Справа №295/16997/21
Категорія 67
2/295/441/22
22.02.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
І. СУТЬ ЗАЯВИ
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, який був зареєстрований 09.03.2001 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції, актовий запис №286; стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в твердій грошовій формі в сумі 3000,00 гривень з подальшою індексацією, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що сімейне життя сторін не склалось внаслідок різних поглядів на життя, шлюбні стосунки фактично припинені, спільне господарство сторони не ведуть, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Позивач також вказує, що від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач, як батько дитини, матеріальної допомоги на її утримання не надає.
В обґрунтування розміру аліментів на утримання дитини позивач посилається на те, що крім неповнолітньої доньки, сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_5 , який з 2018 року навчається за кордоном, на утримання якого батько матеріальної допомоги також не надає.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
28.12.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви і доданих до неї документів направлялись відповідачу за місцем його проживання і були отримані ним 14.01.2022 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
Інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 09.03.2001 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції, актовий запис №286 (а.с. 24).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 9).
Відповідно до довідки ОСББ « Селецька-21" ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею проживають син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА і МОТИВИ СУДУ
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
За правилами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Беручи до уваги, що позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу, на примирення не згодна, відповідач заперечень проти розірвання шлюбу не висловив, а тому суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.
Статтею 27 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ від 27.02.91 року (далі - Конвенція), передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками цього обов'язку визначаються за домовленістю між батьками. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частини 1-2 статті 184 Сімейного кодексу України визначають, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.
Судом встановлено, що між сторонами спору, які є батьками неповнолітньої доньки, відсутня домовленість щодо виконання обов'язку зі сплати аліментів, що є підставою для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей на підставі рішення суду.
При визначенні розміру аліментів суд керується положеннями ст. 182 СК України, бере до уваги, що відповідач є молодим чоловіком працездатного віку, який зобов'язаний брати участь в матеріальному забезпеченні своїх дітей, відсутність відомостей про перебування на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб; відсутність відомостей про незадовільний стан його здоров'я, враховуючи розмір витрат, необхідних для забезпечення дитини повноцінним харчуванням, сезонним одягом, шкільним приладдям, речами особистої гігієни, ліками, потреби в забезпеченні її гармонійного розвитку, враховуючи розмір прожиткового мінімума, який згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року встановлений для дітей віком від 6 до 18 років в сумі 2618,00 грн, який постійно зростає, виходячи із рекомендованого розміру аліментів, який становить прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд присуджує аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої доньки, в розмірі 2000,00 грн до її повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 УПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позивач, на виконання вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України, не довела на підставі належних та допустимих доказів, які долучені до матеріалів справи, можливість відповідача сплачувати аліменти на дитину в сумі 3000,00 гривень щомісячно.
Звертаючись до суду з позовом і обгрунтовуючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, позивач посилалась також на необхідність утримувати спільного з відповідачем сина, який досяг повноліття, але на даний час навчається.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, які підлягаються стягненню з відповідача, не можуть бути взяті до уваги наведені позивачем обставини щодо необхідності утримувати за рахунок даних коштів іншої дитини, оскільки вони виходять за межі предмета доказування в даному спорі.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу її право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання до досягнення ним 23- річного віку, що передбачено положеннями ст. 199 Сімейного кодексу України, вимоги про стягнення яких позивач в даній позовній заяві не заявляла.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 908,00 грн, який сплачений нею при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу, та на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн, оскільки при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Розірвати шлюб між громадянами України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 09.03.2001 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції, актовий запис №286.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону, до повноліття дитини, починаючи з 21.12.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя О.В. Стрілецька