . Даним судовим рішенням в пред'явленому обвинуваченні заявника визнано не винним і по суду виправданим у зв'язку із не доведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 136, ч. 1 ст. 396 КК України та у зв'язку із відсутністю події злочину, передбаченої ч. 3 ст. 135 КК України.
Такий вирок було скасовано постановою апеляційного суду Житомирської області, а справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Задля уникнення будь-яких непорозумінь при вирішенні даної заяви головуючий суддя має бути відведений заради виключення можливості стверджувати про сумнів щодо його об'єктивності та упередженості.
Аналіз норм права про відвід (самовідвід) суддів ст.ст. 36-39 ЦПК України показує, що законодавець визнає за сторонами право на відвід, а за суддею - на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід (самовідвід), якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Такі висновки покладені в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 24.05.1989 року у справі за заявою Гаусшильдта (Hauschildt Case), відповідно до змісту якого, при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.
Європейський суд з прав людини в п.п. 24-30 рішення від 26 жовтня 1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії" розтлумачив поняття безсторонності суду в тому аспекті, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться, зокрема, в демократичному суспільстві суд повинен викликати довіру у громадськості.
У рішенні в справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
На переконання суду, розгляд даної справи в даному складі суду може сприйматися сторонами як порушення закріпленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, права на справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом.
За таких обставин, самовідвід обґрунтований та підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, -
Заяву про самовідвід судді задовольнити.
Відвести суддю Татуйка Євгена Олексійовича від розгляду даної судової справи на підставі положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Передати справу до загального відділу Житомирського районного суду Житомирської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Євген Татуйко