Cправа № 127/4916/22
Провадження № 2-а/127/59/22
Іменем України
22 лютого 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Думанським Вадимом Олександровичем, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
21.02.2022 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Думанським Вадимом Олександровичем, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови серії ДП18 №807024 від 08.02.2022, винесеної відповідачем щодо накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.
Статтею 161 КАС України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» №3674-VI цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Отже, саме Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
В той же час, відповідно до статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Питання застосування вищенаведених норм закону стало предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 дійшла висновку про те що: "за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають".
Частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто вимогу немайнового характеру, з якої, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону №3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення позивача до суду складає 992,40 грн.
В той же час, частиною п'ятою статті 4 Закону № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 496,20 грн.
При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Як уже зазначалося, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС).
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2022 року складає 2481,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви позивачу, в даному випадку, належить сплатити судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Однак, в порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано ні доказів сплати судового збору, а також не додано документів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, позивачем безпідставно здійснено посилання на положення статті 288 КУпАП, щодо звільнення від сплати державного мита, які, з урахуванням вищевикладеного, до даних правовідносин не застосовуються.
Зазначені недоліки можуть бути усунуті шляхом надання оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору, із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначає про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, такі посилання позивача та його адвоката є помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей "Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Зазначена позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року (Справа № 545/1149/17).
При цьому, як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, дана справа про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не стосується захисту прав позивача, як учасника бойових дій, а інші підстави звільнення від сплати судового збору заявником не вказано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні.
Крім того, відповідно до частини першої та четвертої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, разом з тим, зі змісту позовної заяви не вбачається яким чином Управління патрульної поліції у Вінницькій області порушили права позивача та чому саме позивач звертається з позовними вимогами до Управління патрульної поліції у Вінницькій області.
У постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а, Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає Інспектор рядовий поліції 2 взводу 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Дука Максим Володимирович, який уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Натомість, позивачем в якості відповідача у позовній заяві визначено Управління патрульної поліції у Вінницькій області.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на необхідність визначення відповідача виходячи з характеру правовідносин та позовних вимог.
За правилами, визначеними частиною першою та другою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на зазначене суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Думанським Вадимом Олександровичем, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху та запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн. або ж документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також визначитися зі складом учасників справи, зокрема належним відповідачем.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Думанським Вадимом Олександровичем, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.
Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме:
- надати суду в оригіналі документ про сплату судового збору в сумі 496,20 грн. або ж документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
- визначитися зі складом учасників справи, зокрема належним відповідачем.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя