Справа № 147/888/21
Провадження № 2/147/34/22
23 лютого 2022 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25.10.2016 р. Від даного шлюбу спільних дітей не мають. Шлюбні відносини фактично припинилися з 27.03.2021 р., спільного господарства не ведуть. Відсутність спільних інтересів та різні життєві орієнтири стали причиною звернення до суду із заявою про розірвання шлюбу. Сторони втратили взаємні почуття кохання та поваги один до одного. У зв'язку з цим, їх спільне життя не склалося через взаємні непорозуміння, байдужість та втрату інтересу один до одного. ОСОБА_1 зазначив, що рішення про розірвання шлюбу він прийняв остаточно, безповоротно і змінювати його не має наміру, оскільки налагодити стосунки з відповідачем пробував неодноразово та протягом останніх 4 місяців, однак дані спроби були безрезультатними. Вказав, що перебування у шлюбі з ОСОБА_2 суперечить його особистим інтересам.
З огляду на викладене, просить суд розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем, який зареєстровано Виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області, актовий запис №40.
Ухвалою суду від 02.09.2021 р. дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
17.09.2021 р. від ОСОБА_3 надійшло заперечення на позовну заяву в якому зазначила, що з квітня 2021 р. по травень 2022 року вона знаходиться на заробітках в Польщі. Позивач знає про це, оскільки у липні 2021 року телефонував до неї та повідомляв про своє бажання розлучитися. ОСОБА_2 не заперечувала проти розірвання шлюбу, оскільки спільних дітей у них немає і домовилась в ОСОБА_1 , що у січні 2022 року, коли вона приїде додому, відповідачка подасть до органу ДРАЦС заяву про розірвання шлюбу. Однак ОСОБА_1 її обдурив та подав до суду позов про розірвання шлюбу і зазначив неправдиві відомості щодо причин розлучення. Окрім того, з позовної заяви вбачається, що до кожної викладеної ним обставини не надав жодного доказу, зокрема щодо відсутності спірного майна, докази відмови розірвати шлюб в органах ДРАЦС. Також позовна заява подана з порушенням вимог ЦПК, оскільки суддя не мала права приймати до свого провадження позов ОСОБА_1 , тому що сторонам в першу чергу необхідно було звернутися в органи ДРАЦС із відповідною заявою. В задоволенні позову просила відмовити (а.с.20-22).
Ухвалою суду від 27.09.2021 р. надано сторонам у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю 4 (чотири) місяці. Провадження по справі зупинено до 27.01.2022 .
29.11.2021 р. від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення в яких зазначив, що заперечуючи проти позову, відповідач посилається на обставини, які не входять до предмету доказування у справі про розірвання шлюбу. Окрім того вказав, що він має право самостійно звернутися до суду із позовом про розірвання шлюбу, перебування у шлюбі добровільне, а змушувати когось перебувати у шлюбі заборонено, та не вимагається попередньо звертатися в орган ДРАЦС з відповідною заявою. Також в позивача наразі немає спору щодо майна, а ОСОБА_2 може самостійно звернутися до суду і подати заяву щодо поділу майна. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не підтримує шлюбних відносин з ОСОБА_2 , збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому просив розірвати шлюб в судовому порядку (а.с.31-33).
20.01.2022 р. від ОСОБА_2 надійшло додаткове заперечення проти позову в якому зазначила, що вона звернулася з письмовою заявою до Жовківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області із нотаріально посвідченою заявою про розірвання шлюбу, тому розірвання шлюбу має відбуватися саме органом ДРАЦС, а суд не вправі втручатися в діяльність державних органів при здійсненні ними функцій та повноважень та не вправі перебирати на себе їх функції. В задоволенні позову просила відмовити (а.с.35, 36).
Ухвалою суду від 31.01.2022 р. поновлено провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу без його участі та задовольнити позов.
Окрім того, 23.02.2022 р. від представника позивача, адвоката Чуйко З.Д., надійшла заява в якій остання зазначила, що станом на 23.02.2022 р. до органів РАЦСУ заяву про розірвання шлюбу позивач не подавав, домовленості про спільну заяву в РАЦС для розірвання шлюбу з відповідачем не було. Також зазначила, що позивач з відповідачем не помирилися, не підтримували зв'язок та позиція ОСОБА_1 щодо розірвання шлюбу не змінилася. Просила розглянути справу без участі позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Однак суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 відомо про розгляд справи про розірвання шлюбу в Тростянецькому районному суді, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, спрямовані на адресу місця проживання та місця реєстрації, а також письмові заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 та додаткові заперечення на позов, які містяться в матеріалах справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 25.10.2016 р. у Виконавчому комітеті Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області зареєстрували шлюб, про що 25.10.2016 р. складено відповідний актовий запис за №40, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с.6).
Спільних дітей у сторін не має, про що вказано у позовній заяві та не заперечується відповідачем.
Як регламентує частина 2 статті 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Водночас, згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Стаття 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) також забезпечує рівноправність членів подружжя як під час перебування у шлюбі, так і …в разі його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач в заяві вказав, що шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться, сторони проживають окремо. Збереження шлюбу суперечить його інтересам стосовно фізичного, морального, духовного та соціального благополуччя.
Відповідач у своїх запереченнях позовні вимоги не визнала, заперечила проти розірвання шлюбу в судовому порядку, однак не заперечує проти розірвання шлюбу в органах ДРАЦС.
Статтею 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Позивач у своїй заяві зазначив, що збереження їх сім'ї є неможливим та суперечить його інтересам, а тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити моральним засадам суспільства та вимогам закону, оскільки примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Варто зазначити, що ухвалою суду від 27.09.2021 р. надано сторонам у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю 4 (чотири) місяці. Однак з моменту зупинення провадження у справі сторонами не надано відомостей про вчинення дій, спрямованих на примирення.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачки з приводу того, що позивач не надав жодного доказу, зокрема щодо відсутності спірного майна, оскільки останній вказав лише про відсутність спору з приводу поділу майна та самою відповідачкою у заявах по суті справи не вказано відомостей про наявність чи відсутність спадкового майна. Крім того, ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя у разі його наявності.
Судом критично оцінено посилання відповідачки на недоліки позовної заяви та невідповідність її вимогам ЦПК України, оскільки нею не вказано конкретних норм, які порушено при складанні позовної заяви, питання про відповідність позовної заяви вимогам ст. 175 ЦПК України розглядалось при відкритті судом провадження, а не звернення до органу ДРАЦС, як на підставу для залишення позову без руху не може бути прийнято до уваги, оскільки це є правом а не обов'язком позивача.
Крім того, судом критично оцінено копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яке не має дітей від 13.12.2021 року (а.с.38), оскільки вона не містить відмітки про реєстрацію органом ДРАЦС та підпису другого з подружжя. При цьому відповідно до Глави 11 СК України, наявні альтернативні способи розірвання шлюбу визначені ст. 105 , зокрема за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу, за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Отже, попереднє звернення позивача до органу державної реєстрації актів цивільного стану до звернення із позовом не є обов'язковим.
Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 133, 137, 141, 206, 211, 247, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований 25.10.2016 у Виконавчому комітеті Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області, про що 25.10.2016 р. складено відповідний актовий запис за №40 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 23.02.2022 р.
Суддя О.А. Натальчук