Рішення від 03.02.2022 по справі 915/1404/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року Справа № 915/1404/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В.,

за участю секретаря Сулейманової С.М.

учасники справи до судового засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Електрім-2000”, 54038, м. Миколаїв, вул. Крилова, 7, ідентифікаційний код 30565129

адреса для листування: м. Миколаїв, вул. Слобідська, 70/8

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія”, 54028, м. Миколаїв, вул. 12Повздовжня, 51.

про: стягнення заборгованості у загальному розмірі 138253,10 грн, у тому числі 119000,00 грн боргу за виконані роботи, 2462,00 грн - 3% річних, 12411,89 грн пені, 4379,21 грн втрат від інфляції, -

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 17.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Електрім-2000” звернулось до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія”, в якій просить суд стягнути заборгованість у загальному розмірі 138253,10 грн, у тому числі 119000,00 грн боргу за виконані роботи, 2462,00 грн - 3% річних, 12411,89 грн пені, 4379,21 грн втрат від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами субпідряду № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 та № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 в частині здійснення оплати за виконані роботи.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2021, вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер судової справи № 915/1404/21) було передано на розгляд судді Ткаченку О.В

Ухвалою суду від 20.09.2021 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.10.2021 о 10:30.

Ухвалою суду від 28.10.2021 підготовче засідання було відкладено на 17 листопада 2021 року о 14:30.

Ухвалою суду від 17.11.2021 було закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 14 грудня 2021 року о 11:00.

У судовому засіданні 14.12.2021 розгляд справи було відкладено на 03.02.2022 об 11:00.

Ухвалою суду від 16.12.2021 учасників справи було повідомлено, що судове засідання щодо розгляду справи по суті відбудеться 03.02.2022 об 11:00.

14.12.2021 позивачем було подано до суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без участі позивача.

Учасники справи до судового засідання 03.02.2022 не з'явились, судом явка сторін обов'язковою не визнавалась.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвали суду направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, проте повертались з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи викладене, керуючись приписами до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.02.2022 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України після повернення з нарадчої кімнати підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази, господарський суд встановив.

20.01.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія”, як підрядником, та товариством з обмеженою відповідальністю “Електрім-2000”, як субпідрядником, був укладений Договір субпідрядку № С20/02-22166-01-01 (далі - Договір), відповідно до предмету якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язався на свій ризик і за обумовлену ціну власними і залученими силами виконати та передати у встановлені строки, а підрядник зобов'язався прийняти та оплатити натупні роботи : - електромонтаж системи пожежної сигналізації. (п.п. 1.1.)

За умовами наведеного Договору:

- загальна ціна договору складає 105 000,00 грн (п. 4.1);

- розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються субпідрядником після виконання робіт та передаються підряднику. Підрядник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх протягом 5 днів (п. 4.3.);

- розрахунок за цим договором проводиться підрядником протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі робіт (п. 4.4);

- форма оплати: безготівковий розрахунок (п. 4.5);

- належним виконанням робіт за Договором є підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.9);

- Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань за цим договором (п. 9.1).

Як свідчить виписка по рахунку від 20.01.2021, відповідачем в якості оплати робіт по договору № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 було проведено платіж на суму 36750,00 грн. (а.с. 28-29)

Посилаючись на непідписаний з боку відповідача акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.03.2021 № 72. (а.с.21) позивач наполягає, на тому, що виконав роботи за Договором субпідрядку № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 на суму 78750,00 грн.

Як свідчить наявний в матеріалах справи лист ТОВ “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія” від 22.03.2021 № 22/03-12, відповідач підтверджує факт виконання підрядних робіт за договором № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 на суму 78750,00 грн. (а.с. 25)

В подальшому 19.02.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія”, як підрядником, та товариством з обмеженою відповідальністю “Електрім-2000”, як субпідрядником, був укладений Договір субпідрядку № С20/03-22199-01-01 (далі - Договір), відповідно до предмету якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язався на свій ризик і за обумовлену ціну згідно калькуляції робіт власними і залученими силами виконати та передати у встановлені строки, а підрядник зобов'язався прийняти та оплатити наступні роботи : - електромонтаж системи пожежної сигналізації. (п.п. 1.1.)

