17.02.2022 р. Справа № 914/1912/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Лебедик-Південь” від 15.12.2015р., що оформлені протоколом №2 від 15.12.2015р.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_3
від відповідача Дубінін Р.В.
від третьої особи ОСОБА_4
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь» від 15.12.2015р., що оформлені протоколом №2 від 15.12.2015р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2021р. у справі №914/1912/19 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь» від 15.12.2015р., що оформлені протоколом № 2 від 15.12.2015р.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021р. у справі №914/1912/19 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021р. у справі №914/1912/19 скасовано, а справу № 914/1912/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №914/1912/19 було передано для розгляду судді Петрашко М.М.
Ухвалою суду від 29.11.2021р. прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
13.01.2022р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів судом в господарській справі № 914/1912/19 (вх.№ 805/22), відповідно до якого заявник просить суд витребувати в Головного центру оброки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України докази щодо:
- перетинання лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим або державного кордону між Російською Федерацією та Україною в період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянкою України та/або як громадянкою Російської Федерації;
- перетинання лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим або державного кордону між Російською Федерацією та Україною в період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дата смерті як громадянкою України та/або як громадянкою Російської Федерації.
19.01.2022р. на адресу суду надійшло клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх.№1475/22) про долучення до матеріалів справи копії паспорта громадянина Російської Федерації, виданого на ім'я ОСОБА_6 .
Позивачем подано заяву (вх.№ 31373/21 від 28.12.2021р.) про визнання доказу неналежним та недопустимим в господарській справі № 914/1912/19, в якій заявник просить суд відмовити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, не приєднувати та повернути ОСОБА_2 копію паспорта громадянина Російської Федерації виданого ОСОБА_6 .
Розгляд зазначених клопотань судом відкладався.
В підготовче засідання 17.02.2022р. представники учасників справи з'явились, надали усні пояснення щодо заявлених позивачем позовних вимог та заявлених учасниками справи клопотань та заяв.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Лебедик-Південь” від 15.12.2015р., що оформлені протоколом №2 від 15.12.2015р.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, зокрема, що 15.12.2015р. ні вона, ні її матір, які в сукупності володіли часткою в розмірі 50% статутного капіталу Товариства, не були присутні на загальних зборах учасників, оскільки не були повідомлені про такі збори. Позивач зазначив, що збори учасників Товариства 15.12.2015р. проведені за відсутності кворуму, без повідомлення учасників про проведення таких зборів та їх порядок денний, її підпис на протоколі було підроблено.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021р. про задоволення позовних вимог та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021р., якою рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 у справі № 914/1912/19 залишено без змін, у своїй постанові від 29.09.2021р. не погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відхилення клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування у ОСОБА_1 заяви про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської федерації про її отримання.
Так, в зазначеному клопотанні третьою особою зазначено, що на підтвердження тієї обставини, що позивач не була присутня на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», які відбулися 15.12.2015 року, нею надано суду лист Державної прикордонної служби України від 15.07.2020 року №184/Г-7745, який містить інформацію про перетинання позивачем державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим у періоди з 15.10.2015 року до 15.10.2019 року.
Як зазначає третя особа у клопотанні, оскільки зазначений лист містить інформацію про перетинання позивачем державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим на підставі лише паспортного документа громадянина України, інформація про перетинання позивачем державного кордону та лінії розмежування на підставі паспорту Російської Федерації не знайшла свого відображення у листі Державної прикордонної служби.
Так, з посиланням на пункт 1 статті 4 Федерального конституційного закону від 21.03.2014 року №6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим і утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя», ОСОБА_2 стверджує, що позивач могла уникнути надання їй статусу громадянина Російської Федерації, лише подавши до компетентного державного органу Російської Федерації заяву про збереження громадянства України. Подання позивачем до суду відповідної заяви з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання, на її думку підтвердить відсутність у неї громадянства Російської Федерації, а відповідно відсутність можливості перетнути лінію розмежування на підставі паспорта громадянина Російської Федерації.
Разом з тим, Верховний Суд звернув увагу, що факт масового отримання громадянами України, які постійно проживають на території Автономної республіки Крим, громадянства Російської Федерації є загальновідомим. Тому доводи ОСОБА_2 про те, що позивачка могла перетинати лінію розмежування, користуючись паспортом громадянина Російської Федерації, є обгрунтованими.
Таким чином, з метою встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема задля встановлення факту можливості перетину ОСОБА_1 лінії розмежування з Автономною Республікою Крим з паспортом громадянина Російської Федерації, і відповідно можливості взяти участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_2 (вх.№ 35710/20 від 15.12.2020р.) про витребування у позивача заяви про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання.
