Справа № 635/7317/19
Провадження №1-кп/635/109/2022
17 лютого 2022 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4 , захисник адвокат ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_6 , захисник адвокат ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_8 , захисник адвокат ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Зноб-Новгородський Середино-Будського району Сумської області, громадянина України, який раніше засуджений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Пархомівка Краснокутського району Харківської області, громадянина України, який не засуджений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Іванчуківка Ізюмського району Харківської області, громадянина України, який раніше засуджений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор звернулась до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються.
В обґрунтування клопотань прокурор посилалась на те, що обвинуваченим інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, які не працюють, не одружені, в яких відсутні місці соціальні зв'язки, у зв'язку з чим вони можуть покинути територію Харківської області та переховуватись від суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. Зважаючи на те, що суд досліджує докази безпосередньо під час судового розгляду, який починається заново, в судовому засіданні потерпілі та свідки не допитані, а обвинувачені обізнані про місце проживання та роботи потерпілих та свідків, тому існує ризик незаконного на них впливу з боку обвинувачених. Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_8 раніше засуджені і знову обвинувачуються у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи викладене, необхідність запобігання вказаним ризикам, які стали підставою для застосування та продовження запобіжного заходу, які не зникли та не зменшились, виправдовують тримання обвинувачених під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 20-5 Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлені особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти продовження застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, від промови відмовився.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного, подала клопотання про зміну обраного запобіжного заходу на більш м'який - домашній арешт та вказала, що її підзахисний вже 2 роки 7 місяців перебуває під вартою і за цей час змінився склад суду і розгляд справи затягується на невизначений строк внаслідок чого нівелюються права її підзахисного, який є інвалідом ІІІ групи і має цілу низку захворювань, раніше не засуджений, а продовження існування ризиків прокурором не доведено.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні проти продовження застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, передав промову захиснику.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, змінити обраний запобіжний захід на більш м'який та пояснив, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, минулий склад суду вже майже закінчив судове слідство: досліджені докази, допитані свідки, тому відсутні вказані прокурором ризики.
Вислухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, при цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 14 днів - до 10 липня 2019 року. Надалі, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, останній раз до 20 лютого 2020 року.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 14 днів - до 10 липня 2019 року. Надалі, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, останній раз до 20 лютого 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 червня 2019 року відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 24 серпня 2019 року. Надалі, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, останній раз до 20 лютого 2022 року.
Вирішуючи питання про застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу кожного з обвинувачених, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою, крім того суд оцінює в сукупності всі обставини.
Обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше засуджений за вчинення злочинів різного ступеню тяжкості, в тому числі особливо тяжкого, був засуджений, відбував покарання в місцях позбавлення волі, і знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину групою осіб, йому відомі адреси проживання свідків, при цьому не одружений, не працює і не має законних джерел існування та стійких соціальних зав'язків, і вказані обставини, у їх сукупності дають підстави вважати про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який та продовжує строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше засуджений за вчинення злочинів різного ступеню тяжкості, в тому числі особливо тяжкого, був засуджений, відбував покарання в місцях позбавлення волі, і знову обвинувачується у вчиненні злочинів різного ступеню тяжкості, в тому числі особливо тяжкого злочину групою осіб, при цьому йому відомі адреси проживання свідків, він не має стійких соціальних зав'язків, законних джерел існування і вказані обставини, у їх сукупності дають підстави вважати про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який та продовжує строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не одружений і не має стійких соціальних зав'язків, є інвалідом ІІІ групи, отримує пенсію і має кошти для переміщення країною, при цьому обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину групою осіб, обвинуваченому відомі адреси проживання свідків, і вказані обставини, у їх сукупності, незважаючи, що він вважається таким, що не має судимостей, дають підстави вважати про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який, тому відмовляє в задоволенні клопотання захисника та продовжує строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, враховуючи вище викладене, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме, що обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 інкримінується вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров'я потерпілих та погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб, з проникнення у житло, тому на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.
В засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
За викладених обставин, суд, вважає про наявність достатніх підстав для продовження строку застосування до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню існуючим ризикам.
Розмір застави відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України судом не визначається, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 197, 199, 315 КПК України, суд,
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який - відмовити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України - продовжити до 17 квітня 2022 року (включно).
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України - продовжити до 17 квітня 2022 року(включно).
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України - продовжити до 17 квітня 2022 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1