79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
16.02.2022 Справа № 914/3508/21
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів, про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 в сумі 192257,64 грн.
у справі за заявою: ОСОБА_1 , м. Дубляни, Львівська область
про: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Суддя Артимович В.М.,
секретар судового засідання Іванило О.П.
За участю представників:
від боржника: не з'явився;
від заявника (АТ «Альфа-Банк»): Бутко А.С. - представник;
від заявника (АТ АКБ «Львів»): Мочульський Л.Б. - представник;
від заявника (ДПС України в особі Головного управління ДПС у Львівській області): Янкович Н.А. - представник;
керуючий реструктуризацією: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 24.11.2021 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підготовче засідання суду призначено на 08.12.2021.
Ухвалою від 08.12.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Босака О.Є., оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , текст якого додається, попереднє засідання суду призначено на 02.02.2022.
06.01.2022 від Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 192257,64 грн.
Ухвалою суду від 06.01.2022 заяву АТ АКБ «Львів» з грошовими вимогами до боржника прийнято до розгляду.
Суд, проаналізувавши матеріали та з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що грошові вимоги АТ АКБ «Львів» до боржника слід визнати частково, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, 20.11.2019 між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за № 07838/000/2019.
Відповідно до п. 1 договору банк зобов'язується надати у власність позичальнику грошові кошти у розмірах та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається позичальнику на поточні потреби, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається в сумі 150000,00 грн. з умовою повернення в термін до 19.11.2022 в порядку та відповідно до умов цього договору. Видача банком кредиту здійснюється одноразово, безготівково на поточний рахунок позичальника. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку.
Згідно п. 5.1 договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором та/або додатками до нього.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначає заявник у поданій заяві з грошовими вимогами до боржника, прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору банк виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит на суму, зазначену в п. 1.3 кредитного договору.
У зв'язку з порушенням умов кредитного договору від 20.11.2019 за № 07838/000/2019 у ОСОБА_1 перед АТ АКБ «Львів» виникла заборгованість по не повернутому тілу кредиту в сумі 141352,59 грн., 43175,13 грн. нараховані та не сплачені проценти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно п. 3 договору за користування кредитом позичальник сплачує банку фіксовану ставку у розмірі 48% процентів річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за методом «факт/360» з дати видачі кредиту по дату повернення кредиту позичальником, періодами з першого по останнє число місяця. При нарахуванні процентів враховується день видачі та не враховується день погашення кредиту. Позичальник сплачує проценти щомісяця до дня повернення кредиту, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти. За останній місяць користування кредитом сплата нарахованих процентів здійснюється позичальником не пізніше останнього робочого дня цього місяця або в день повернення кредиту в повному обсязі. Якщо останній день строку сплати процентів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів у попередній робочий день.
За неналежне виконання умов кредитного договору від 20.11.2019 за № 07838/000/2019 заявником нараховано 43175,13 грн. не сплачених процентів.
АТ АКБ «Львів» звертався до боржника з листом-вимогою від 05.10.2022 за № 857/0-14 з проханням погасити прострочену заборгованість по кредитному договору. Однак, вказана вимога залишена боржником без реагування.
На час розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника доказів сплати заборгованостей по кредитному договорі господарському суду не надано, обставин наведених заявником у заяві не спростовано, тому вимоги про стягнення нарахованих процентів по кредиту підлягають задоволенню.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
В силу положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, беручи до уваги факт неналежного виконання боржником зобов'язань по кредитному договору від 20.11.2019 за № 07838/000/2019, суд дійшов висновку, що слід визнати грошові вимоги АТ АКБ «Львів» до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 184527,72 грн
Судом відхиляються грошові вимоги до боржника в сумі 2767,92 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ АКБ «Львів» заборгованості в сумі 184527,72 грн. до Жовківського районного суду Львівської області, оскільки спір у даній справі ще не вирішено. Згідно зі ст. 238 ГПК України господарський суд здійснює розподіл судових витрат при ухваленні судового рішення.
Керуючим реструктуризацією грошові вимоги АТ АКБ «Львів» до боржника визнаються частково з підстав, зазначених у повідомленні щодо розгляду заяви з кредиторськими вимогами від 31.01.2022.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи, заяву про визнання кредиторських вимог до боржника з доданими до неї документами, беручи до уваги повідомлення керуючого реструктуризацією про результати розгляду кредиторської заяви, дійшов висновку, що грошові вимоги Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» слід визнати частково в сумі 184527,72 грн.
Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства).
Витрати на оплату судового збору в сумі 4962,00 грн. покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Грошові вимоги Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; ідентифікаційний код 09801546) визнати частково в сумі 184527,72 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), з яких: 184527,72 грн. (заборгованість за тілом кредиту та відсотками за його користування) - друга черга.
2. Решта грошових вимог в сумі 2767,92 грн відхилити.
3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 4962,00 грн. покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.
5. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 23.02.2022.
Суддя Артимович В.М.