Крім того, у постанові від 29.09.2021р. у даній справі Верховний суд звернув увагу на особливість обставин справи, а саме, наявність родинних відносин між учасниками справи. Із пояснень сторін випливає, що скаржниця - ОСОБА_2 знаходилася у шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , який був директором Товариства, а з 2019 року є його єдиним учасником. Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 (учасники Товариства), інший учасник Товариства та директор Товариства - ОСОБА_6 є сином ОСОБА_5 та братом ОСОБА_1 , тобто всі вони знаходились у родинних відносинах.
Відтак, оскільки у матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина Російської Федерації, виданого ОСОБА_6 , брата позивачки, у суду є достатньо обгрунтоване припущення, що паспортом громадянина Російської Федерації володіє також позивач, зокрема беручи до уваги наступне.
Зі змісту пункту 1 статті 4 Федерального конституційного закону від 21.03.2014 року №6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим і утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя» вбачається, що громадянство РФ набувається автоматично, шляхом визнання громадян України та осіб без громадянства, які постійно проживають на тимчасово окупованій території АРК, громадянами РФ.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
На час проведення загальних зборів 15.12.2015 учасники Товариства - позивачка та її матір ОСОБА_5 фізично знаходилися на тимчасово окупованій території АРК, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, листами Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби.
Таким чином для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення даного спору, суд дійшов висновку задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх.№ 1475/22 від 19.01.2022р.) про долучення до матеріалів справи копії паспорта громадянина РФ, та у випадку ненадання ОСОБА_1 суду заяви про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання, суд дійшов висновку витребувати в позивача належним чином завірену копію паспорта громадянина Російської Федерації для встановлення обставин можливості перетину нею державного кордону України чи лінії розмежування з тимчасово окупованою територією АРК як громадянкою Російської Федерації.
З огляду на викладене, суд також дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви позивача про визнання доказу неналежним та недопустимим в господарській справі № 914/1912/19 (вх.№ 31373/21 від 28.12.2021р.), а саме паспорта громадянина РФ, оскільки вказаний доказ, у взаємному зв'язку з іншими доказами, сприяє встановленню обставин, які мають значення для вирішення справи.
Крім того, необхідність в отриманні від позивача паспорта громадянина Російської Федерації (у разі його наявності) у суду виникла задля отримання більш точної інформації про особу ОСОБА_1 з метою розгляду наявного в матеріалах справи її клопотання про витребування в Головному центрі оброки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, зокрема доказів щодо перетинання лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим або державного кордону між Російською Федерацією та Україною як громадянкою Російської Федерації.
Також, Верховний суд у своїй постанові від 29.09.2021р. зазначив про необгрунтованість та помилковість відхилення клопотання ОСОБА_2 про залучення у якості доказу копії звукозапису судового засідання та відмови у витребуванні оригіналу цього запису. Зокрема зазначив, що істотні розбіжності у показаннях директора Товариства ОСОБА_6 , про які стверджує третя особа, мають значення для встановлення обставин цієї справи. Директор Товариства ОСОБА_6 , зазначений у протоколі зборів як особа, яка була присутня на загальних зборах від 15.12.2015, і брав участь як свідок у справі №914/1361/19 (про стягнення з Товариства ОСОБА_2 1 (одного) млн. грн. як вартості частки учасника, який вийшов) і у справі №914/1912/19.
Учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України ). Зокрема, статтею 384 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиві показання свідка.
Таким чином, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, суд дійшов висновку долучити до матеріалів справи копію звукозапису судового засідання від 03.09.2019р. у справі №914/1361/19, подану з клопотанням третьої особи.
Водночас, з пояснень учасників справи у судовому засіданні суд прийшов до висновку, що жоден з учасників справи не ставить під сумнів вказаний звукозапис судового засідання від 03.09.2019р. у справі №914/1361/19, який подано третьою особою з клопотанням.
Щодо клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх.№33272/20 від 18.11.2020р.) про витребування у Господарського суду Львівської області матеріального носія, на якому міститься оригінал звукозапису судового засідання від 03.09.2019 року у справі № 914/1361/19, суд зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Частиною 5 статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Оскільки долучена до матеріалів справи копія звукозапису судового засідання не викликає в учасників справи та суду сумніви щодо її відповідності оригіналу, суд дійшов висновку про відхилення клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування у Господарського суду Львівської області матеріального носія, на якому міститься оригінал звукозапису судового засідання від 03.09.2019 року у справі № 914/1361/19, у зв'язку з недоцільністю такого витребування.
Розглянувши клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх.№4351/22 від 16.02.2022р.) про витребування у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Лебедик-Південь” протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», які мали місце після 15.12.2015р., а також документів, які підтверджують, що ОСОБА_2 була у встановленому порядку повідомлена про дату, час, місце проведення та порядок денний вказаних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик -Південь», суд зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Згідно з частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Заявником у поданому клопотанні зазначено, що метою отримання копії протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», які мали місце після 15.12.2015р., а також документів, які підтверджують, що ОСОБА_2 була у встановленому порядку повідомлена про дату, час, місце проведення та порядок денний вказаних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик -Південь» є:
- отримання доказів, що підтверджують надуманий характер заперечень позивача та відповідача щодо проведення 15.12.2015р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», оскільки, за твердженням заявника, після 15.12.2015р. ОСОБА_2 , заява про вихід якої з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь» була затверджена саме рішенням загальних зборів учасників від 15.12.2015р., відтоді жодного разу не повідомлялась про проведення будь-яких інших зборів учасників Товариства;
- з'ясування обставин виходу позивача - ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», зокрема проведення розрахунків між ОСОБА_1 та Товариством, а відтак встановлення, які саме права та законні інтереси ОСОБА_1 були порушення оскаржуваним рішенням і яким чином вони будуть відновленні чи захищенні у разі визнання недійсними рішень загальних зборів від 15.12.2015р.
Факт вжиття ОСОБА_2 заходів з метою отримання доказів самостійно, підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 28.01.2022р., адресованим Товариству з обмеженою відповідальністю «Лебедик -Південь», про надання вищевказаних документів із доказами його надіслання. Як стверджує заявник, цей лист залишився без відповіді та задоволення.
В обґрунтування підстав, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа заявник зазначає, що в силу статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» такі документи зобов'язані знаходитись у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь».
Таким чином, враховуючи обґрунтування наведені третьою особою у клопотанні та неможливість отримання доказів самостійно заявником, а також необхідність, на переконання суду, дослідити ці докази при розгляді справи по суті з метою встановлення всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, беручи до уваги приписи статей 74, 81 та пункту 7 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування доказів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 7 - 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи наведене та з метою отримання судом витребуваних доказів, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.
Керуючись статтями 42, 46, 74, 77, 79, 81, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (вх.№ 35710/20 від 15.12.2020р.) про витребування в ОСОБА_1 заяви про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання.
2. Витребувати в ОСОБА_1 заяву про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання. У разі неможливості подати таку заяву - надати суду належним чином завірену копію паспорта громадянина Російської Федерації, виданого на ім'я позивача - ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати ОСОБА_1 надати (надіслати) суду докази, зазначені у пункті 2 резолютивної частини даної ухвали протягом 15 календарних днів з дати складення повного тексту цієї ухвали.
4. Задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (вх.№ 29200/20 від 08.10.2020р.) про долучення до матеріалів справи копії звукозапису судового засідання Господарського суду Львівської області від 03.09.2019 року у справі № 914/1361/19.
5. Долучити до матеріалів справи копію звукозапису судового засідання Господарського суду Львівської області від 03.09.2019 року у справі № 914/1361/19.
6. Відмовити в задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (вх.№ 33272/20 від 18.11.2020р.) про витребування у Господарського суду Львівської області матеріального носія, на якому міститься оригінал звукозапису судового засідання Господарського суду Львівської області від 03.09.2019 року у справі № 914/1361/19.
7. Задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (вх.№4351/22 від 16.02.2022р.) про витребування у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Лебедик-Південь” ОСОБА_6 протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», які мали місце після 15.12.2015р., а також документи, які підтверджують, що ОСОБА_2 була у встановленому порядку повідомлена про дату, час, місце проведення та порядок денний вказаних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик -Південь».
8. Витребувати в керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Лебедик-Південь” ОСОБА_6 протоколи загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», які мали місце після 15.12.2015р., а також документи, які підтверджують, що ОСОБА_2 була у встановленому порядку повідомлена про дату, час, місце проведення та порядок денний вказаних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик -Південь».
9. Зобов'язати керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Лебедик-Південь” ОСОБА_6 надати (надіслати) суду докази, зазначені у пункті 8 резолютивної частини даної ухвали протягом 15 календарних днів з дати складення повного тексту цієї ухвали.
10. Відмовити в задоволенні заяви позивача про визнання доказу неналежним та недопустимим в господарській справі № 914/1912/19 (вх.№ 31373/21 від 28.12.2021р.).
11. Задовольнити клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (вх.№1475/22 від 19.01.2022р.) про долучення до матеріалів справи доказів.
12. Розгляд клопотання позивача (вх. № 805/22 від 13.01.2022р.) про витребування доказів - відкласти.
13. Підготовче засідання відкласти на 10.03.22р. на 10:15 год. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, 2-й поверх.
14. Повний текст ухвали буде складено 22.02.2022р.
Явку учасників справи в судове засідання визнати обов'язковою.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а саме: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ .
Права та обов'язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Процесуальні права та обов'язки сторін передбачені у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 22.02.2022р.
Суддя Петрашко М.М.