вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/2913/21
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Борисюк В.В., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро захід Львів" до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення 1039726,28 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Лемба А.В. (ордер серія АА, номер 1146607 від 12.10.2021),
від відповідача: Поліщук В.В. (ордер серії КС № 789524 від 15.11.2021)
В провадженні Господарського суду Київської області на розгляді перебувала справа за позовом ТОВ “Агро захід Львів” до ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” про стягнення 1039726,28 грн з яких, 938191,00 грн - основного боргу; 22140,07 грн - 3% річних; 79395,21 грн - збитки від інфляції. Разом з позовом позивачем було подану заяву про забезпечення позову.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.22.2022 позовні вимоги ТОВ “Агро захід Львів” задоволено частково.
11.02.2022 через канцелярію суду позивачем подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу.
В обґрунтування поданої заяви позивачем, з посиланням на ст. 129 ГПК України, зазначено, про необхідність покладення судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції на відповідача. На підтвердження зазначеного позивачем до заяви долучено копію Договору про надання правничої допомоги № 55-18/08/21 від 18.05.2021, копії додаткових угод № 1, № 2 до зазначеного договору та акту приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 311917,88 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2021 заяву ТОВ “Агро захід Львів” від 09.02.2022 про стягнення витрат на правову допомогу призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.02.2022 о 12:20. Витребувано у Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” письмові пояснення на заяву ТОВ “Агро захід Львів про стягнення витрат на правову допомогу.
14.02.2022 представником відповідача подано заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, відповідно до якої відповідач просить суд заяву про стягнення витрат на правову допомогу залишити без розгляду, а у випадку не задоволення заяви відповідач про залишення вказаної заяви без розгляду, зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування клопотання про зменшення розміру адвокатських витрат, відповідач зазначає, що предмет спору у даній справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність підготовлених представником позивача процесуальних документів не є значними. На думку відповідача, заявлений розмір витрат є значно завищений, враховуючи принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, тривалість розгляду і складність справи.
17.02.2022 у судове засідання прибули представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача щодо задоволення відповідної заяви заперечував та просив зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає подану заяву про ухвалення додаткового рішення такою, що підлягає задоволенню частково,зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Як визначено ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. При цьому у відповідному випадку, як визначено ч.3 такої норми, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази, як встановлено відповідною нормою, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У заяві про вирішення питання про судові витрати, яка разом із доказами надійшла у строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України, позивач вказує, що ним понесені витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 311917,88 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Так, у підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано наступне: договір про надання правничої допомоги № 55-18/08/21 від 18.05.2021, додаткові угоди за №№ 1, 2 від 18.05.21, 01.11.2021 до зазначеного договору, Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 55-18/08/21 від 18.05.2021.
18.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро захід Львів" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП" (Адвокатське об'єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги № 55-18/08/21 від 18.05.2021.
За умовами пункту 1.1 Договору клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та додатками до нього.
Відповідно до пункту 4.1 Договору загальна вартість послуг за цим Договором складається із суми всіх виставлених клієнту рахунків-фактур.
За умовами пунктів 4.7, 4.8 Договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується уповноваженими представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 календарних днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав Адвокатську об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 55-18/08/21 від 18.05.2021, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору №55-18/25/2021 про надання правової допомоги від « 18» травня 2021 р. та викласти його в наступній редакції: Гонорар Адвокатського об'єднання за цим договором складається з вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується клієнтом по рахунках-фактурах згідно з тарифною сіткою Адвокатського об'єднання (суми всіх виставлених рахунків-фактур); Гонорар успіху - інша частина гонорару, котра оплачується клієнтом на користь Адвокатського об'єднання та становить 30% (тридцять відсотків) від суми коштів, які будуть зазначені до стягнення на користь клієнта у рішеннях суду, за кожен договір поставки окремо, яке набрало законної сили та після фактично стягнутих коштів на користь клієнта.
Додатковою угодою № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 55-18/08/21 від 01.11, сторони погодили, що що вартість професійної правничої допомоги (ціна послуги) становить фіксовану суму у розмірі 311 917 грн. 88 коп.( 30 % від ціни позову), що є гонораром Адвокатського об'єднання, остаточний розрахунок наданих послуг здійснюється Клієнтом протягом 60 календарних днів з дати набрання рішення суду у справі №911/2913/21 законної сили та на підставі підписаного Сторонами відповідного Акта приймання - передачі наданих послуг.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 55-18/08/21 від 18.05.2021 сторонами погоджено наступне:
- Адвокатське об'єднання надало, а Клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо захисту прав та інтересів Клієнта в Господарському суді Київської області по справі №911/2913/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЗАХІД ЛЬВІВ» Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення заборгованості 1039726,28 грн, які були визначені в Договорі про надання правничої допомоги №55-18/05/21 від 18.05.2021 року та п. 1.1 Додатковій угоді №2 від 01.11.2021 року до Договору №55-18/05/21 від 18.05.2021 року,
- Вартість наданих послуг становить фіксовану суму у розмірі 311 917 грн. 88 коп. (30 % від ціни позову), що є гонораром Адвокатського об'єднання,
- Клієнт зазначає про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих Адвокатським об'єднанням послуг з правничої допомоги згідно умов договору від 18 травня 2021 року та Додаткової угоди від 01.11.2021 року,
- Сторони погодили, що остаточна силата передбаченої п. 1.2. цього Акту вартості послуг здійсносться Клієнтом протягом 60 календарних днів з дати набрання рішення суду у справі №9 11/2913/21 законної сили,
- Даний акт є підставою для проведення оплати вартості наданих послуг,
- Цей Акт є невід'ємною частиною Договору.
Акт підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, що визначено ч. 1 ст. 123 ГПК України. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як передбачено п. 1 ч. 3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як визначено ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
-розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
-розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина 3 відповідної норми вказує, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 такої норми, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГП України, в силу ч.5 такої норми, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що встановлено ч.6 такої норми.
Порядок розподілу судових витрат (окрім судового збору) визначено ч. ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Поряд з цим, ч. 5 ст.129 ГПК України унормовано, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як визначено ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що позивачем відповідна заява заявлена у судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі, клопотання відповідача про залишення без розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу, судом відхиляється.
У Постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, однак, ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У відповідній Постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст. 129 ГПК України.
Враховуючи правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як визначено ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і у суду не має повноважень визначати розмір такого гонорару.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, відповідно до якої стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Як вбачається з Акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 55-18/08/21 від 18.05.2021 сторонами погоджено вартість наданих послуг - фіксовану суму у розмірі 311 917 грн. 88 коп. (30 % від ціни позову), що є гонораром Адвокатського об'єднання.
Зазначене не суперечить вимогам законодавства, зокрема положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однак, такий фіксований розмір вартості адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у встановленому розмірі з іншої сторони. В будь-якому разі розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У той же час, дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат та додані до неї документи, враховуючи заяву відповідача про зменшення понесених позивачем адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що у порівнянні з ринковими цінами визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.
З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, суд вбачає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, такі витрати не співрозмірні із виконаною роботою у суді під час представництва інтересів позивача у даній справі, предметом спору в якій є стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання товару.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 103972,63 грн, що у свою чергу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог складає 103711,34 грн (розмір задоволених позовних вимог / розмір заявлених позовних вимог Х сума витрат на професійну правничу допомогу).
Керуючись ст.ст. 123, 128, 129, 240, 241, п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти у справі № 911/2913/21 додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро захід Львів" про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.
3. Стягнути Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро захід Львів" (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, код ЄДРПОУ 43183899) 103711,34 грн (сто три тисячі сімсот одинадцять гривень тридцять чотири коп) витрат на професійну правничу допомогу.
4. В іншій частині заяви відмовити.
5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається у строк, встановлений ст.256 ГПК України, та відповідно до порядку, визначеного ст.257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 23.02.2022.
Суддя В.М. Антонова