17 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 922/1372/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,
за участю секретаря Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Прохорова С.А.
від 23.06.2021
та на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О., Геза Т.Д., Плахов О.В.
від 27.10.2021
за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера»
про стягнення 1 235 849,79 грн
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера»
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області
про стягнення 3 077 639,68 грн,
за участю представників:
позивача за первісним позовом: не з'явилися,
відповідача за первісним позовом: Мица Ю.В.,
третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом: не з'явилися.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року Територіальне управління державної судової адміністрації у Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера», у якому просило суд розірвати договір підряду № 79т-17 від 07.07.2017 у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» штрафні санкції у загальному розмірі 1 235 849,79 грн.
Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області відмовилось від позовних вимог в частині розірвання договору підряду від 07.07.2017 №79т-17 (вх. № 19259 від 12.08.2019).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2020 прийнято відмову Територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області від позовних вимог в частині розірвання договору підряду від 07.07.2017 № 79т-17 та закрито провадження у справі № 922/1372/19 в цій частині.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просило стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області заборгованість за фактично виконані будівельні роботи в сумі 3 077639,68 грн.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
07.07.2017 між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» (далі - підрядник) було укладено договір № 79Т-17 на виконання робіт на об'єкті «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд.16-А».
Додатковою угодою №2 від 12.07.2017 року до договору підряду №79т-17 від 07.07.0217 були внесені зміни: « 1. Сторони погодились на часткову зміну положень додатку 1, а саме договірної ціни до договору підряду №79т-17 від 07.07.2017, замінивши слова та цифри «що здійснюється у 2017 року» на слова та цифри що «здійснюється в 2017-2018 роках».
Додатковою угодою № 3/79т-17 від 30.03.2018 до договору підряду № 79т-17 від 07.07.2017 були внесені зміни: « 1. Керуючись частиною 1 статті 651, 655 Цивільного кодексу України, стаття 188 Господарського кодексу України та беручи до уваги лист ТОВ «Будівельна компанія «Укртехносфера» № б/н від 29.03.2018 викласти календарний графік виконання робіт в новій редакції, що додається окремо до додаткової угоди».
Додатковою угодою № 5/79т-17 від 17.09.2018 до договору підряду № 79т-17 від 07.07.2017 були внесені зміни: «Керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, пунктом 4 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовилися продовжити строк дії виконання зобов'язань щодо виконання робіт, у зв'язку із виникненням об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, без зміни суми, визначеної в договорі, у зв'язку з цим: Внести зміни до п.2.1. розділу II «Строки виконання робіт» визначивши кінцевій строк виконання робіт 01.12.2018. Додаток №2 - Календарний графік виконання робіт на 2018 рік викласти в новій редакції (додається окремо)».
Додатковою угодою № 6/79т-17 від 6 листопада 2018 року до договору підряду № 79т-17 від 07.07.2017 були внесені зміни: «Керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, пунктом 4 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовилися продовжити строк дії виконання зобов'язань щодо виконання робіт, у зв'язку із виникненням об'єктивних обставин, що спричиниш таке продовження, без зміни суми, визначеної в договорі, у зв'язку з цим: 1. Перше речення пункту 2.1. розділу 2 «Строки виконання робіт» викласти в редакції «Загальний термін виконання робіт: 15.07.2017-15.06.2019. Пункт 12.1. Розділу 12 «Строк дії договору» викласти в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дати укладання і діє до 15.06.2019 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань до повного їх виконання сторонами».
Під час виконання договору № 79Т-17 від 07.07.2017 було виявлено додатковий обсяг робіт, що не охоплений проектно-кошторисною документацією, у зв'язку з чим було здійснено коригування проектно-кошторисної документації на об'єкті «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд.16-А».
На підставі цього між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» (підрядник) було укладено договір № 41Т-18 від 27.08.2018 (далі - договір № 41Т-18 від 27.08.2018) на виконання робіт на об'єкті «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд.16-А (коригування)».
