Ухвала
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 202/12824/14-ц
провадження № 61-2623ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня
2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня
2022 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба
у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов'язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, про визнання правочинів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, застосування наслідків недійсності правочинів,
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 28 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська І. Р., Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_5 ,
ОСОБА_1 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов'язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні, задоволено частково.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відхилено.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 09 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 28 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу
Петрушенська І. Р., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов'язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні, відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська І. Р., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу
Деллалов А. О., про визнання правочинів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, застосування наслідків недійсності правочину, задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 24 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим номером
№ 823.
Витребувано із володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1400204912101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_3 право власності на зазначену земельну ділянку.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, реєстраційний номер 442864112101, з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 24 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим номером
№ 825.
Витребувано із володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, реєстраційний номер 442864112101, з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 04 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель
і споруд, посвідченого 04 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим номером 848.
У порядку застосування недійсності Договору іпотеки, укладеного 04 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101:
- виключено з Державного реєстру іпотек запис № 23718924 від 04 грудня 2017 року про державну реєстрацію Договору іпотеки;
- виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження № 23719365 від 04 грудня 2017 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки.
Витребувано із володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано запис про державну реєстрацію права власності № 23219500 від 02 листопада 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 37977553
від 07 листопада 2017 року), визнано за ОСОБА_3 право власності на зазначену земельну ділянку.
Витребувано із володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 13/100 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , скасовано запис про державну реєстрацію права власності № 19784907 від 31 березня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34596006 від 03квітня
2017 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
17 лютого 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року (надійшла до суду 18 лютого 2022 року), у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення у повному обсязі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
У касаційній скарзі порушено вимоги пункту 3 частини другої статті 392
ЦПК України, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи,
їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання
чи перебування (для фізичних осіб), оскільки у касаційній скарзі не зазначено третю особу - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та третю особу - ОСОБА_6 .
Таким чином, заявнику необхідно надіслати на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подачу касаційної скарги, посилаючись на тяжке матеріальне становище.
Дослідивши надане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що
у задоволенні клопотання необхідно відмовити у зв'язку з тим, що заявник не надав жодних доказів на підтвердження клопотання.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції станом на день подання позову, за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції станом на день подання позову, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у грудні 2014 року.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом у 2019 році.
Станом на 01 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1 218,00 грн (0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн, три розміри мінімальної заробітної плати - 3 654,00 грн).
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).
Оскільки заявник оскаржує рішення суду в частині первинної та зустрічної позовної заяви, то судовий збір повинен бути сплачений відповідно за оскарження рішення суду в частині первинного позову та в частині зустрічної позовної заяви, як за майнові так і за немайнові вимоги.
Судовий збір за подачу касаційної скарги за первинним позовом: 243,60 грн за позовні вимоги немайнового характеру; та 1 відсоток від цини позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше трьох розмірів мінімальної заробітної плати, помноженої на 200 відсотків, за позовну вимогу майнового характеру.
Судовий збір за подачу касаційної скарги за зустрічною позовною заявою: за три позовні вимоги немайнового характеру -
(768,40*3)*200%= 4 610,40 грн; за позовні вимоги майнового характеру - ціна позову спірних ділянок за зустрічним позовом - 193 630,95; (193 630,95*1%)*200%=3 872,62; загальний розмір судового збору за подачу касаційної скарги - 4 610,40+3 872,62=8 483,02 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі, або надати належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення, відстрочення або зменшення розміру судового збору, підтверджене належними доказами.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня
2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня
2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць