КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1761/20
Провадження № 6/488/9/22
Іменем України
28.01.2022 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Маснюк М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк”; головний державний виконавець Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Стамат Ірина Вікторівна, про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
16.11.2021 р. заявник ОСОБА_1 звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва з заявою, в якій просила суд розстрочити виконання рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ " Приватбанк" на суму 4896,10 грн. по виконаному провадженню №67144867 строком на один рік.
Заяву мотивувала тим, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.07.2021 року по справі № 488/1761/20 з неї на користь АТ КБ "Приватбанк" було стягнуто 3845,10 грн., з яких: 965,67 грн.- заборгованість за тілом кредиту, у тому числі за простроченим тілом кредиту; 2073,87 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 805,60 грн. - заборгованість з пені та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1051,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили 13.08.2021 р.
20.10.2021 року постановою головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Стамат Іриною Вікторівною було відкрито виконавче провадження № 67144867 про стягнення з неї боргу в сумі 4896,10 грн. за вказаним рішенням суду.
У заяві також посилалася на положення ст. 435 ЦПК України, а також те, що вона не працює, її дохід - це лише пенсія по інвалідності, як інваліда 2 групи, у розмірі 3451,00 грн. Інших доходів вона не має, перенесла дві тяжкі операції та їй постійно потрібне підтримуюче лікування і, відповідно, придбання ліків та обстеження.
Просила розстрочити виконання рішення суду, оскільки вона не має змоги виконати рішення суду від 13.07.2021 року одразу в повному обсязі, бо це дуже ускладнить її майновий стан. Виконання рішення одразу і в повному обсязі поставить її у дуже скрутне матеріальне становище, оскільки у неї також може виникнути заборгованість по сплаті комунальних платежів.
В судове засідання заявник не з'явилася, про дату, час та місце розгляду заяви була повідомлена своєчасно та належним чином, причини її неявки суду не відомі.
Представника заінтересованих осіб в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні у справі зворотні поштові повідомлення. Заперечень щодо розгляду заяви не надіслали, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.07.2021 року задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 26.04.2006 р.
За вказаним рішенням суду з заявника на користь АТ КБ “ПриватБанк” стягнуто заборгованість в сумі 3845,10 грн, з яких: 965,67 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту; 2073,83 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 805,60 грн. - заборгованість з пені. Також з заявника стягнуті судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи з вимог ст. 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.
Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Таким чином, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення.
У вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Під час розгляду заяви судом також було встановлено, що заявник ОСОБА_3 є людиною з інвалідністю, якій згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 29.03.2021 р. встановлено 2 групу інвалідності.
Згідно з довідкою про доходи № 2723916453772717 ОСОБА_3 перебуває на обліку в Інгульському об'єднаному управлінні ПФУ м. Миколаєва в Миколаївській області і отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11 (провадження № 61-33465 св18) системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вказаних обставин судом не встановлено, а приведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.
Крім того, згідно з ст. 68 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ст. 70 названого Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік" у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
З довідки про доходи № 2723916453772717 ОСОБА_3 вбачається, що розмір пенсії заявника за вересень 2020 р. склав 3451,72 грн.
Отже, за умови відрахування державним виконавцем 20% від пенсії, що належить до виплати заявнику, на погашення заборгованості, сума коштів, що залишиться після здійснення таких відрахувань, буде достатньою для забезпечення законодавчо-визначеного забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктівхарчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
За такого, обставин, на які посилається заявник у своїй заяві та які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, судом не встановлено.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховоного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Виходячи з цього, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. 435, 353, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк”; головний державний виконавець Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Стамат Ірина Вікторівна, про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, зазначений строк обчислюється з дня вручення їй відповідної ухвали суду.
Суддя Я.А. Чернявська