Справа № 152/122/22
23 лютого 2022 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022025180000014 від 20 січня 2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.
1. 19 січня 2022 року близько 1-00 год, перебуваючи в приміщенні будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає його мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час сварки з останньою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи і передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, обвинувачений ОСОБА_3 наніс їй три удари кулаком правої руки в область лівої частини обличчя. В подальшому, ОСОБА_3 , не припиняючи свої протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, взяв до рук дерев'яну табуретку, якою наніс ОСОБА_5 близько трьох ударів в область лівої руки, якою остання намагалась закритись від ударів. Своїми діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин та синців в ділянці обличчя і лівої верхньої кінцівки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
ІІ. Позиція обвинуваченого.
2. Обвинувачений ОСОБА_3 , винуватим себе у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах. Суду показав, що 19 січня 2022 року вночі він в стані алкогольного сп'яніння прийшов до своєї матері ОСОБА_5 та під час сварки з нею наніс їй кулаком удари в область обличчя та дерев'яною табуреткою в область лівої руки. У скоєному щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення.
3. Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 просив суд врахувати, що обвинувачений визнає свою вину у нанесені тілесних ушкоджень своїй матері та розкаюється у вчиненому. Крім цього, захисник також наголосив на тому, що потерпіла в судовому засіданні хотіла відмовитися від обвинувачення. З урахуванням всіх обставин справи, просив призначити обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 125 КК України.
ІІІ. Позиція потерпілої.
4. Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що 19 січня 2021 року близько 1-00 год вона знаходилася в себе вдома та спала. У вікно постукав її син ОСОБА_3 , який прийшов в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_5 відчинила двері та впустила обвинуваченого. Останній почав із нею розмову, однак вона попросила його піти до себе додому. На це обвинувачений почав наносити їй удари. Їй та її молодшому сину довелося зв'язати обвинуваченого, щоб він заспокоївся поки приїдуть працівники поліції. Потерпіла вказує, що така поведінка обвинуваченого пов'язана з тим, що він тривалий час зловживає алкоголем, а в стані алкогольного сп'яніння поводить себе вкрай агресивно. Просила суд, за можливості, закрити це кримінальне провадження у зв'язку із її відмовою від обвинувачення. В судових дебатах підтримала думку прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання у виді громадський робіт.
ІV. Оцінка Суду.
5. З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
6. Враховуючи показання обвинуваченого, потерпілої, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
6.1. Згідно з пунктом 1 статті 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 125 КК України. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 284 цього ж Кодексу кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
6.2. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: батьки (мати, батько) і дитина (діти). Згідно із пунктом 3 частини першої статті 1 цього ж Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
6.3. Відтак клопотання потерпілої про закриття цього кримінального провадження у зв'язку із її відмовою від обвинувачення Суд не може задовольнити.
7. Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.
V. Призначення покарання.
8. Суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
8.1. При цьому, Суд вважає, що щире каяття проявляється в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення проявилось в тому, що обвинуваченийпід час дізнання та судового слідства надавав органам досудового розслідування і суду допомогу у з'ясуванні дійсних обставин справи.
9. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, Суд визнає вчинення кримінального проступку в стані алкогольного сп'яніння.
10. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:
10.1. класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до кримінального проступку;
10.2. враховує наслідки та обставини вчиненого проступку: дії обвинуваченого у виді ударів кулаком в область обличчя та лівої руки потерпілої; наслідки, у вигляді легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілої; причинний зв'язок між діями обвинуваченого та наслідками; форму вини у виді прямого умислу; те, що кримінальний проступок пов'язаний із домашнім насильством;
10.3. особу винного, а саме: його вік - 40 років; матеріальний стан - офіційно не працює, має тимчасові неофіційні заробітки; сімейний стан - неодружений, негативно характеризується за місцем проживання; раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за частиною першою статті 129 КК України відносно потерпілої ОСОБА_5 , наразі вважається таким, що не має судимості; перебуває на обліку у лікаря нарколога КНП «Шаргородська міська лікарня» з 20 січня 2006 року у зв'язку із зловживанням алкоголем, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №35 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння та в теперішній час виявляв та виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, міг та наразі може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
10.4. наявність двох обставин, які пом'якшують покарання та однієї обставини, яка обтяжує таке;
10.5. думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт.
11. За таких обставин, Суд доходить висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
12. Окрім наведених вище мотивів в даному конкретному випадку Суд враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).
13. В правовідносинах, що розглядаються, Суд враховує і позицію сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
14. Цивільний позов по справі не заявлявся.
15. Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
16. Процесуальні витрати по справі відсутні.
17. Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
2. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_8