ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.02.2022Справа № 910/2177/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛПРОМ» про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛПРОМ» про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 11 560, 00 грн, яка виникла з підстав неналежного виконання зобов'язань за договором оренди № А00119841 від 20.07.2021.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Частина перша статті 152 ГПК України визначає підстави для відмови у видачі судового наказу.
Так, згідно пунктів 1, 8 зазначеної норми суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Статтею 150 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Так, згідно п. 4 ч. 2 цієї статті, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Із наведеними приписами кореспондуються положення пункту 4 частини 3 статті 150 ГПК України, які вказують, що до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов'язання, перевірити його розмір тощо.
З поданих доказів вбачається, що грошові вимоги заявника стосуються стягнення заборгованості з орендної плати за надане у користування майно у період з 23.09.2021 до 10.10.2021.
В підтвердження надання майна в оренду, сторонами оформлено акти надання послуг № 6563 від 27.09.2021 на суму 5 160, 00 грн, № 6564 від 30.09.2021 на суму 5 280, 00 грн та № 6815 від 12.10.2021 на суму 13 800, 00 грн. Отже, сума орендної плати, яку орендар мав сплатити орендодавцеві за досліджуваний період становить 24 240, 00 грн.
Як стверджує заявник, з моменту отримання майна у користування боржником було сплачено 12 680, 00 грн, внаслідок чого за останнім обліковується заборгованість у розмірі 11 560, 00 грн, яку заявник і просить стягнути.
Водночас, до заяви не додано доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛПРОМ» 12 680, 00 грн. Натомість, як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, сума боргу в розмірі 11 560, 00 грн розрахована заявником суцільним підсумком шляхом віднімання суми здійснених платежів від нарахованої орендної плати.
Таким чином, за висновками суду заявлена до стягнення сума у розмірі 11 560, 00 грн є необґрунтованою, оскільки з поданих матеріалів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги саме в заявленому розмірі, а надані в підтвердження документи суперечать твердженням заявника, наведеним у заяві.
Зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами. Суд не має можливості самостійно визначити суму яка підлягає стягненню.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» на підставі пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України
Згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись статтями 152, 153, 154, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДПРОКАТ-УКРАЇНА» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛПРОМ про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 11 560, 00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, що передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Комарова