Рішення від 14.02.2022 по справі 911/4610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/4610/15 (911/2865/21)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Київ

до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення грошових коштів

у межах справи №911/4610/15

про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870)

У судове засідання учасники справи не з'явились

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 29.09.2021 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулось Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «РЕМ», позивач) із позовною заявою №Д1-03/222 від 27.09.2021 (вх. №2851/21 від 29.09.2021) до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - КП «Компанія «Вода Донбасу», відповідач) про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 1 488 574,72грн, з яких: 1 061 332,50грн - основний борг; 132 211,47грн - за перевищення величин споживання; 92 362,94грн - 3% річних; 202 667,81грн - інфляційні втрати. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплату судового збору та інші судові витрати.

Позовну заяву обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов відповідного договору в частині оплати спожитої електричної енергії та сплати різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом відповідного розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

1.2. Відповідач скористався правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що:

КП «Компанія «Вода Донбасу» частково визнає позовні вимоги за спожиту електричну енергіюу розмірі 1 061 322,50грн;

заявлена ДП «РЕМ» вимога про стягнення заборгованості за перевищення величин споживання у розмірі 132 211,47грн є необґрунтованою та у встановленому порядку не підтверджена будь-якими доказами;

позивачем не надано копій рахунків на оплату та доказів їх вручення відповідачу із зазначенням дати, від якої рахується дні прострочення виконання зобов'язання для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а відтак, відсутні підстави для стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» відповідних коштів;

1.3. Позивач скористався правом, передбаченим ст. 166 ГПК України, та подав відповідь на відзив, в якій у спростування обставин, викладених у відзиві, зазначив про те, що:

заборгованість відповідача, який є споживачем електричної енергії, перед позивачем підтверджена двосторонніми актами прийому-передачі активної електроенергії та актом звірки заборгованості від 01.04.2021;

відповідач споживав активну електричну енергію, а отже, сплата відповідних сум здійснюється на підставі актів прийому-передачі активної електроенергії протягом 8-10 операційних днів з дня їх отримання, а тому правомірним є нарахування з боку ДП «РЕМ» 3% річних та інфляційних витрат.

1.4. 14.02.2022 представник ДП «РЕМ» у судове засідання не з'явився, проте, подав до суду клопотання б/н від 14.02.2022 (вх. №3184/22) про розгляд справи за його відсутності, яке суд на підставі ст. 42 ГПК України вважає за можливе задовольнити та розглянути відповідну справу без участі представника позивача.

У свою чергу, представник КП «Компанія «Вода Донбасу» у судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання проінформований належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 103). Ураховуючи те, що явка відповідача обов'язковою судом не визнавалась, зважаючи на положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути позовну заяву без участі представника КП «Компанія «Вода Донбасу» за наявними у справі матеріалами.

2. Процесуальні дії суду

2.1. У провадженні суду перебуває справа №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ» на стадії судової процедури - розпорядження майном боржника.

2.2. Ухвалою суду від 13.12.2021, на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс), зокрема: прийнято відповідну позовну заяву ДП «РЕМ» до КП «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення грошових коштів до розгляду в межах справи №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ»; відкрито провадження у справі №911/4610/15 (911/2865/21); постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.11.2021; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву.

На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 13.12.2021, про що судом постановлено відповідну протокольну ухвалу від 22.11.2021.

2.3. Ухвалою суду від 13.12.2021 (з урахуванням перебування головуючого судді у відпустці з 17.01.2022 по 02.02.2022), зокрема, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.02.2022.

2.4. За результатами судового засідання 14.02.2022 судом ухвалено рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. 01.02.2013 між ДП «РЕМ» (постачальник) та КП «Компанія «Вода Донбасу» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №03-72 з відповідними змінами та доповненнями (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого постачальник постачає енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами. (т. 1 а.с. 17-22).

Згідно із п. 4.2.2 Договору у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за рахунковий період визначену згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість електроенергії визначеної, як різниця фактично спожитої і договірної величини.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та застосовується до відносинами між ними, які виникли до його укладення, діє з 01.02.2013 до 01.02.2018 в частині фінансових зобов'язань до повного виконання їх сторонами (п. 9.5 Договору)

Згідно із п. 5 додатку №22 до Договору «Порядок розрахунків»(т. 1 а.с. 90-91) установи та організації, які фінансуються з державного бюджету відповідного рівня, підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії протягом 8-10 операційних днів з моменту одержання рахунків на оплату.

Споживач здійснює оплату спожитої в розрахунковому періоді (місяці) активної електроенергії на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання, плату за перетікання реактивної енергії, плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату недорахованої електроенергії, сум на відшкодування збитків, та інші споживач здійснює самостійно на підставі наданих постачальником актів прийому-передачі, протягом 8-10 операційних днів з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних постачальником в актах прийому-передачі.

На виконання умов договору, між постачальником та споживачем підписано без зауважень та скріплено печатками акти прийому-передачі активної електроенергії, а саме: №01675 від 31.05.2018 на суму 127 932,05грн; №01999 від 30.06.2018 на суму 131 960,81грн; №02455 від 31.07.2018 на суму 146 506,39грн; №02749 від 31.08.2018 на суму 125 307,78грн; №03264 від 30.09.2018 на суму 129 532,28грн; №03557 від 31.10.2018 на суму 156 385,73грн; №03843 від 30.11.2018 на суму 162 692,08грн; №04239 від 31.12.2018 на суму 177 329,72грн (т. 1 а.с. 27-35). Усього на суму 1 157 646,84грн.

