вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
22 лютого 2022 рокуСправа № 912/392/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши заяву про забезпечення позову Приватного підприємства "Деніка" (вул. Садова, б. 11, с. Олексіївська, Кетрисанівська ТГ, Кропивницького району, Кіровоградської області, 27213)
До Господарського суду Кіровоградської області від Приватного підприємства "Деніка" надійшла заява про забезпечення позову до подання позову, відповідно до якої заявник просить:
- заборонити Кетрисанівській сільській раді (ідентифікаційний код юридичної особи 04365508, місце знаходження юридичної особи: с. Кетрисанівка. Кропивницький район. Кіровоградська область. 27247) вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначеним державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельної ділянки площею 75 га кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, що розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка була надана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав Приватного підприємства "Деніка" на дану земельну ділянку;
- заборонити державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки загальною площею 75 га кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, що розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка була надана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав Приватного підприємства "Деніка" на дану земельну ділянку, в тому числі, але не виключено: щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміни кадастрового номеру, поділу чи об'єднання даних земельних ділянок;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки площею 75 га кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, що розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка була надана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав Приватного підприємства "Деніка" на дану земельну ділянку.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Вимоги щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову викладені в ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Зазначення в заяві про забезпечення позову, яка подається до пред'явлення позовної заяви, відомостей про предмет позову має важливе значення, оскільки метою забезпечення позову є вжиття заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а також забезпечення ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, співвіднесення та співмірності виду заходу забезпечення з позовними вимогами.
Окрім того, за приписами ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має однозначно виключити тотожність предмета позову із заходами забезпечення.
Заява про забезпечення позову подана Приватним підприємством "Деніка" до суду до пред'явлення позовної заяви.
Предметом майбутньої позовної заяви до Кетрисанівської сільської ради заявник визначив визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі.
На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до клопотання додано квитанцію № 0.0.2464766353.1 від 18.02.2022, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.
У клопотанні про забезпечення позову зазначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення шляхом відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову, позивач зазначає таке.
Право оренди на земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Разом з тим, позивач вважає, що на даний час, відповідач, який незаконно та без наявності для цього законних підстав, прийняв рішення про припинення у позивача права оренди відносно вказаної земельної ділянки та її вилучення, має реальну можливість зареєструвати припинення права оренди земельною ділянкою у державному реєстрі речових прав щодо позивача та, як власник земельної ділянки, розпорядитись ним на власний розсуд.
Тобто, позивач вважає, що існує очевидна небезпека подальшого розпорядження земельною ділянкою, в тому числі шляхом передачі їх в подальше користування, чи прийняття рішення про передачі їх у власність третім особам, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів позивача, унеможливить або ускладнить виконання рішень суду чи призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.
При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як було зазначено вище, заявник вважає що на даний час, Кетрисанівська сільська рада, яка незаконно та без наявності для цього законних підстав, прийняла рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земельної ділянки, яка перебуває в оренді заявника, має реальну можливість зареєструвати припинення права оренди спірною земельною ділянкою у державному реєстрі речових прав щодо позивача та, як власник земельної ділянки, розпорядитись нею на власний розсуд.
Так, дійсно, як слідує з приписів ст. 13 Конституції України, земля є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За правилами ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку спірна земельна ділянка перебуває у державній власності, однак правокористувачем є Приватне підприємство "Деніка".
Матеріали поданої заяви не містять самого оскаржуваного рішення Кетрисанівської сільської ради, як і будь-яких доказів на підтвердження вжиття заявником заходів на ознайомлення з його змістом чи вчинення дій на його отримання.
Будь-яких доказів на підтвердження наміру Кетрисанівською сільською радою вчинення дій щодо земельних ділянок подані матеріали також не містять.
Сам факт наміру подання позовної заяви не свідчить про обґрунтованість поданої заяви та не є доказом на підтвердження викладених у заяві припущень.
Крім того, як зазначає заявник, оспорюване рішення прийняте 18.02.2022, однак на сьогодняшній день доказів на підтвердження наміру вжиття Кетрисанівською сільською радою дій по розпорядженню земельними ділянками суду не надано, як і додаткових обґрунтувань.
Відповідно до приписів ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заявник обґрунтував заяву про забезпечення позову виключно потенційною можливістю вчинення відповідачем певних дій.
Самі лише припущення заявника стосовно того, що подальші можливі дії Кетрисанівської сільської ради будуть спрямовані на подальше відчуження майна не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Аналогічна позиція наведене у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №923/826/19.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви від 19.02.2022 (вх. 392/22 від 21.02.2022) Приватного підприємства "Деніка" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню у встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали направити Приватному підприємству "Деніка" (вул. Садова, б. 11, с. Олексіївська, Кетрисанівська ТГ, Кропивницького району, Кіровоградської області, 27213).
Суддя М.С. Глушков