Справа № 502/250/21
Провадження №2/471/10/22
Номер рядка звіту 67
"17" лютого 2022 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Кравченко Л.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 502/250/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Вилківської міської ради, Орган опіки та піклування Братської селищної ради Братського району Миколаївської області та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Вилківської міської ради, Орган опіки та піклування Братської селищної ради Братського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Вилківської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком.
Позовна заява мотивована тим, що з він та відповідачка є батьками двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення подружніх стосунків, а саме з 2017 року діти проживають разом з позивачем в с. Мирне, Ізмаїльського району Одеської області та перебувають на його повному утриманні. Діти за місцем проживання навчаються у школі, відвідують різноманітні гуртки. Ним як батьком, створено усі умови для належного проживання та виховання дітей. Діти забезпечені усім необхідним, створені умови для навчання, регулярно проводиться медичний огляд дітей. Відповідач висловила намір забрати дітей проживати до себе, тому він вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Під час судового засідання позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що він як батько піклується про розвиток своїх дітей, діти добре навчаються в школі, відвідують різноманітні гуртки, він купує дітям одяг який їм подобається та відповідає їх віку. Він офіційно працевлаштований, його заробітна плата становить 2000,00 грн., однак він ще тримає господарство та здійснює реалізацію молочної продукції. Вони з дітьми проживають разом з його матір'ю у її будинку. З бабусею у дітей склалися добрі родинні відносини, вона за ними доглядає та піклується про них. Як вбачається з характеристик дітей зі школи, вони добре розвинуті, добре навчаються, дітьми опікується лише він, а мати дітей контакту з вчителями не має. Мати дітей приїздить до них лише раз на рік. До звернення його до суду із вказаним позовом телефонувала дітям приблизно раз на тиждень. Під час розгляду справи у суді стала телефонувати раз на день. Діти з нею спілкуються, проте особливого бажання це робити не мають. Він не перешкоджає спілкуванню дітей з матір'ю, однак це тільки їх бажання повинно до цього бути. Мати кошти на утримання дітей стала надсилати лише після прийняття судом рішення про стягнення з неї аліментів.
Представник позивача додатково зазначила, що зміна місця проживання дітей може негативно вплинути на їх розвиток, наразі вони тривалий час проживають з батьком, в них за місцем проживання та в школі є друзі, тісні соціальні зв'язки. Мати дітей власного житла не має, наразі не працює, скільки перебуває у відпустці по догляду на дитиною, як пояснили діти під час бесіди зі спеціалістами органу опіки вони не бажають проживати з матір'ю, проте не заперечують інколи з нею бачитися. Наразі не з'ясовано відношення співмешканця матері до дітей, оскільки він не був допитаний під час судового розгляду справи. Тому просить суд задовольнити позов ОСОБА_1 та визначити місце проживання дітей з ним.
Відповідач позовні вимоги не визнала, 19 жовтня 2021 року звернулася до суду із зустрічним позовом в якому просила визначити місце проживання дітей з матір'ю.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 об'єднані в одне провадження.
Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що з моменту народження та до 2017 року діти проживали з матір'ю та батьком. Мати належним чином виконувала свої обов'язки щодо виховання та матеріального забезпечення дітей. В зв'язку з тим, що батько не працював, сім'ю фактично утримувала мати дітей. У 2017 році позивач, разом з дітьми виїхала до м. Київ, там влаштувалася на роботу, діти відвідували дитячий садок. Батько дітей на той час не приймав участі у житті дітей, кошти на їх утримання також не надавав. Потім відповідач приїхав до м. Києва та забрав дітей проживати до себе. Вона надавала кошти на утримання дітей, купувала їм речі. Спілкування з дітьми відбувається лише з дозволу їх батька та носить не систематичний характер. Вважає, що діти повинні проживати з нею, для цього є всі умови, як матеріальні так і житлові. Тому просить суд визначити місце проживання дітей з матір'ю.
Під час судового засідання ОСОБА_3 підтримала свої позовні вимоги та пояснила суду, що з 2010 року почали проживати однією сім'єю. Народилися діти. Коли синові виповнилося чотири місяці вони переїхали жити до с. Мирне. Чоловік влаштувався на роботу на ферму. Вони тримали велике господарство. Потім чоловік пішов з дому, начеб то поїхав до м. Одеса, влаштуватися на роботу, зв'язку з ним не було, де самі він знаходиться вона також не знала, сама залишилася з дітьми, грошей не було, тому вона у 2016 році забрала дітей та поїхала до м. Києва, де влаштувалася на роботу. Згодом зателефонувала батькові дітей та запропонувала приїхати до них. Він приїхав, влаштувався на роботу, але не працював там довго так як його не влаштовувала заробітна плата. Потім нагодував дітей цукерками, в них почалася алергія, а він поїхав від них. Через деякий час приїхав знову, сказав, щоб вона працювала, заробляла кошти для сім'ї, а він буде займатися дітьми. Потім вона прийшла додому, а не його не дітей, речей та грошей не було. Він зателефонував їй та повідомив, що поїхав з дітьми у село Мирне, будуть там жити, а вона повинна надсилати їм кошти. Потім почав телефонувати та казати, що потрібно купити дітям, та називав суму грошей яку вона повинна перерахувати йому. За час проживання з батьком донька почала змінювати своє ставлення до неї-матері, з'явилася агресія по відношенню до неї та її сина від іншого чоловіка. Спочатку відносини між нею та донькою були хороші, кожного дня вони спілкувалися телефоном, інколи вона приїжджала до них, вони їздили на море. Донька попросила купити їй на день народження телефон, їй його подарували. Але відтоді, як у неї з'явився інший чоловік, донька змінила своє ставлення до матері. Можливо через ревнощі, а може батько налаштовує проти неї. Син ОСОБА_7 спокійна дитина, не конфліктна, кожного дня вона з ним спілкується. Рішення суду про стягнення аліментів було скасовано та наразі переглядається судом. Однак вона повністю забезпечує своїх дітей, що вони просять, або що каже батько дітей вона все їм купує. Коли вона попросила віддати дітей проживати з нею, батько сказав, що забирай собі доньку, сплативши 40000 грн., а сина залиш проживати з ним. В неї повністю створені всі умови для проживання дітей з нею, її чоловік проти цього не заперечує. Матеріально вони також можуть забезпечувати дітей. Батько дітей постійно налаштовує їх проти неї, каже, що їх хочуть продати за кордон на «органи», тому вона навіть інколи боїться зателефонувати дітям, щоб не нашкодити їм. Просить суд визначити місце проживання дітей з нею, так як це буде відповідати їх належному розвитку та вихованню.
Представник відповідача суду пояснив, що матеріалами справи повність підтверджено бажання та можливість ОСОБА_3 проживати разом з дітьми та матеріально їх забезпечувати. Батько дітей має не великий дохід, натомість мати дітей купує їм речі, перераховує кошти на їх утримання, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. З 2017 року мати не зверталась до суду із позовом про визначення місця проживання дітей з нею, так як намагалася вирішити це питання самостійно. Батько дітей чинить перешкоди для спілкування дітей з матір'ю, або висуває якісь вимоги. Наразі для дітей створені всі умови для проживання їх з матір'ю, є житло, власниця якого не заперечує проти проживання у її будинку дітей, чоловік ОСОБА_3 також зобов'язується утримувати дітей та виховувати їх. Тому проживання дітей з матір'ю буду відповідати інтересам дітей.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1. арк..с. 7-8).
Відповідно до акту депутата Вилківської міської ради від 19.02.2021 року діти, з початку 2017 року проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 арк.с. 11).
Згідно довідки № 57 від 19.02.2021 року загальної середньої школи І-ІІІ ступенів Вилківської міської ради ОСОБА_8 є учнем першого класу, ОСОБА_9 - учениця четвертого класу. Батько дітей спілкується з педагогами, цікавиться життям дітей, відвідує батьківські збори. Діти завжди охайні, доглянуті, усім необхідним навчальним приладдям забезпечені. Мати, ОСОБА_3 , контакту із закладом освіти не підтримує, із вчителями не спілкується (т.1 арк.с. 9).
Заочним рішенням Кілійського районного суду від 30 листопада Одеської області від 25.05.2021 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі ? частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (т.1 арк.с. 52-53).
Висновком виконавчого комітету Вилківської міської ради № 153 від 02 липня 2021 року орган опіки та піклування Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, питання щодо визначення місця проживання дітей вирішив залишити на розсуд суду (т.1 арк.с. 59-61).
Згідно характеристики за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно. Проживає разом із дітьми та матір'ю. Відносини у сім'ї доброзичливі. Вільний час проводить з дітьми. Має підсобне господарство, займається виготовленням кисломолочної продукції. В порушення громадського порядку не помічений (т.1. арк..с. 111).
Відповідно до характеристики Мирнівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів ОСОБА_10 навчається не в повну міру своїх здібностей, на уроках не завжди уважна, активна та старанна, по відношенню до однокласників і вчителів намагається бути коректною, стриманою. ОСОБА_11 має добрий загальний розвиток, доброзичливий, дисциплінований та самостійний, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями (т.1 арк.с. 111-112).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Суд звертає увагу, що у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитина є суб'єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
При цьому під час визначення місця проживання малолітньої дитини, зважаючи на вікову категорію дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини проживати з одним із батьків.
Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.
Згідно висновку органу опіки та піклування встановлено, що під час бесіди зі спеціалістом служби у справах дітей діти повідомили, що хочуть проживати з батьком, але в той же час канікули, інший вільний час вони бажають проводити з матір'ю (т.1 арк.с.60).
В ході судового розгляду справи судом було заслухано думку малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підтвердила своє бажання проживати з батьком. Також, під час бесіди остання повідомила, що батько належним чином піклується та забезпечує своїх дітей, у них є все необхідне для навчання та життя, з матір'ю вона спілкується по телефону, інколи бачиться та їздить на відпочинок. Однак, бажає бачитися та спілкуватися тільки без присутності її чоловіка- ОСОБА_12 . Також повідомила, що вона негативно ставить до того, що у матері є інший син. Вона просила маму приїхати до неї без дитина, однак мати сказала, що вона так не може бо він ще дуже маленький.
Присутня під час судового засідання психолог ОСОБА_13 суду надала свій висновок за результатами бесіди з неповнолітньою ОСОБА_14 , згідно якого, розвиток дитини відповідає її віку, дитина яскрава, емоційно врівноважена, не має шкідливих звичок, має свою точку зору. Психолог порадила батькам знайти спільну мову щодо виховання дітей.
Відповідно до акту обстеження житлових умов за місцем проживання неповнолітніх дітей: АДРЕСА_1 , умови проживання-задовільні. Опалення пічне. Діти мають окрему кімнату яка облаштована необхідними меблями для проживання дітей. Діти забезпечені одягом та взуттям відповідно до сезону, добре та різноманітно харчуються, мають засоби гігієни. Діти відвідують гуртки за інтересами, мають книжки та розвиваючи ігри.
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 : будинок має площу 76,2 кв.м., в будинку зроблений ремонт, нові меблі, в кімнатах чисто та затишно, в будинку є окрема кімната облаштована під дитячу, наявне двохповерхове ліжко, шафа, письмовий стіл, іграшки та одяг для дітей. Стосунки у сім ї дружні, теплі (т.1 арк.с. 157 зворот).
ОСОБА_1 з 05.07.2021 року працює в СПК «Дружба» підсобним робітником, окрім цього тримає господарство та займається реалізацією молочної продукції (т.1 арк.с. 55,56, 10, 14,15).
ОСОБА_3 з 04.06.2021 року працює на посаді менеджера в ФОП ОСОБА_15 , її заробітна плата становить 6010,00 грн.
Обоє з батьків мають позитивні характеристики за місцем проживання.
Таким чином суд приходить до висновку, що матеріально-побутове забезпечення обох батьків, позитивні характеристики з місця проживання дають підстави для твердження, що кожний із батьків здатний створити умови для розвитку та виховання дітей, забезпечити їх повноцінний розвиток.
Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "М. С. проти України" (рішення від 11 липня 2017 року, заява N 2091/13) вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява N 10383/09).
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Як зазначено у Постанові ВС від 21.07.2021 року у справі № 404/3499/17 «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов'язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.
Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.
Таким чином, при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку».
Вирішуючи спір суд, врахувавши інтереси малолітніх дітей, їх психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дітей, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в їх інтересах, приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_1 , оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів дітей, так як вони тривали час проживають разом з батьком, мають за місцем свого проживання стійкі соціальні зв'язки, навчають в школі.
Ухвалюючи рішення, суд враховує однакове добре ставлення батьків до своїх дітей, однак вказує на негативне відношення дітей до іншого чоловіка та дитини ОСОБА_3 , та зазначає, що проживання дітей з матір'ю у вказаній ситуації може негативно вплинути на подальший розвиток дітей.
Однак суд, вважає за необхідне зазначити, що визначення місця проживання дітей з батьком не може впливати на рівні права матері щодо своїх дітей, та наголошує на неприпустимість з боку батька чинити перешкоди у її спілкуванні та відвідуванні дітей.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 .
З відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України слід стягнути судовий збір на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Вилківської міської ради, Орган опіки та піклування Братської селищної ради Братського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей - задовольнити.
Визначити місце проживання дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком- ОСОБА_1 .
У зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування в особі Вилківської міської ради, Орган опіки та піклування Братської селищної ради Братського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908.00 грн.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Треті особи:
Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, місце розташування: вул. Моряків-десантників, 18, м. Вилкове Ізмаїльський район Одеська область, код ЄДРПОУ 40594334.
Братська селищна рада Миколаївської області, місце розташування: вул. Миру, 131, смт. Братське Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375926.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 (тридцяти) днів до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 23.02.2022 року.
СуддяІ.Б. Гукова