3.2. У своєму позові ДП «РЕМ» зазначає, що КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснено оплату поставленої позивачем електричної енергії на загальну суму 96 314,34грн. Залишок вартості неоплаченої електричної енергії становить 1 061 332,50грн.

3.3. Інших доказів, які б підтверджувати або спростовували встановлені обставини учасниками справи суду надано не було.

4. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не оплатив поставлену позивачем електричну енергію та вартість величин за перевищення її споживання, ДП «РЕМ» у тому числі здійснило відповідні нарахування КП «Компанія «Вода Донбасу» та звернулось із даним позовом до суду.

5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

5.1. Так, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між постачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним постачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За змістом ст. 1 вказаного Закону постачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.

Проаналізувавши зазначені положення, суд дійшов висновку, що ДП «РЕМ» є постачальником у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», а КП «Компанія «Вода Донбасу» - споживачем.

Так, на виконання вищевказаних положень Закону, між сторонами укладено відповідний Договір, який за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії споживачу та який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник зобов'язаний надавати послуги з постачання електричної енергії споживачам із дотриманням установлених показників якості послуг.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію у період з травня по грудень 2018 року на загальну суму 1 157 646,84грн, що підтверджується актами приймання-передачі активної електричної енергії, підписаними між сторонами без зауважень та скріпленими їх печатками.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У свою чергу, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання виконав лише частково, а саме, здійснив оплату поставленої ДП «РЕМ» електричної енергії на суму 96 314,34грн. Доказів протилежного учасниками справи надано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 1 061 332,50грн (1 157 646,84-96 314,34=1 061 332,50).

5.2. Так, відповідач у своєму відзиві визнав заборгованість по реалізованій позивачем електричній енергії на суму 1 061 332,50грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, зокрема, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Ураховуючи зазначене та те, що своєчасна оплата поставленої електричної енергії є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається Договором та законом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» заборгованості у розмірі 1 061 332,50грн.

5.3. Щодо твердження ДП «РЕМ» про наявність у КП «Компанія «Вода Донбасу» заборгованості у розмірі 132 211,47грн - п'ятикратна вартість різниці між найбільшою величиною потужності, та договірною величиною потужності, що зафіксована протягом травня, жовтня 2013 року, квітня-травня 2015 року та червня-вересня 2016 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Однак, будь-яких доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України на підтвердження перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності та, як наслідок, наявності у КП «Компанія «Вода Донбасу» заборгованості у відповідному розмірі за вказаний період, позивачем суду надано не було.

Крім того, у разі наявності певних обставин, відповідач, як це передбачено Договором, повинен сплачувати двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, а не як зазначає позивач п'ятикратну.

Підсумовуючи викладене, суд вважає відповідну вимогу ДП «РЕМ» недоведеною, безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

5.4. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості за поставлену електричну енергію, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 92 362,94грн, та інфляційні втрати у розмірі 202 667,81грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Поряд із цим, здійсненню нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України має передувати встановлення факту прострочення виконання боржником грошового зобов'язання та виникнення у кредитора права на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Так, у п. 5 додатку 22 «Порядок розрахунків», який є невід'ємною частиною Договору, зокрема, визначено, що підприємства житлово-комунального господарства здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії протягом 8-10 операційних днів з моменту одержання рахунків на оплату.

У свою чергу, як зазначає КП «Компанія «Вода Донбасу», останній є житлово-комунальним господарством, про що свідчить статут відповідача, затверджений розпорядженням голови Донецької обласної ради від 28.08.2007 №98р. Доказів протилежного позивачем суду надано не було.

За таких обставин, суд погоджується із твердженням відповідача та зазначає, що оплата поставленої позивачем активної електричної енергії повинна здійснюватись відповідачем протягом 8-10 операційних днів з моменту одержання рахунків на оплату.

При цьому, твердження позивача про те, що відповідач зобов'язаний здійснювати відповідну оплату на підставі актів приймання-передачі протягом 8-10 операційних днів з дня їх отримання (п. 5 відповідного Порядку) судом до уваги не приймається, оскільки, як встановлено вище, на КП «Компанія «Вода Донбасу», який є підприємством житлово-комунального господарства, поширюються положення саме п. 5 додатку 22 «Порядок розрахунків».

У зв'язку з тим, що позивачем не надано суду доказів надіслання відповідних рахунків споживачу, зазначене унеможливлює встановлення судом строку виконання КП «Компанія «Вода Донбасу» його договірних зобов'язань в частині здійснення оплати поставленої ДП «РЕМ» активної електричної енергії.

Водночас, ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, у матеріалах справи наявні відповідні вимоги ДП «РЕМ» адресовані відповідачу, однак, ДП «РЕМ» не надано суду будь-яких доказів у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, які б свідчити про направлення (отримання) таких претензій відповідачем.

Ураховуючи зазначені обставини, суд позбавлений можливості встановити день (дату) з якого грошове зобов'язання відповідача вважається простроченим, що призводить до неможливості з'ясування періоду прострочення зобов'язання в цілому, та як наслідок здійснити перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

6. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ДП «РЕМ», то судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу, ст.ст. 7, 20, 42, 46, 73-74, 77-80, 86, 126, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А, ідентифікаційний код 00191678) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1 061 332,50грн (один мільйон шістдесят одна тисяча триста тридцять дві грн 50 коп.) грн та судовий збір у розмірі 15 919,99грн (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять грн 99 коп.).

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.02.2022.

Станом на 23.02.2022 рішення законної сили не набрало.