Рішення від 17.02.2022 по справі 926/4349/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/4349/21

Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Чупрун М.М.

розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/4349/21

за позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж"

про стягнення збитків в сумі 126 389,20 грн.

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової служби України

представники сторін:

від позивача - Мадай Н.О. - представник.

від відповідача - Бобик Й.Б. - представник.

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство “Чернівцітеплокомуненерго” звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю “Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління” про стягнення збитків за Договором № 302 від 30.09.2018 р. в сумі 126 389,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 30.09.2018 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 302 щодо виконання робіт з капітального ремонту існуючої котельні та теплових мереж ДНЗ № 28 по вул. Якоба фон Петровича, 12 у м. Чернівці, відповідно до умов якого відповідачем не проведено, всупереч вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної на суму 758 335,20 грн. в томy числі ПДВ 126 389,20 грн. Тому, позивач був позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 126 389,20 грн., через що зазнав збитків у вигляді не отриманого податкового кредиту.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.10.2021 р. справу № 926/4349/21 передано судді Миронюку С.О.

Ухвалою суду 27.10.2021 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.11.2021 р.

23.11.2021 р. через систему “Електронний суд” від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання, в зв'язку із зайнятістю його представника.

Ухвалою суду 23.11.2021 р. відкладено підготовче засідання на 13.12.2021 р.

13.12.2021 р. відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги не визнає.

Крім того, Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" подало заяву про залучення у справу в якості третьою особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну податкову службу України, оскільки, прийняте рішення по даній справі може вплинути на його права та інтереси.

Ухвалою суду від 13.12.2021 р. залучено в якості третьої особи без самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Державну податкову службу України та відкладено підготовче засідання на 28.12.2021 р.

Ухвалою суду від 28.12.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19.01.2022 р.

10.01.2022 р. третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подано письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи.

19.01.2022 р. позивачем подано клопотання про витребування доказу, а саме витребувати у Чернівецького окружного адміністративного суду інформацію коли саме Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" звернулось із заявою про видачу виконавчого листа по справі № 824/245/19-а.

Ухвалою суду від 19.01.2022 р. в задоволені клопотання про витребування доказу відмовлено, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 07.02.2022 р.

В судовому засіданні 07.02.2022 р. оголошувалась перерва до 17.02.2022 р.

В судовому засіданні 17.02.2022 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

30.09.2018 року між Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» (замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" (підрядник) укладено Договір № 023, за яким замовник доручає, підрядник зобов'язується відповідно до дефектних актів замовника розробити та надати кошторисну документацію до умов Договору власними силами та залученими силам (субпідряд) у відповідності до ДСТУ Б Д. 1.1-1: 2013 та виконати роботи з капітального ремонту існуючої котельні та теплових мереж ДНЗ № 28 по вул. Якоба фон Петровича, 12 в м. Чернівці.

Вартість усіх робіт та матеріальних ресурсів, встановлюється виходячи з цін. визначених на основі положень ДСТУ БД. 1.1-1: 2013 і складає 4 500 000 гри. 00 коп., без ПДВ за рахунок коштів місцевого бюджету, згідно титульного списку на 2018 р. (п. 2.1. Договору).

На виконання умов Договору Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" у жовтні 2018 року виконало роботи з капітального ремонту існуючої котельні та теплових мереж ДНЗ № 28 по вул. Якоба фон Петровича, 12 в м. Чернівці на суму 758 335,20 грн. в тому числі ПДВ 126389,20 грн.

Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" 26.10.2018 р. оплатило суму виконаних робіт з рахунку, що відкритий у Державній казначейській службі України у м. Чернівці, що підтверджується Платіжним дорученням № 37 від 26.10.2018 р. (а.с. 62).

На момент укладання Договору відповідач був платником єдиного податку з ставкою 5% група 3, а з 02.10.2018 року став платником податку.

Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" виписало податкову накладну № 5 від 29.10.2018 року на суму 758335,20 грн., але, реєстрація даної накладної була зупинена Головним управлінням Державної податкової служби у Чернівецькій області на підставі пп. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки, податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом п.п.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Позивач у позові посилається на те, що відповідач в порушення вимог діючого на законодавства, зокрема ст. 201 Податкового кодексу України, не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, тим самим позбавивши позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ по даній операції до складу податкового кредиту у розмірі 126 389,20 грн.

У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В той же час, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (статті 224, 225 Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України), або такий обов'язок настає внаслідок завдання шкоди за відсутності між сторонами договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення з боку відповідача, наявність та розмір упущеної вигоди, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і завданою шкодою покладено на позивача.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10. статті 201 Податкового кодексу України (на норми якої посилається позивач), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З 28.01.2016 р. спірні правовідносини підлягають регулюванню Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок від 28.01.2016 № 21).

Так, згідно з пунктом 17 розділу 3 зазначеного Порядку від 23.09.2014 № 966 у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та скановані копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 18 розділу 3 Порядку від 28.01.2016 № 21 заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д8) (додаток 8). Копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації. Копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.

На виконання вимог п. 201.10 ст. ст. 201 Податкового кодексу України, яким передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою, 23.11.2018 р. Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" відправило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 5 від 29.10.2018 р., однак відповідно до квитанції від 23.11.2018 № 9261074667 реєстрація даної податкової накладної була зупинена на підставі пп. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно із повідомленням № 4 від 26.11.2018 р. Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" направлено на адресу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області пояснення та копії первинних документів, що розкривають зміст операцій.

Рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРГІН від 27.11.2018 р. № 10003949/00419331 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 29.10.2018 р. в ЄРПН.

Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" подало до ДФС України скаргу на рішення комісії від 27.11.2018 р. 0003949/00419331, за результатами розгляду якої, рішенням комісії з питань розгляду скарг від 10.12.2018 р. № 50183/00419331/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС у Чернівецькій області - без змін.

12.11.2018 р. Товариством з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" відправлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 1 від 12.11.2018 р., однак відповідно до квитанції від 29.11.2018 р. № 9267293256 реєстрація даної податкової накладної була зупинена на підставі пп. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом п.п.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно із повідомленням № 4 від 30.11.2018 р. Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" направлено на адресу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області пояснення та копії первинних документів, що розкривають зміст операцій.

Рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 30.11.2018 р. №1008947/00419331 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 12.11.2018 р. в ЄРПН.

Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке спеціалізоване монтажно-налагоджувальне управління "М'ясомолмонтаж" подало до ДФС України скаргу на рішення комісії від 30.11.2018 р. №1008947/00419331, за результатами розгляду якої, рішенням комісії з питань розгляду скарг від 13.12.2018 р. № 50922/00419331/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ДФС у Чернівецькій області - без змін.

Відповідач звернувся до суду з вимогою зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 29.10.2018 р. № 5 та від 12.11.2018 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 р. у справі № 824/245/19-а, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 р., адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 29.10.2018 р. № 5 та від 12.11.2018 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання вказаного рішення Чернівецьким окружним адміністративним судом 06.10.2021 р. було видано Виконавчий лист № 824/245/19-а.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.10.2021 р. відкрито виконавче провадження з виконання Виконавчого листа № 824/245/19-а, та зобов'язано Державну податкову службу України протягом 10 робочих днів зареєструвати податкові накладні від 29.10.2018 р. № 5 та від 12.11.2018 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На день розгляду справи рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2021 р. у справі № 824/245/19-а Державною податковою службою України не виконано.

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Оскільки відповідач відправляв для реєстрації в ЄРПН податкові накладні № 5 29.10.2018 р., № 1 від 12.11.2018 р., звертався з відповідними скаргами на рішення комісії від 30.11.2018 р. та 10.12.2018 р., підготував та подав позов до Чернівецького окружного адміністративного суду з вимогою зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 29.10.2018 р. № 5 та від 12.11.2018 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто вчиняв всі залежні від нього дії для реєстрації відповідних операцій, що свідчить про відсутність протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, а також його вини в настанні заявлених позивачем збитків.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище.

З огляду на вказані обставини, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 77, 86, 194, 196, 219, 222, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

В судовому засіданні 17.02.2022 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2022 року.

Суддя С.О. Миронюк

Попередній документ
103524944
Наступний документ
103524946
Інформація про рішення:
№ рішення: 103524945
№ справи: 926/4349/21
Дата рішення: 17.02.2022
Дата публікації: 24.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернівецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.03.2022)
Дата надходження: 09.03.2022
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
18.12.2025 18:49 Господарський суд Чернівецької області
23.11.2021 11:00 Господарський суд Чернівецької області
13.12.2021 15:00 Господарський суд Чернівецької області
28.12.2021 12:00 Господарський суд Чернівецької області
17.02.2022 16:00 Господарський суд Чернівецької області