22 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 922/2982/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 (у складі колегії суддів: Лакіза В.В. (головуючий), Здоровко Л.М., Плахов О.В.)
за позовом Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз"
про зобов'язання вчинити певні дії,
11.02.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 (повний текст складено 18.01.2022) у справі № 922/2982/21, подана 09.02.2022 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв'язку.
У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 (повний текст складено 18.01.2022), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 07.02.2022.
В той же час, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду було отримано скаржником 20.01.2022, що підтверджується копією конверта та даними сайту Укрпошти за штриховим ідентифікатором поштового відправлення № 6102270748987.
Таким чином, оскільки касаційну скаргу заявником подано 09.02.2022, тобто у межах двадцятиденного строку із дня вручення йому повного тексту оскаржуваного судового рішення (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів визнає клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
за пунктом 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;
за пунктом 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
за пунктом 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник в якості обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження зазначає, що у цій справі, на його думку, оскаржуване рішення господарського суду апеляційної інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права. Водночас ним не наведено випадків передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначена скарга підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник в якості підстав для подання касаційної скарги зазначає підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у правовідносинах, які складаються між споживачами послуг розподілу природного газу та надавачем таких послуг Оператором ГРМ.
При цьому, за своїм змістом частина третя статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначає перелік судових рішень, які не підлягають касаційному оскарженню. Зокрема, такий критерій як те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, стосується можливості касаційного перегляду рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, оскільки предметом позову у цій справі є зобов'язання вчинити певні дії (визнати незаконними дії щодо донарахування додаткових об'ємів природного газу; скасувати рішення постійно діючої комісії з розгляду актів), тобто вимоги мають немайновий характер, то зазначена справа не належить до переліку малозначних справ та справ з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У такий спосіб, обґрунтування скаржником випадків передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі, з посиланням на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, процесуальним законодавством не вимагається.
Натомість, зазначення підстав передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою вимогою.
Виходячи з наведеного, Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали).
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 922/2982/21, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" строк на касаційне оскарження.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 у справі № 922/2982/21 залишити без руху до 24.03.2022, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.А. Зуєв
Судді І.С. Берднік
І.С. Міщенко