Ухвала
22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 161/12975/21
провадження № 61-2411ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лавренчук Олександр Володимирович, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2021 року про відмову ухвалити додаткове рішення та постанову Волинського апеляційного суду від 12 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 3 500 грн щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову 21 липня 2021 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в межах суми платежу за один місяць, стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 908 грн судового збору, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 875 грн витрат на правничу допомогу, в решті вимог відмовлено.
11 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лавренчук О. В. звернувся до суду із заявою в якій просив ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом цивільної справи, а саме витрати на правову допомогу сумі 1 000 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2021 в задоволені заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренчук О. В. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 12 січня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лавренчука О. В. залишено без задоволення, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2021 року залишено без змін.
11 лютого 2022 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Лавренчук О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 12 січня 2022 року в справі № 161/12975/21.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, § 37).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином процесуальним законом не передбачено оскарження в касаційному порядку ухвал суду першої інстанції щодо відмови ухвалити додаткове рішення (пункт 20 частини першої статті 353 ЦПК України) та постанов апеляційного суду, якими такі ухвали залишені без змін.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Аналогічним чином Верховним Судом вирішено питання про відмову у відкритті касаційного провадження в ухвалах від 29 листопада 2021 року в справі № 279/6003/18, від 07 грудня 2021 року в справі № 528/222/19,
від 18 січня 2022 року у справі № 753/1382/20.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лавренчук Олександр Володимирович, на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 жовтня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 12 січня 2022 року у цивільній справі № 161/12975/21 (апеляційне провадження № 22-ц/802/85/22).
Копію ухвали разом із доданими до скарги документами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта