Справа № 487/858/22
Провадження № 2-н/487/272/22
22.02.2022 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,
встановив:
18.02.2022 ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, в якій просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини відповідного віку та до досягнення дітьми повноліття.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ч. 1 ст. 28 ЦПК України вбачається, що позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Положеннями ст. 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п. 4, 5 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, місце постійного чи тимчасового проживання законодавець пов'язує з реєстрацією особи, а не перебування в певному місці.
Отже, виходячи з положень ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ЦПК України, для визначення підсудності має значення саме зареєстроване місце проживання або перебування.
Звертаючись до Заводського районного суду м. Миколаєва із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів ОСОБА_1 посилається на те, що її фактичним місцем проживання та дітей, які знаходяться на її утриманні, є територія Заводського району м. Миколаєва, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте, як вбачається з матеріалів доданих до заяви, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
Крім того, із заяви слідує, що зареєстрованим місцем проживанням боржника - ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 .
Таким чином, оскільки заявник та боржник не зареєстровані на території Заводського району м. Миколаєва, вищевказана заява є не підсудною Заводському районному суду м. Миколаєва.
Згідно з нормами п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Отже, з огляду на те, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням правил підсудності, суд вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу за даною підставою не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. 27, 28, 165, 260, 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя І. В. Боброва