Відповідно до п. 4.3.8. договору підряду № 79Т-17 від 07.07.2017 підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт після підписання договору у термін, визначений у календарному графіку виконання робіт.
Згідно з п. 10.2 договору підряду № 79Т-17 від 07.07.2017 у разі несвоєчасного початку виконання робіт підрядником, а також термінів усунення недоліків, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 1% вартості робіт, з яких допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України посилаючись на те, що фактичний стан будівництва не відповідає календарному графіку виконання робіт, звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» із претензією № 06-26/675/19 від 15.03.2019, в якій просило підрядника сплатити суми штрафних санкцій у загальному розмірі 1 235 849,79 грн, розрахованих на підставі п. 10.2 договору підряду, яка була залишена без задоволення підрядником.
Наведене вище стало підставою для звернення Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 1 235 849,79 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» звернулося із зустрічним позовом, оскільки Територіальне управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області в порушення умов договору та положень чинного законодавства не приступило до приймання відповідних робіт, чим виключило можливість встановити наявність умов, передбачених частиною 6 статті 882 Цивільного кодексу України.
Територіальне управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області листами від 25.11.2019 за № 06-14/2656/19 та № 06-14/2655/19 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» про відмову підписати акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт з тих причин, що строк договору № 79Т-17 від 07.07.2017 закінчився 15.06.2019, у зв'язку з чим, на його думку, договірні правовідносини між сторонами припинилися.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Господарський суд Харківської області рішенням від 23.06.2021 у справі №922/1372/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, в позові Територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області відмовив повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» задовольнив повністю та стягнув з Територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» 3 077 639,68 грн заборгованості, 46 164,60 грн судового збору та 68 099,04 грн витрат на проведення експертиз.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що додатковою угодою від 06.11.2018 № 6/79-т17 сторонами досягнуто згоди, що строками виконання робіт з Реконструкції адміністративної будівлі та благоустрою території Первомайського міськрайонного суду Харківської області є 15.07.2017-15.06.2019.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» визнало, що не виконало частину робіт у вищевказані строки з незалежних від нього причин, а саме через упущення та недоліки проектно-кошторисної документації, про що було повідомлено замовника.
Відповідність не повною мірою вимогам, що ставляться до проектної документації згідно державних будівельних норм, з урахуванням фактичного стану та параметрів будівлі, що підлягає реконструкції частково перешкоджала своєчасному виконанню робіт за такою проектною документацією до внесення до неї відповідних корегувань підтверджена висновком додаткової комісійної будівельно-технічної експертизи та комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 20-4326 від 02.02.2021.
Під час виконання підрядних робіт за договором підряду № 79т-17 від 07.07.2017 було виявлено додатковий обсяг робіт, що не було охоплено проектно-кошторисною документацією, що стало підставою для укладання із Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» іншого договору підряду № 41т-18 від 27.08.2018.
Встановлені обставини свідчать про відсутність вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» у недотриманні строків виконання робіт з Реконструкції адміністративної будівлі та благоустрою території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, передбаченого Календарним графіком виконання робіт до договору підряду, що в силу положень статті 614 Цивільного кодексу України свідчить про відсутність правових підстав для притягнення підрядника до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для неоплати фактично виконаних робіт.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області відмовилось прийняти виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» роботи з огляду на припинення між сторонами договірних правовідносин у зв'язку із закінченням 15.06.2019 строку дії договору № 79Т-17 від 07.07.2017.
Закінчення 15.06.2019 строку дії договору підряду №79т-17 від 07.07.2017 не може свідчити про припинення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» обов'язку щодо виконання підрядних робіт в обсязі, обумовленому договором, а у Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області оплатити виконані підрядником роботи.
Відмова Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області підписати направлені на його адресу акти приймання виконаних будівельних робіт ф. Кб-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. Кб-3 за листопад 2019 року на загальну суму 3 077 639,68 грн, є необґрунтованою.
Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області не спростовано належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України факту невиконання підрядником робіт в обсязі, визначеному актами приймання виконаних будівельних робіт ф. Кб-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. Кб-3 за листопад 2019 року на загальну суму 3 077 639,68 грн.
Висновком експерта підтверджено факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» підрядних робіт на об'єкті «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області», а також те, що підрядник під час виконання відповідних робіт діяв в інтересах замовника, оскільки зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва, що в контексті частини 4 статті 877 Цивільного кодексу України свідчить про наявність у підрядника права на оплату вищевказаних робіт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі № 922/1372/19, у якій просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» штрафні санкції у загальному розмірі 1 235 849,79 грн на користь Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області. Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.
За касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області відкрито касаційне провадження з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив про те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме статей 86, 236, 282 Господарського процесуального кодексу України, не досліджено зібрані у справі докази, неправильно застосовано норми матеріального права, а саме норми статті 19 Конституції України, пункту 3 частини першої статті 3, статті 627 Цивільного кодексу України, не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 910/2318/16, які стосуються оцінки доказів по справі.
Відповідачем за первісним позовом відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов?язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Щодо визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала раніше викладені висновки щодо тлумачення поняття «подібність правовідносин», та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Проаналізувавши висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 910/2318/16, на які посилається позивач у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що вони не є релевантними з правовідносинами у цій справі, з огляду на таке.
У справі № 910/2318/16 встановлено, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема: висновку експерта від 07.09.2018 № 3999, висновку експертів від 10.04.2017 за №1109, висновку експерта від 15.03.2018 за №003-ОВМ/17 та встановив, що складений за результатами розгляду повторної судової експертизи висновок №003-ОВМ/17 містить вичерпні відповіді на порушені судом питання, відповіді є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.
У той же час, судом апеляційної інстанції оцінки даним судовим експертизам надано не було, а натомість суд задовольнив клопотання ФК «Здоров'я» та призначив проведення комплексної судової експертизи у даній справі. Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції від 26.06.2019 вбачається, що єдиною підставою для призначення у справі комплексної судової експертизи судом апеляційної інстанції визначено лише необхідність застосування спеціальних знань у фармацевтичній галузі. При цьому, жодних пояснень такої необхідності судом не надано, а на розгляд експерта не поставлено питань які б потребували знань саме у фармацевтичній галузі.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ «Серявін та інші проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом «належної» (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
Таким чином, мотивуючи призначення комплексної судової експертизи, суд апеляційної інстанції мав мотивувати у чому полягає невідповідність, неповнота або інші недоліки висновків судових експертиз, проведених у справі. І лише за таких обставин мав право призначити іншу судову експертизу (залежно від невідповідності, неповноти або недоліків проведених) - повторну, комісійну, комплексну, тощо. У разі недотримання цих вимог, висновки проведеної судової експертизи можуть бути визнані недопустимими.
Разом з тим, з матеріалів справи та змісту тексту оскаржуваної постанови вбачається, що під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій проведено три судові експертизи. За результатами даних експертиз судові експерти дійшли до протилежних висновків щодо наявності новизни винаходу за патентом на час подання заявки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції взяв до уваги лише висновок експертів за результатами комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.09.2019 № 148/19, в той же час висновки експертів від 07.09.2018 № 3999, від 10.04.2017 за № 1109, від 15.03.2018 за № 003-ОВМ/17 не оцінювалися на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, в тому числі у сукупності з іншими доказами у справі, що відповідно є порушенням процесуальних норм.
Оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить належної оцінки наявних у справі та додатково проведеної експертизи на їх відповідність Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 за № 197, а також оцінки пояснень експертів, заперечень позивача щодо висновків експертів за результатами комплексної судової експертизи, Верховний Суд дійшов висновку, що справа № 910/2318/16 підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для виправлення вказаних недоліків.
