"23" лютого 2022 р. Справа № 916/3653/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/3653/21 за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, ел. пошта представника: intelkrafts@gmail.com) до Фізичної особи - підприємця Добровольської Валентини Василівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 16800,00 грн,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, клопотань та заяв сторін, процесуальні дії суду:
Позивач в обґрунтування власних позовних вимог послався на те, що 01.09.2020 між ГС «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та ФОП Добровольською В.В. було укладено договір №КБР-138/09/20-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах. ГС «Українська ліга авторських і суміжних прав» є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління «публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів», що у порядку, передбаченому законодавством України та чинними міжнародними угодами України, здійснює збір та розподіл винагороди з користувачів за використання ними об'єктів суміжних прав шляхом укладання з користувачами договорів про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Також позивач зазначає, що договором №КБР-138/09/20-Н про правомірне використання передбачено зокрема, наступне: « 3.1. Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. 3.2. Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. 3.3. За Договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за один рік шляхом виплати в розстрочку, а саме здійснює оплату щоквартальними платежами (за три місяці) у строки та порядку,
встановлені у Додатку №3 до цього Договору. На думку позивача, зазначені вище положення свідчать про наявність у відповідача обов'язку із сплати винагороди за 1 (один) рік. Тобто, у відповідача є заборгованість перед позивачем та Авторською організацією, на рахунки яких перераховує кошти відповідача Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав», стосовно 1-го року. Також позивач зазначає, що при визначенні питання, в якому саме розмірі на сьогоднішній день відповідач повинен здійснити виплату позивачу, є питання того, чи діяв на дату подання цього позову режим розстрочки платежів за Договором про правомірне використання. Відповідно до п. 3.5. Договору про правомірне використання механізм розстрочки передбачений цим Договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього. Позивач також зазначає, що на дату цієї позовної заяви Відповідач не сплачував за Договором про правомірне використання кошти більше ніж 2 (два місяці). Загалом відповідачем було сплачено 27373,76 грн. за Договором. Дата сплати Єдиного щоквартального сукупного платежу за майнові права настала 27.08.2021 року. З цієї дати до дати написання позовної заяви минуло більше ніж 2 (два) місяці. Відповідно, це означає, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п.3.5. Договору про правомірне використання, строк оплати для відповідача на поточний момент настав щодо 1 (одного) повного року. Оскільки, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п.3.5. Договору про правомірне використання, відповідач має сплатити за цей період «у вигляді повної передоплати». Отже, за період з вересня 2021 по серпень 2022 відповідач має заборгованість в сумі 33600 грн = 8400*4, із яких 50%, тобто, 16800 грн позивач вважає належними йому на підставі п.3.6. Договору. Поряд із цим позивач вважає, що оскільки від відповідача не надходило належного повідомлення про припинення у строк, передбачений Ліцензійними угодами, отже, договір було пролонговано на 1 (один) рік з 01.09.2021 по 01.09.2022.
Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 15.12.2021р. судом було надіслано за адресою державної реєстрації, однак, відповідачу не вручено поштою з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2021р. відкрито провадження у справі №916/3590/21, постановлено розглядати справу №916/3590/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
01.09.2020 між ФОП Добровольською В.В. (користувач), ГС «Українська ліга авторських та суміжних прав» (суміжна організація), ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (авторська організація), ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» (ПО УЛАСП) було укладено договір №КБР-138/09/20-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, згідно умов якого він укладений з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання, як об'єктів авторського права (творів), так і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань) (преамбула договору).
Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. За Договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплати в розстрочку, а саме здійснює оплату щоквартальними платежами. Під щоквартальними платежами мається на увазі оплата роялті за три календарні місяці. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права в розмірі, що зазначений у Додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень Договору) в строк для сплати роялті, визначений у Додатку №3 до цього Договору, на рахунок ПО УЛАСП.
Згідно п.3.3.1 договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 механізм розстрочки передбачений цим Договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щоквартального сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 30-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього.
За положеннями п.3.4. договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної Організації та на рахунок Авторської Організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну Організацію та на Авторську Організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна Організація, а інші 50% - Авторська Організація.
Крім того, сторонами договору підписано додатки №№1, 2, 3, 4, 5.
Відповідно до п.4 додатку №3 до договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов Основного договору (Договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку кварталу, за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 15 днів з моменту підписання договору). Не зважаючи на дату укладання договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір.
У п.3 Додатку №3 до договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 сторони погодили, що єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права становить 8400 грн, тобто, 4200 грн за кожний заклад Користувача.
За положеннями п.5.1. Додатків №№1, 2 до договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.
Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч. 2-4 ст. 426 ЦК України).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Як встановлено судом, за положеннями п.5.1. Додатків №№1, 2 до договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 він діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ч.ч.1, 2, 3 ст.251 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Отже, згідно умов п.5.1. договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 та додатків до нього він припинився 01.09.2021. При цьому положення вказаного договору та додатків не містять умови щодо його автоматичної пролонгації, на яку послався позивач.
Між тим, позивач нарахував до стягнення з відповідача заборгованість по договору №КБР-138/09/20-Н від 01.09.2020 за період з вересня 2021 по серпень 2022, тобто, поза межами дії договору. Проте, в період з вересня 2021 по серпень 2022 у відповідача був відсутнім обов'язок сплачувати на користь позивача платежі, так як договір припинився 01.09.2021.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 16800 грн заборгованості задоволенню судом не підлягають.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог позивача судом відмовлено у повному обсязі, йому за рахунок відповідача не підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000грн та 2270 грн витрат на оплату судового збору за подання позову до суду.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, ел. пошта представника: intelkrafts@gmail.com) до Фізичної особи - підприємця Добровольської Валентини Василівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 16800грн.
2. Понесені Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, ел. пошта представника: intelkrafts@gmail.com) витрати на правничу допомогу в сумі 5000грн та 2270 грн витрат на оплату судового збору за подання позову до суду віднести за рахунок платника.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 лютого 2022 р.
Суддя І.А. Малярчук