За умовами наведеного Договору:

- загальна сума договору формується на підставі підписаних актів виконаних робіт (п. 4.1);

- розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються субпідрядником після виконання робіт та передаються підряднику. Підрядник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх протягом 5 днів (п. 4.3.);

- розрахунок за цим договором проводиться підрядником протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі робіт (п. 4.4);

- форма оплати: безготівковий розрахунок (п. 4.5);

- Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань за цим договором (п. 8.1).

Посилаючись на непідписаний з боку відповідача акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.03.2021 № 71. (а.с.20) позивач наполягає, на тому, що виконав роботи за Договором субпідрядку № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 на суму 142000,00 грн.

Як свідчить наявний в матеріалах справи лист ТОВ “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія” від 22.03.2021 № 22/03-13, відповідач підтверджує факт виконання підрядних робіт за договором № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 на суму 142000,00 грн. (а.с. 26)

Як свідчить виписка по рахунку за період з 27.07.2021 по 30.07.2021, відповідачем в якості оплати робіт було здійснено наступні платежі:

- 27.07.2021 на суму 30000,00 грн.

- 28.07.2021 на суму 25000,00 грн.

- 30.07.2021 на суму 10000,00 грн.

Враховуючи ідентичність умов договорів субпідряду (п.п. 4.3, 4.4, 4.5) щодо строків та порядку проведення розрахунків між сторонами, та з огляду на складання актів здачі-приймання виконаних робіт від 29.03.2021 № 72 та від 29.03.2021 № 71 за обома договорами підряду в один день 29.03.2021, позивач рахує заборгованість за відповідачем загальним підсумком та з урахуванням здійснених оплат вказує на загальну суму боргу за договором субпідряду № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 та № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 у розмірі 119000,00 грн.

У відповідності до наявного у справі листа відповідача від 12.05.2021 №12/05-03 ТОВ “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія” у зв'язку з нестабільним фінансуванням та затримкою погашення поточних платежів перед відповідачем просив позивача надати відстрочку по оплаті заборгованості. (а.с. 27)

Відповідач свої зобов'язання за Договорами субпідряду не виконав, вартість виконаних робіт не оплатив.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості виконаних за договорами робіт позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12411,89 грн, а також нараховані на суму основного боргу 3% річних у сумі 2462,00 грн та 4379,21 грн інфляційних нарахувань.

Встановивши обставини справи, господарський суд зауважує наступне.

На підставі ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За таких умов стороні, яка відмовилась підписати акт, надається право пред'явити позов про визнання цього акту недійсним.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.

Водночас, згідно з приписами ст.ст. 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.03.2021 № 71. (а.с.20) та акт здачі-приймання виконаних робіт від 29.03.2021 № 72. (а.с.21) замовником (відповідачем) не підписані.

Судом встановлено, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять, ані доказів обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів, ані доказів звернення (або наміру такого звернення) відповідача з відповідним позовом щодо визнання цих актів недійсними.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наявних у справі листів ТОВ “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія” від 22.03.2021 № 22/03-13 та від 22.03.2021 № 22/03-12 (а.с. 25-26) відповідач визнає факт виконання позивачем робіт за Договором субпідрядку № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 на суму 142000,00 грн. та робіт за Договором субпідрядку № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 на суму 78750,00 грн.

З огляду на викладене суд вважає встановленими факт виконання робіт за Договором субпідрядку № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 на суму 78750,00 грн та факт виконання робіт за Договором субпідрядку № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 на суму 142000,00 грн.

Враховуючи, що всупереч умовам Договорів відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив вартість виконаних робіт, за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 119000,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані за Договором субпідрядку № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 та за Договором субпідрядку № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 роботи у сумі 119000,00 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, відповідно до п.4.4. Договорів субпідряду, розрахунок за даними договорами проводиться підрядником протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі робіт.

Враховуючи, що обидва акти здачі-приймання виконаних робіт № 71 та № 72 датовані 29.03.2021, кінцевий строк оплати виконаних робіт визначається як 05.04.2021.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних нараховані на суму основного боргу 184000,00 грн за період з 05.04.2021 по 27.07.2021 та на суму основного боргу 119000,00 грн за період з 30.06.2021 по 15.09.2021, що у загальному підсумку склало 2462,00 грн.

При цьому суд зауважує, що періодом для нарахування 3% річних на суму боргу 184000,00 грн є час з 06.04.2021 по 26.07.2021, оскільки 05.04.2021- останній п'ятий день для передбаченої умовами п.4.4. договорів оплати, а 27.07.2021 відбулось часткове погашення боргу відповідачем на суму 30000,00 грн.

Крім того, суд зауважує на помилкове визначення періоду для початку нарахувань на суму боргу 119000,00 грн. 30.06.2021, оскільки заборгованість у даному розмірі встановилась саме 30.07.2021.

Судом за допомогою програми “IpLex” здійснено розрахунок 3% річних та встановлено, що на суму основного боргу 184000,00 грн за період з 06.04.2021 по 26.07.2021 та на суму основного боргу 119000,00 грн за період з 30.07.2021 по 15.09.2021, 3 % річних у загальному підсумку складають 2163,29 грн, які підлягають стягненню з відповідача. В задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 298,71 слід відмовити.

Також з огляду на приписи ст. 625 ЦК України позивачем на суму основного боргу 184000,00 грн за період з квітня 2021р. по липень 2021р. визначені інфляційні нарахування у розмірі 4260,21 грн та на суму боргу 119000,00 грн за період з липня 2021р. по вересень 2021р. нараховано 119,00 грн втрат від інфляції.

Проаналізувавши вказаний розрахунок, суд зауважує на помилкове визначення періоду для початку інфляційних нарахувань на суму боргу 119000,00 грн. липень 2021 року, оскільки заборгованість у вказаному розмірі встановилась саме 30.07.2021.

За таких обставин обґрунтованими є вимоги щодо стягнення 4260,21 грн втрат від інфляції. В задоволенні вимог щодо стягнення 119,00 грн інфляційних нарахувань необхідно відмовити.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 12411,89 грн пені, суд приходить до наступних висновків.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 ГК визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За приписами ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено обмеження розміру пені, яка встановлена за згодою сторін у договорі.

В даному випадку зі змістом Договору субпідрядку № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 та Договору субпідрядку № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 сторони не передбачили умов щодо встановлення відповідальності підрядника у вигляді сплати пені за порушення строків проведення розрахунків за виконані роботи.

З огляду на наведене суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12411,89 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Миколаївська електротехнічна компанія” (54028, м. Миколаїв, вул. 12Повздовжня, 51; ідентифікаційний код 40686482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Електрім-2000” (54038, м. Миколаїв, вул. Крилова, 7, ідентифікаційний код 30565129) заборгованість за виконані за Договором субпідрядку № С20/02-22166-01-01 від 20.01.2021 та Договором субпідрядку № С20/03-22199-01-01 від 19.02.2021 роботи у розмірі 119000,00 грн, інфляційні витрати у розмірі 4260,21 грн, 3 % річних у розмірі 2163,29 грн, а також 2059,35 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 12411,89 грн пені, 119,00 грн втрат від інфляції, 298,71 грн - 3% річних.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний: « 23» лютого 2022 року.

Суддя О.В. Ткаченко

Попередній документ
103521925
Наступний документ
103521927
Інформація про рішення:
№ рішення: 103521926
№ справи: 915/1404/21
Дата рішення: 03.02.2022
Дата публікації: 24.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.02.2022)
Дата надходження: 17.09.2021
Предмет позову: Стягнення заборгованості за договором №С20/03-22166-01-01 від 20.01.2021
Розклад засідань:
26.01.2026 08:50 Господарський суд Миколаївської області
26.01.2026 08:50 Господарський суд Миколаївської області
26.01.2026 08:50 Господарський суд Миколаївської області
26.01.2026 08:50 Господарський суд Миколаївської області
26.01.2026 08:50 Господарський суд Миколаївської області
26.01.2026 08:50 Господарський суд Миколаївської області
26.01.2026 08:50 Господарський суд Миколаївської області
26.01.2026 08:50 Господарський суд Миколаївської області
28.10.2021 10:30 Господарський суд Миколаївської області
17.11.2021 14:30 Господарський суд Миколаївської області
14.12.2021 11:00 Господарський суд Миколаївської області
03.02.2022 11:00 Господарський суд Миколаївської області