Справа № 127/35512/21
Провадження № 3/127/10637/21
23.02.2022м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 22.12.2021 о 18.05 год. по вул. Б. Ступки, 6 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, однак від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що він проходив лікування від неврозу лицьового нерву, їхав до лікаря для проходження курсу відповідного лікування. Він не відмовлявся від проходження огляду, однак просив забезпечити його проходження на місці зупинки, оскільки пропуск процедур може призвести до неефективності отримуваного лікування. Вийшовши від лікаря, протягом 2-х годин він поїхав і здав тест, який показав, що він щось вживав, однак він нічого з нарковмісного не вживає.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 - його пацієнт, який проходив курс лікування (лікувальний масаж за призначенням лікаря) у зв'язку з неврозом лицьового нерву. В разі пропуску сеансу можуть настати негативні наслідки для пацієнта. 22.12.2021 ОСОБА_3 зателефонував і повідомив, що трошки запізниться, оскільки його затримали працівники поліції.
Захисник Емінова Р.Р. в судовому засіданні зауважив, що не була дотримала процедура огляду на стан сп'яніння, визначена статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), а також клопотав про призначення у справі судово-медичної токсилогічної експертизи з метою підтвердження чи спростування наявності в аналізах ОСОБА_1 ознак вживання нарковмісних речовин.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції статті 130 КпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими ознаками, як слідує з наведеної Інструкції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З наданих суду матеріалів випливає, що 22.12.2021 о 18.05 год. по вул. Б. Ступки, 6 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, однак від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку відмовився. Отже, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння. Суд враховує, що на підтвердження наявного у ОСОБА_1 неврологічного захворювання захисником останнього надана суду відповідна довідка з КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. І.О. Ющенка». Разом з тим, посилання ОСОБА_1 на те, що виявлені у нього ознаки були викликані неврологічним захворюванням суд оцінює критично, оскільки припини згаданої Інструкції уповноважують працівників поліції на проведення (направлення) особи, яка керує транспортним засобом, у разі виявлення будь-якої (або їх сукупності) з ознак, наведених у пункті 4 розділу І Інструкції.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак відмови від проходження такого огляду саме відповідно до встановленого законом порядку суд враховує таке.
Згідно з реченням першим частини другої статті 266 КпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Слід зауважити, що процедура такого огляду регламентована реченням другим частини другої статті 266 КпАП, зі змісту якого випливає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Відповідно до приписів реченням третього частини другої статті 266 КпАП матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, реченням першим частини третьої статті 266 КпАП визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння саме у закладі охорони здоров'я. При цьому з оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських випливає, що ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки керованого ним транспортного засобу запропонований не був.
Як суд вже зазначав, реченням першим частини другої статті 266 КпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. І, як випливає зі змісту речення першого частини третьої статті 266 КпАП випливає, лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
При цьому частиною п'ятою статті 266 КпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з твердженням захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його підзахисний не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, натомість наполягав на його проведенні відповідно до встановленої законом процедури. При цьому захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні зауважив, що чинна процедура вимагає проведення огляду на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів і лише у разі незгоди особи, огляд якої проведений, з отриманими результатами або відмови від проходження такого огляду, поліцейський уповноважений запропонувати пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Оцінюючи доводи захисника, суд враховує, що відомості, які б свідчили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння поліцейським на місці зупинки суду не надані. При цьому статтею 266 КпАП, яка є імперативною нормою, встановлений порядок здійснення такого огляду і частиною п'ятою зазначеної статті регламентовано, що огляд, проведений з порушенням зазначеного порядку вважається недійсним. Саме тому суд вважає, що твердження у протоколі про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння саме у встановленому законом порядку не ґрунтуються на наданих суду матеріалах справи.
Окрім цього, суд враховує, що захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, надав суду довідку КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР № 1913 від 22.12.2021, згідно з якою за результатами лабораторного дослідження сечі ОСОБА_1 виявлений факт перебування останнього у стані наркотичного сп'яніння, викликаного вживанням канабісу. Не погоджуючись з отриманими результатами, як суд зазначив вище, захисник Емінова Р.Р. заявив у судовому засіданні клопотання про призначення у справі судово-медичної токсилогічної експертизи. На виконання постанови суду про призначення у справі зазначеної експертизи до суду надійшов висновок № 501 від 17.02.2022, згідно з яким при судово-медичній експертизі сечі ОСОБА_1 наявність у сечі похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1, 4-бензодіазепіну, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено.
З пункту 7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) випливає, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Слід зауважити, що пунктом 9 Розділу ІІІ зазначеної Інструкції визначено, що використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з пунктом 12 Розділу ІІІ Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Відповідно до пункту 15 Розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Суд вважає за доцільне зауважити, що Верховний Суд (далі - ВС) у постанові від 24.04.2020 (справа № 823/1022/16) звернув увагу, що з аналізу вказаних положень Інструкції №400/666 випливає, що огляд особи на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я супроводжується складанням акта, до якого вносяться відомості про прізвище та ім'я особи й документ, який це підтверджує, а також інформація про стан особи, її поведінку, стан свідомості, мовної здатності, вегетативно-судинних реакцій, дихання, наявність або відсутність запаху алкоголю, інші ознаки алкогольного сп'яніння.
Також ВС у наведеній постанові зауважив, що разом з вимірюванням вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі за допомогою технічних засобів, з метою уточнення наявних речовин впливу, проводиться лабораторна діагностика.
За результатами огляду на стан сп'яніння і лабораторних досліджень установлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, і складається висновок.
Таким чином, правильним є висновки судів попередніх інстанцій про те, що результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.
Хоча наведений висновок ВС стосується встановлення саме перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, суд вважає, що він може бути прийнятним при вирішенні зазначеної справи, оскільки огляд на встановлення як алкогольного, так і наркотичного сп'яніння регламентований одним і тим же нормативним документом.
Отже, аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знищують увагу та швидкість реакції № 2236 від 24.09.2021 оцінює критично, як такий, що був спростований висновком проведеної у справі судової експертизи, зміст якої наведений вище.
Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім наведеного, суд вважає за доцільне звернути увагу, що у прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), звертає увагу, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначено, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку, що об'єктивними даними не підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: