Справа № 14
Провадження № 2-а/127/4/22
"17" лютого 2022 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Вишара І.Ю.,
при секретарі Гончарук І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та інспектора рядового поліції 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Гасича Наума Володимировича про скасування постанови серії ЕАО №5198048 від 01.01.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції та інспектора рядового поліції 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Гасича Наума Володимировича про скасування постанови серії ЕАО №5198048 від 01.01.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позов мотивований тим, що 01.01.2022 року інспектором рядовим поліції 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Гасичем Наумом Володимировичем було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5198048 від 01.01.2022 року про те, що о 04 год. 24 хв. на вул. Келецька, 43, в м. Вінниці ОСОБА_1 , керував транспортним засобом NISSAN JUKE, номерний знак НОМЕР_1 у темну пору доби з вимкненими фарами ближнього світла, чим порушив п.19.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На думку позивача, постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він, правопорушення, у якому його визнав винним інспектор поліції, не здійснював та ПДР України не порушував.
Також, позивач в поданому до суду позові вказує, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, визначеному ч. 2 ст. 268 КАС України. Надав письмовий відзив.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Щодо обставин вчинення правопорушення, форми та змісту постанови суд прихоить до наступного висновку.
01.01.2022 року під час патрулювання в місті Вінниці по Келецькій інспектором роти № 2 БУПП у Вінницькій області ДПП Гасичем Наумом Володимировичем було зупинено автомобіль NISSAN JUKE днз НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом у темну пору доби з вимкненими фарами ближнього світла, чим порушив п. 19.1 а) ПДР України.
Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст. ст. 33 та 284 КУпАП інспектором було прийнято рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення (адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО № 5198048 за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Статтею 1 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що закон регулює спільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, зв'язки та відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» значено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух І здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до ст. 35 вище вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху, що й було здійснено працівниками поліції.
Відповідно до п. 19.1 а) ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої, а саме на всіх транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Позивач у позові зазначає, що їхав в режимі ближнього світла фар, але відповідно до відео з боді камери поліцейського не заперечував, що рухався на транспортному засобі без ближнього світла фар, а саме з включеними габаритами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на забороняючий сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміну його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Щодо доводів позивача про порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступношо висновку.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
У статті 222 КУпАП (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) чітко встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.
Крім того, колегія суддів Верховного суду у постанові від 07 листопада 2019 по справі №487/2179/17 зазначає, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді.
Також Конституційний Суд України у п. 2.3 мотивувальної частини рішення від 26.05.2015 року №5-рп/2015 зазначив, що у ч.ч. 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
За змістом пунктів 1 та 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена зокрема, ч.2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином відповідач мав всі законні підстави винести Постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП (Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015).
Таким чином, чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.
Крім того, Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 листопада 2019 по справі №487/2179/17 визначено, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді.
Відповідно до вище зазначеної інструкції №1395, розділу IV пункту 5 зазначено, що Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі, або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режим. Отже дана Постанова винесена згідно з чинним законодавством.
Стосовно тверджень позивача про те, що матеріали відеозапису не можуть бути належним доказом вчинення правопорушення, в зв'язку з тим, що оскаржувана постанова не містить посилань на технічний запис за допомогою якою здійснювалось фіксування правопорушення, то суд звертає увагу останнього, що як вказав Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, відомості про технічний запис зазначаються у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, а зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Керуючись Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду №127/15580/18 від 20.09.2018 року суд врахує, що процедурні порушення допущенні суб'єктом владних повноважень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження правопорушення.
Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду про адміністративні правопорушення рішення. Натомість вчиненні органом управління процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та наслідки. Навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Департаменту не може бути підставою для скасування постанови у випадку встановлення відповідачем адміністративного правопорушення з боку позивача, факт вчинення якого підтверджується під час розгляду справи.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП інспектором роти № 2 БУПП у Вінницькій області ДПП Гасичем Наумом Володимировичем, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАО № 5198048
Таким чином інспектор мав всі законні підстави винести Постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення. Оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Тому за результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Главою 19 КУпАП передбачено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП посадова особа органів внутрішніх справ має право розглянути справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення та за результатами такого розгляду винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, відповідач є працівником Управління патрульної поліції у Вінницькій області, тобто посадовою особою органів внутрішніх справ.
Таким чином, інспектор мав всі законні підстави винести Постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.
Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правіш дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Також слід зазначити, що згідно ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими що використовуються особами, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також працюючими в автоматичному режимі, а також, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами.
Відповідно до ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи) та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, телефонах), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.
Також в постанові Верховного суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначено, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у тому випадку, якщо воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, інспектором як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення Позивачем ПДР, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, розглядаючи дану справу інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та інспектора рядового поліції 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Гасича Наума Володимировича про скасування постанови серії ЕАО №5198048 від 01.01.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя