Справа № 127/27428/21
Провадження 2/127/4578/21
18 лютого 2022 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Проектно-Вишукувального конструкторсько-технологічного інституту «Сєвєродонецький будпроект», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія-2018», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Рок Україна», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа без самостійних вимог: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за весь час затримки у зв'язку з порушенням строків її виплати, грошової компенсації за невикористані відпустки,-
12.10.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за весь час затримки у зв'язку з порушенням строків її виплати, грошової компенсації за невикористані відпустки. Квитанції про сплату судового збору до позову не надала.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2022 року в цивільній справі № 127/27428/21 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Проектно-Вишукувального конструкторсько-технологічного інституту «Сєвєродонецький будпроект», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія-2018», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Рок Україна», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа без самостійних вимог: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за весь час затримки у зв'язку з порушенням строків її виплати, грошової компенсації за невикористані відпустки.
При ухваленні вказаного рішення не було вирішено у повному обсязі питання щодо розподілу судових витрат - судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки у зв'язку з порушенням строків виплати зарплати в сумі 27 384,78 грн.
Статтею 270 ЦПК України, зокрема, визначено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Хейніс О.Г. підтвердив, що при зверненні до суду із позовом судовий збір сплачений не був, оскільки на підставі Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились з невідомих причин, про день та час розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавали.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення у відсутність осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Він не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці".
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаною палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі № 369/10046/18.
Від зазначеного правового висновку ні Об'єднана Палата Верховного Суду, ні Велика Палата Верховного Суду не відступили.
Таким чином, за подання до суду позовної заяви позивач ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати та стягнення компенсації за невикористану відпустку на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем в 2021 році, ставка судового збору відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 року: 908 грн. - 11 350 грн.).
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення та вирішення питання про судові витрати: стягнення з позивача на користь держави судового збору в сумі 908 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки у зв'язку з порушенням строків виплати зарплати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 270 ЦПК України,
стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 21 лютого 2022 року.
Суддя: