Справа № 471/41/22
Провадження № 2/471/76/22
Номер рядка звіту 69
(заочне)
"23" лютого 2022 р.
Братський районний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Кравченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське цивільну справу № 471/41/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, який було зареєстровано 04 березня 2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 378. Від даного шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач з відповідачем припинили спільне проживання з 2015 року, після чого ОСОБА_2 періодично надає матеріальну допомогу на утримання дітей, але вона не стабільна і повністю залежить від волі відповідача. Діти ростуть і потреби на їх виховання і утримання збільшуються кожен день, а тому позивачу необхідна матеріальна допомога, яка буде носити постійний характер. На підставі викладеного позивач звернулась до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі та заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не відомі.
Суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ( а.с. 5) та сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с 6).
Як встановлено судом, сторони перебувають в шлюбі, але проживають окремо, діти проживають разом з позивачем та знаходяться на її утриманні, згоди на матеріальне утримання дитини між сторонами не досягнуто.
Згідно довідки Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 23.02.2022 року вих. № 142 ОСОБА_1 має наступний склад сім'ї: син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду аліменти на утримання дитини присуджуються в частині від доходу батьків або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів, згідно із ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та непрацездатних осіб, а також інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись вимогами ст. 179-184 СК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до його повноліття, зважаючи на те, що випливає із вимог ст. 182 СК України та яка передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а вимога позивача щодо розміру аліментів - не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку - підлягає застосуванню у наказному провадженні до заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, відповідно до положень ч. 5 ст. 183 СК України.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати з 19.01.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів - в межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ставку судового збору в розмірі 992 ( дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок на користь держави.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України до Миколаївського апеляційного суду.
СуддяІ.Б. Гукова