14.02.2022 Справа № 490/8870/21
нп 1-кс/490/876/2022
Центральний районний суд м. Миколаєва
14 лютого 2022 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2021 року у справі №490/8870/21, -
У провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області знаходяться матеріали досудового розслідування обставин за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у кримінальному провадженні № 12021150000000424, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 листопада 2021 року.
07 лютого 2022 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2021 року у справі №490/8870/21.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2021 року у справі №490/8870/21 накладено арешт на автомобіль марки «VOLVO FН 13.440» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , вищевказаний транспортний засіб на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Заявник до суду не з'явився був повідомлений належним чином.
Слідчий у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що на даний час досудове розслідування не завершилось, досі тривають слідчі дії, було призначено ряд судових експертиз, транспортний засіб може містини на собі сліди та ознаки вчинення кримінального правопорушення, а тому на даний час немає підстав для зняття арешту з транспортного засобу.
Вивчивши зазначене клопотання, вислухавши пояснення слідчого, оглянувши матеріали кримінального провадження, щодо розгляду клопотання про арешт майна, надані заявником письмові документи, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України (в редакції, що діяла на час накладення арешту) арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Накладаючи арешт на транспортний засіб марки «VOLVO FН 13.440» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , вищевказаний транспортний засіб на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, а також те, що на транспортному засобі було могли зберегти на собі сліди причетності підозрюваного до вчинення злочину, та підпадають під ознаки майна, про яке йдеться у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України.
З урахуванням викладеного, оскільки представником власника майна не було доведено, що в подальшому застосуванні арешту транспортного засобу відпала потреба, а слідчий зазначає, що по вказаному провадженні призначено ряд експертних досліджень та слідчих дій з транспортним засобом марки «VOLVO FН 13.440» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , результати яких ще не отримано, тому на даному етапі необхідність не відпала, а тому вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2021 року у справі №490/8870/21- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1