Справа № 127/3337/22
Провадження № 3/127/878/22
22.02.2022м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
16.01.2022 о 10.30 по вул. С. Зулінського, 38-а, в м. Вінниці біля АЗС «Мотто» ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Daf, д.н. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечного бокового інтервалу з припакованим автомобілем марки Renault, д.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом, д.н. НОМЕР_3 , внаслідок чого допустив наїзд на нього. В результаті цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Після цього, ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка мала місце 16.01.2022 о 10.30 год., самовільно залишив місце події.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та суду пояснив, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно мали місце.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху (далі - ПДР), що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 порушив вимоги підпункту «б» пункту 2.3 та пункту 13.1 ПДР.
Зі змісту підпункту «б» пункту 2.3 ПДР випливає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
В свою чергу понктом 13.1 ПДР регламентовано, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
ОСОБА_1 в судовому засіданні недотримання вимог зазначених пунктів ПДР не заперечував. Крім того, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 в цій частині суду надані схема ДТП та письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які узгоджуються з відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 в цій частині охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Окрім цього, в судовому засіданні, встановлено, що будучи причетним до ДТП, ОСОБА_1 не виконав вимоги підпункту «а» пункту 2.10 ПДР, тобто самовільно залишив місце події, а тому його дії також охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КпАП, за ознаками залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує, що згідно з наданими суду матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відомостей про наявність будь-яких претензій майнового чи немайнового характеру до останнього суду надані не були. Тому суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу. При цьому згідно з приписами частини другої статті 36 КпАП, до останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 122-4, 124, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до приписів частини другої статі 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: