Постанова
іменем України
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 459/2057/20
провадження № 51-4592км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 червня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140150000448, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого: востаннє вироком Червоноградського міськрайонного суду від 24 січня 2013 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Червоноградського міськрайонного суду від 19 листопада 2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
Визначено обчислювати ОСОБА_7 початок строку відбуття покарання з 6 червня 2020 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_7 залишено у вигляді тримання під вартою.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та цивільного позову.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 6 червня 2020 року, біля 22:00, повторно, з корисливих мотивів, проник до квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_8 , звідки намагався таємно викрасти ноутбук марки «FUJITSU Siemens Esprimo MOBILE V5515», вартістю 3500 гривень, термовентилятор марки «Saturn ST-HT8352», вартістю 511 гривень, фотоапарат марки «Canon Power Shot А1400», вартістю 852 гривні, проте з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий потерпілим.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 червня 2021 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Аргументуючи свою позицію, зазначає про недоведеність наявності у діях ОСОБА_7 інкримінованого складу злочину. Крім цього, вважає, що пред'явлені стороною обвинувачення докази є неналежними та недопустимими, а суди в ході розгляду кримінального провадження залишили недослідженими обставини, з'ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного рішення.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, порушив принцип безпосередності дослідження доказів та не надав відповіді на усі доводи його апеляційної скарги, внаслідок чого ухвалив рішення, що не відповідає положенням статей 370, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу захисника потерпілий ОСОБА_8 подав письмові заперечення, де зазначив, що заявлені ОСОБА_6 вимоги не підтримує та просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 без зміни.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просив задовольнити подану ним касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Прокурор ОСОБА_5 просив залишити судове рішення щодо ОСОБА_7 без зміни як законне, а касаційну скаргу захисника - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального і процесуального права та правової оцінки, з огляду на ті фактичні обставини справи, які встановлені й визнані доведеними судами першої та апеляційної інстанцій (судами факту).
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу, та виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Зважаючи на вказані положення процесуального закону, доводи захисника про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також оцінку судом доказів, виходячи з положень ст.ст.433, 438 КПК України не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Водночас, доводи про відсутність у діях засудженого сукупності закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких вчинене суспільно небезпечне діяння визнається злочином, є безпідставними з огляду на таке.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно та поєднаному із проникненням у житло, відповідає встановленим фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.
Зокрема, суд посилався на показання ОСОБА_7 , який не заперечував, що 6 червня 2020 року, біля 22:00, знаходився у квартирі АДРЕСА_2 , де в подальшому його помітив і затримав власник; показання потерпілого ОСОБА_8 , який зазначив, що ним та його дружиною у квартирі за їх місцем проживання було виявлено обвинуваченого, який хотів викрасти ноутбук, фотоапарат та вентилятор, та, намагаючись покинути місце злочину, чинив їм опір, застосовуючи при цьому предмет, схожий на револьвер; показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які також підтвердили обставини вчиненого ОСОБА_7 протиправного діяння; заяву ОСОБА_8 від 6 червня 2020 року про вчинення злочину, протокол затримання ОСОБА_7 , рапорт інспектора-чергового СРПП № 2 Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області від 7 червня 2020 року; протоколи огляду місця події від 7 червня 2020 року та 20 червня 2020 року, згідно із яким виявлено та вилучено речі, які намагався викрасти ОСОБА_7 , а також належні останньому ключі, відмички та інструменти; висновок експерта № 10/5/966 від 30 червня 2020 року, за якими ключ, знайдений у ОСОБА_7 , відкривав замок на дверях до квартири потерпілого; довідку КП «Червоноградський ринок» та товарні чеки, якими підтверджується вартість речей, що намагався викрасти обвинувачений; висновок експерта № 10/1-257 від 22 червня 2020 року, згідно з яким вилучений у ОСОБА_7 револьвер моделі «Ekol Viper 3» не належить до категорії вогнепальної зброї; висновками експерта № 067/2020 від 12 червня 2020 року та № 087/2020 від 28 липня 2020 року, що підтверджують наявність у обвинуваченого та потерпілого тілесних ушкоджень, отриманих в ході боротьби; протоколи проведення слідчих експериментів від 9 липня 2020 року за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_8 .
При цьому, суд констатував, що версія обвинуваченого про те, що він зайшов до квартири з метою повідомити потерпілого про відкриті вхідні двері, свого підтвердження не знайшла. Фактичними даними встановлено, що ОСОБА_7 проник до квартири шляхом підбору ключа, а речі, які обвинувачений намагався викрасти знаходились не на своїх звичних місцях.
З огляду на викладене, твердження сторони захисту про недоведеність наявності у діях ОСОБА_7 суб'єктивної та об'єктивної сторони інкримінованого складу злочину є безпідставними та спростовуються оціненими із додержанням правил ст. 94 КПК України доказами.
Поряд із цим суд обґрунтовано визнав неспроможними доводи сторони захисту про неналежність та недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів..
Зокрема, суд правильно зазначив, що огляд місця події, який проводився у квартирі потерпілого, відбувся із дотриманням вимог процесуального закону, не потребував попереднього дозволу слідчого судді та обов'язкової відеофіксації.
Також, місцевий суд вказав про безпідставність вимоги захисника ОСОБА_6 щодо виключення ряду доказів, а саме: рапорту поліцейського, заяви потерпілого, висновків судової балістичної та судово-медичної експертиз і медичних карт, оскільки вони у сукупності з іншими доказами підтверджують обставини вчинення ОСОБА_7 незакінченого замаху на крадіжку.
Крім цього, суд вмотивовано відмовив стороні захисту в задоволенні клопотань про проведення судово-товарознавчої експертизи предметів злочинного посягання та фототехнічної експертизи додатків до протоколу огляду місця події.
Зокрема, суд звернув увагу на те, що вартість майна, яке намагався викрасти обвинувачений, підтверджується наданими потерпілими товарними чеками та довідкою. В такому випадку, позиція суду про недоцільність проведення експертного дослідження для визначення вартості предметів, які ОСОБА_7 намагався викрасти, є обґрунтованою та кореспондує правовій позиції, викладеній у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18)
Розглядаючи клопотання про призначення фототехнічної експертизи суд не знайшов підстав для її проведення. При цьому зазначив, що про розташування речей, які намагався винести ОСОБА_7 , не на своїх звичних місцях повідомив не потерпілий, а його дружина - свідок ОСОБА_9 , яка перша увійшла до квартири та виявила там обвинуваченого який учинив активний опір при затриманні, намагався втекти.
Переглянувши вирок в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи захисника ОСОБА_6 про недоведеність у діях ОСОБА_7 інкримінованого складу злочину, неповноту судового розгляду, про неналежність на недопустимість доказів є неспроможними, були предметом дослідження місцевим судом, висновки якого із цих питань є достатньо мотивованими.
Посилання сторони захисту на порушення апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів також не знайшло свого підтвердження, оскільки колегія суддів іншої оцінки доказам винуватості ОСОБА_7 не надавала, посилалася на висновки, які зробив місцевий суд, а тому вимоги ст. 23 та 94 КПК України були дотримані.
Таким чином, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.ст. 370 та 419 КПК України.
Істотних порушень норм процесуального права чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які тягнуть за собою безумовне скасування оскаржуваного судового рішення при розгляді кримінального провадження в порядку касаційної процедури не встановлено.
Отже, підстави для задоволення касаційної скарги захисника відсутні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
Ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_13 ОСОБА_2 ОСОБА_3