Справа № 726/211/22
Провадження №2/726/123/22
Категорія 68
22.02.2022 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Асташева С. А.,
за участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 22 травня 2008 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 527.
Вказує, що у них із відповідачем є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Попри це, з 2021 року у них із відповідачем погіршилися сімейні стосунки, а з жовтня 2021 вони взагалі припинили сімейні відносини та проживають окремо.
Оскільки подальше збереження сім'ї та примирення вважає неможливим, з посиланням на відповідні норми, просить суд постановити рішення, яким розірвати шлюб.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 15.02.2022, після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача у справі, вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 22 лютого 2022 року.
У судове засідання 22 лютого 2022 року сторони не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Від позивачки ОСОБА_1 , 22 лютого 2022 року надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, однак 22.02.2022 скерував до суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, визнав повністю. Не заперечив щодо розірвання шлюбу. Просив справу розглянути за його відсутності.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1. ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, розглянувши письмові матеріали справи та подані до суду заяви, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, дійшов висновку, що позов є обґрунтований і підлягає до задоволення, у зв'язку із його визнанням відповідачем.
Судом встановлено, що між позивачкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб 22 травня 2008 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 527, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 22 травня 2008 року (а.с.4).
Крім того, від шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 18 жовтня 2013 року (а.с.5).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ч. 3 ст. 105 шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У відповідності до ч.2 ст. 114, ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом встановлено, що на даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, як вказує позивач, примирення між ними стало неможливим, а тому подальше збереження шлюбу порушує передбачене ст.56 Сімейного кодексу України право дружини та чоловіка на особисту свободу.
Оскільки обидві сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися та зберегти шлюб, позивач просила шлюб розірвати, а відповідач позов визнав, за відсутності обставин, що унеможливлюють розірвання шлюбу, суд приходить до висновку що шлюб між сторонами слід розірвати.
Статтею 113 Сімейного кодексу України, передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі ст. 51 Конституції України, п. 4 ч.2 ст.18, ст.ст. 24, 56, 104-105, 110, 112 -115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81-82, 142, 206, 211, 247, 259, 263-265, 267-268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 22 травня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 527 - розірвати.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя С. А. Асташев