У справі № 922/1372/19 ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2020 призначено повторну судову будівельно - технічну експертизу та судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Центру судової експертизи та експертних досліджень Державного підприємства «Інформаційні судові системи».
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2020 проведення повторної будівельно-технічної експертизи та будівельно-технічної експертизи, які були призначені ухвалою цього суду від 05.02.2020 доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
Необхідність в призначенні повторної експертизи мотивована тим, що суд дійшов висновку, що висновок експерта № 3665-3668 від 29.11.2019, наданий до матеріалів справи № 922/1372/19, викликає сумніви щодо його повноти та обґрунтованості.
Місцевим господарським судом вказано, що ознайомившись із вказаним експертним висновком, встановлено, що у самому висновку зазначено що «дослідження проведено по матеріалам господарської справи № 922/1372/19, співставлення з вимогами нормативних актів у галузі будівництва у приміщенні лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз» (арк. 4 експертного висновку).
Таким чином, самим експертом підтверджено, що ним не здійснювався виїзд на місце (на об'єкт будівництва), зокрема, для дослідження дійсних параметрів та інших характеристик об'єкта та співставлення із даними, викладеними у проектно-кошторисній документації. Водночас, тільки у такому разі могли знайти своє підтвердження (чи бути спростованими) посилання позивача на невідповідність фізичних обсягів робіт, зазначених у проектно-кошторисній документації, тим, що дійсно мають бути виконані на об'єкті з урахуванням мети та завдань реконструкції, тобто без натурного обстеження об'єкта надання висновку про наявність чи відсутність необхідності виконання додаткових робіт неможливе.
Крім того, висновок експерта щодо відповідності кошторису як частини проектно-кошторисної документації по об'єкту встановленим нормам та правилам викликає сумніви у суду, оскільки експерт обмежився лише констатацією наявності розділу «Кошторисна документація», не вивчивши її складові та відповідність проектній (графічній) частині.
Також на стр. 20 висновку експерт зазначає, що йому не було надано проект підключення систем опалення та вентиляції до теплового пункту, посилаючись лише на лист проектувальника про існування такого проекту. Таким чином, предметом дослідження експерта був неповний комплект проектно-кошторисної документації, що завідомо виключає загальний висновок про відповідність проектно-кошторисної документації по об'єкту вимогам, зокрема, щодо комплектності, повноти відображення необхідних для виконання робіт проектних рішень.
Крім того, експертом не надано оцінки переліку необхідних корегувань, зазначених у листі Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» № 19 від 05.03.2019.
Тобто місцевим господарським судом було розглянуто висновок первинної експертизи і за наслідками його оцінки суд дійшов висновку про його неповноту та необґрунтованість.
У зв'язку з тим, що під час проведення експертизи з'ясувалося, що питання поставлені на вирішення повторної експертизи відрізняються від питань первинної експертизи, тобто мають уточнений параметр щодо стану будівлі, експертиза призначена ухвалою від 17.06.2020 є додатковою, за результатами її проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок № 20-4326 від 02.02.2021.
Отже, обставини призначення та оцінки наявних у справі № 910/2318/16 висновків експертів не є релевантними для справи № 922/1372/19.
Іншою підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі позивач визначив пункт 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У касаційній скарзі позивач за первісним позовом зазначив, що судами попередніх інстанцій не було всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини справи № 922/1372/19, що відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, З частини другої статті 287 цього Кодексу.
Отже умовою застосування пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими, про що зазначалося вище. З огляду на необґрунтованість зазначеної позивачем за первісним позовом у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України та доводи, що стосуються порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та не дослідження судами зібраних у справі доказів.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не охоплюються наведеними скаржником підставами, за якими відкрито касаційне провадження, та спрямовані на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
З огляду на викладене касаційне провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі № 922/1372/19 підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 314 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Постанова або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею- доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 910/4647/18).
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296, статтею 314 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Касаційне провадження у справі № 922/1372/19, відкрите за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, закрити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець