Справа № 490/1303/22
нп 2-з/490/91/2022
Центральний районний суд м. Миколаєва
23 лютого 2022 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
22.02.2022 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з позовом позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом КМНО Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 170328 від 15.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» заборгованості за договором № 3148419619/211653 від 17.01.2020 року.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що існують об'єктивні та обґрунтовані підстави стверджувати, що по даній справі є ризик утруднення чи взагалі унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення в подальшому судом позовних вимог.
По виконавчому провадженні з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису вчиняються виконавчі дії. Існує вірогідність того, що за час розгляду даної справи судом вказане виконавче провадження буде завершено у зв'язку із його повним фактичним виконанням, що унеможливить виконання судового рішення по справі у разі задоволення позовних вимог.
Отже, існує ризик, що у разі задоволення позовних вимог по справі позивач змушений буде повторно звертатись до суду з різного роду позовними заявами, якими намагатись оспорити вибуття з його власності майна, на яке може бути звернено стягнення, а також про повернення безпідставно отриманих коштів стягувачем. Зазначене не співвідноситься з принципами ефективного судового захисту, про забезпечення якого просить заявник цією заявою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
22.02.2022 року матеріали справи передано для розгляду судді.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до статей 149-151 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань, а також з матеріалів справи вбачається, що предмет позову у даній справі - визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є взаємопов'язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ... виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, виконавчий напис нотаріуса, віднесено до виконавчих документів.
Крім того, виконавчий напис нотаріуса № 170328 від 15.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., на підставі якого 01.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Журид С.М. постановою ВП № 67725954 відкрито виконавче провадження, оскаржується в судовому порядку у даній справі.
Слід зазначити, що Постановою приватного виконавця від 01.12.2021 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , а Постановою від 21.12.2021 року звернуто стягнення на доходи боржника.
Пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку
Таким чином, позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
При цьому, зупинення стягнення на підставі виконавчого напису до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходами забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчого напису) та предметом позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі.
Строк дії заходів забезпечення позову унормовано в ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44243120, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, офіс 26), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Зупинити стягнення за виконавчим написом № 170328 від 15.06.2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» заборгованості в розмірі 7 381,60 грн., який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Журид Сергія Миколайовича (ВП № 67725954).
Копію ухвали для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Журид Сергію Миколайовичу (04070, місто Київ, вулиця Спаська, будинок 31Б, цокольний поверх, офіс 9).
Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін