Ухвала
22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 685/555/20
провадження № 61-772св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватний нотаріус Теофіпольського районного нотаріального округу Хмельницької області Сурма Галина Францівна, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Хмельницької районної ради Хмельницької області, Теофіпольської селищної ради Хмельницької області, фермерського господарства «Злагода Л», ОСОБА_1 про скасування рішення та визнання недійсним державного акта; за позовом фермерського господарства «Злагода Л» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права постійного користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою фермерського господарства «Злагода Л» на постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І., від 16 грудня
2021 року,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватний нотаріус Теофіпольського районного нотаріального округу Хмельницької області Сурма Г. Ф., в якому просила визнати право постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування.
У червні 2020 року ОСОБА_3 пред'явив зустрічний позов до Теофіпольської районної ради Хмельницької області, фермерського господарства «Злагода Л», ОСОБА_1 про скасування рішення та визнання недійсним державного акта.
У вересні 2020 року фермерське господарство «Злагода Л» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області у складі судді Самойловича А. П. від 13 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Позов фермерського господарства «Злагода Л» задоволено.
Визнано за фермерським господарством «Злагода Л» право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6824785500:04:017:0118, 6824785500:04:017:0119, 6824785500:04:017:0120, 6824785500:04:017:0121, 6824785500:04:017:0122, 6824785500:04:017:0123, 6824785500:04:017:0124, 6824785500:04:017:0125, 6824785500:04:017:0126, 6824785500:04:017:0127, 6824785500:04:017:0128, 6824785500:04:017:0130, 6824785500:04:017:0131, 6824785500:04:017:0132 та 6824785500:04:017:0133, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки, площею 33, 0000 га, кадастровий номер 6824785500:04:017:0076, наданої ОСОБА_4 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХМ № 000000, виданого 17 грудня 1998 року Теофіпольською районною радою народних депутатів Хмельницької області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 29.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області
від 13 серпня 2021 року у частині задоволення позову фермерського господарства «Злагода Л» скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі фермерське господарство «Злагода Л» просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня
2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказав, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 14 листопада 2018 року у справі
№ 183/1617/16, від 12 червня 2019 року у справ № 487/10128/14,
від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 21 березня 2018 року
у справі № 235/3619/15, від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах
(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах або якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватний нотаріус Теофіпольського районного нотаріального округу Хмельницької області Сурма Галина Францівна, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Хмельницької районної ради Хмельницької області, Теофіпольської селищної ради Хмельницької області, фермерського господарства «Злагода Л», ОСОБА_1 про скасування рішення та визнання недійсним державного акта; за позовом фермерського господарства «Злагода Л» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права постійного користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою фермерського господарства «Злагода Л» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович