ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.02.2022Справа № 910/18639/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П'янковської Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в справу
за первісним позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»
до Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»
про стягнення 412 299 051, 90 грн
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»
до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»
про тлумачення змісту правочину
за участі представників:
від позивача за первісним (відповідача за зустрічним позовом) - Жуков А.О.,
від відповідача за первісним (позивача за зустрічним позовом) - Остапенко С.А.,
Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» про стягнення 218 710 621, 55 грн, з яких 215 405 772, 75 грн основного боргу, 1 195 640, 25 грн пені, 982 718, 01 грн 3% річних та 1 126 490, 54 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019 в частині оплати купленої у позивача балансуючої електричної енергії у період з квітня 2021 року по жовтень 2021 року, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість, про стягнення якої, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат, просить позивач.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.12.2021.
13.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що неповна та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання перешкоджає своєчасному та повному розрахунку з позивачем. При цьому, відповідач зазначає, що оплата здійснюється ним на користь позивача щодня у межах доступної суми коштів на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання. Крім того, відповідач стверджує про відсутність у матеріалах справи доказів в підтвердження дати підписання сторонами актів купівлі-продажу електричної енергії, у зв'язку з чим нарахування пені, інфляційних та 3% річних є некоректним.
У підготовчому засіданні 14.12.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання до 01.02.2022.
16.12.2021 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій він, з урахуванням уточнень, просить розтлумачити пункти 4.1 та 4.3 договору про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019, визначивши строки та порядок здійснення оплат по договору.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на момент укладення правочину він вважав, що сторони однаково розуміють та тлумачать його умови, предмет, порядок та строк їх виконання, натомість на думку заявника зустрічного позову, пункти 4.1 та 4.3 договору суперечать положенням Правил ринку, затвердженим постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018, а відтак помилкове тлумачення позивачем за первісним позовом умов договору тягне наслідки для відповідача за первісним позовом у вигляді збільшення розміру відповідальності внаслідок неправильного визначення початку прострочення грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 зустрічну позовну заяву було залишено без руху через її невідповідність вимогам статтям 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
30.12.2021 від позивача за зустрічним позовом надійшов уточнений зустрічний позов, зі змісту якої вбачається, що недоліки, виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання у справі призначено на 01.02.2022.
24.01.2022 від Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій заявник збільшив розмір позовних вимог за рахунок включення до позовних вимог заборгованості за листопад та грудень 2021 року. Так, позивач за первісним позовом просить стягнути 412 299 051, 90 грн, з яких 408 994 203, 10 грн основного боргу, 1 195 640, 25 грн пені, 982 718, 01 грн 3% річних та 1 126 490, 54 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про збільшення розміру позовних вимог.
31.01.2022 від Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надійшов відзив на зустрічний позов, у якому заявник просить відмовити у задоволенні зустрічного позову з огляду на те, що між сторонами не існувало різночитання умов договору про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019.
31.01.2022 від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 01.02.2022 суд відклав підготовче засідання до 15.02.2022.
03.02.2022 від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у якому просить залишити подану заяву без розгляду з підстав неможливості збільшення розміру майнових вимог за рахунок періодів, які не входили в предмет первісного позову.
10.02.2022 від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» надійшла відповідь на відзив, у якій вказує на суперечність між пунктом 4.3 договору та пунктом 7.7.4 Правил ринку в частині строку оплати послуг з балансування.
14.02.2022 від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених вище. Також до відзиву долучено докази часткової оплати заборгованості у сумі 501 325, 01 грн.
У підготовчому засіданні 15.02.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.02.2022.
22.02.2022 від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» надійшло клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, до якого також було додано докази часткового погашення заборгованості.
У судовому засіданні 22.02.2022 суд залишив клопотання про зменшення суми штрафних санкцій без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України, заслухав пояснення присутніх представників учасників судового процесу у вступному слові, дослідив наявні в матеріалах справи докази, заслухав промови учасників судового процесу у судових дебатах та, після виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Під час надання пояснень представник позивача за первісним (відповідача за зустрічним позовом) зробив заяву про те, що ним буде подано заяву про розподіл судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 871 від 31.05.2019.
Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» є оператором системи передачі, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків.
Повідомленням № 01/18994 від 27.05.2019 ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» сповістило АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0421-41013, дата акцептування 27.05.2019).
У цьому повідомленні зазначено, що договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО».
Пунктом 1.2 Договору визначено, що за ним ППБ (постачальник послуг з балансування) зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної електричної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.
Згідно п. 4.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих послуг балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені (п. 4.2 Договору).
У відповідності до п. 4.3. Договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
В п. 4.4 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.
Також, у пункті 7.1 Договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Звертаючись до суду з позовом, АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» стверджує, що у період з квітня по грудень 2021 року воно належним чином виконувало свої зобов'язання за договором, на підтвердження чого надано суду копії підписаних сторонами актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії. При цьому, ОСП свої зобов'язання за Договором належним чином не виконував, здійснював оплату за продану балансуючу електричну енергію частково та з порушенням строків, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість у розмірі 408 994 203, 10 грн. Крім того, внаслідок неналежного виконання ОСП своїх зобов'язань за Договором, ППБ нарахував на суму боргу 1 195 640, 25 грн пені, 982 718, 01 грн 3% річних та 1 126 490, 54 грн інфляційних втрат.
Заявляючи зустрічний позов, ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» стверджує, що на момент укладення правочину він вважав, що сторони однаково розуміють та тлумачать його умови, предмет, порядок та строк їх виконання, натомість на думку заявника зустрічного позову, пункти 4.1 та 4.3 договору суперечать положенням Правил ринку, затвердженим постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018, а відтак помилкове тлумачення позивачем за первісним позовом умов договору тягне наслідки для відповідача за первісним позовом у вигляді збільшення розміру відповідальності внаслідок неправильного визначення початку прострочення грошового зобов'язання.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, а первісний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)
За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (постачальник послуг балансування/ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 871 від 31.05.2019.
Приватне акціонерне товариство «НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).
Згідно ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII) адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про участь у балансуючому ринку.
За змістом ч. 1 ст. 68 Закону № 2019-VIII в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 2 статті 68 Закону № 2019-VIII передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Частиною 3 статті 68 Закону № 2019-VIII визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Згідно ч. 7 ст. 68 Закону № 2019-VIII за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку.
Так, згідно з положеннями пунктів 4.2.1-4.2.3 Правил ринку, для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.
Участь у балансуючому ринку обов'язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім ППВДЕ, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву (п. 4.2.4 Правил ринку).
Як зазначалось вище, 27.05.2019 ПрАТ «НЕК «Укренерго» приєднано АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до умов договору (ідентифікатор договору № 0421-41013, дата акцептування 27.05.2019) про участь у балансуючому ринку, що підтверджується повідомленням № 01/18994.
Згідно п. 4.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
У пункті 7.2.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність.
ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повнинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії.
У відповідності до п. 7.7.4 Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Згідно пункту 4.3 Договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
Слід зауважити, що Правилами ринку не передбачено складення актів приймання-передачі наданих послуг з балансування, а визначено, що оплата балансуючої електричної енергії ОСП проводиться на підставі рахунка у строк, протягом чотирьох робочих днів з дати його направлення.
Поряд із цим, суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.
А відтак, з урахуванням положень пункту 4.3 Договору ОСП повинно здійснити остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк).
За твердженнями ж ПрАТ «НЕК «Укренерго» безпосередньо акт, який підписується сторонами не є підставою для оплати, чим відповідно й доводить необхідність у тлумаченні умов правочину.
За змістом частини 1 статті 637 ЦК тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 213 ЦК зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Правила тлумачення змісту правочину визначено частиною 3 цієї норми, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
За змістом частини 4 статті 213 ЦК якщо за правилами, встановленими частиною 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, у частинах 3, 4 статті 213 ЦК визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.
У розумінні наведених положень закону тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення суперечностей та прогалин у трактуванні його положень.
Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, при цьому тлумачення не може створювати нових умов, тільки роз'яснювати вже існуючі умови договору.
Таким чином, при вирішенні питання щодо тлумачення змісту правочину, суду необхідно встановити наявність між сторонами договору спору, перевірити та встановити, в чому полягає порушення прав позивача і чи дійсно є обставини, на які посилається позивач достатніми підставами для застосування ст. 213 ЦК України.
Така правова позиція щодо застосування ст. 213, 637 ЦК України наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 753/22010/14-ц, від 10.04.2019 у справі № 916/2500/15, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 916/1171/18, від 11.09.2019 у справі № 922/3740/18.
Оскільки метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
У разі обґрунтування заявленого позову посиланням на договірні відносини сторін, розглядаючи спір, суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначається зміст спірних правовідносин та їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов'язків сторін, змісту зобов'язання.
Отже, визначення правової природи договору, як правочину, нерозривно пов'язано з оцінкою дій сторін, направлених на набуття (зміну, припинення) ними певних прав та обов'язків. Досліджуючи дійсні правовідносини сторін суди повинні проаналізувати його правову природу (суть умов договору) та ті дії, які сторони мали вчинити або вчинили на виконання зобов'язань, їх відповідність умовам договором.
Пунктом 1.1 Договору визначено, що він є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.
Положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
За змістом наведених норм позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).
Спірний правочин є типовим договором, його зміст є додатком до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018, а відтак за рахунок АТ «ДТЕК Дніпроенерго» неможливо задовольнити вимоги зустрічного позову, оскільки АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не пропонувало своїх умов договору, що виключає можливість різночитання та неправильного тлумачення умов цього правочину.
Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Оскільки, відповідно до статті 16 ЦК порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
При вирішенні справи судом не встановлено наявності факту порушення прав ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке стало підставою для звернення до суду за його захистом у визначений позивачем спосіб і якими доказами підтверджуються такі обставини, а також, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту фактичним обставинам справи, правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для тлумачення змісту правочину.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Судом встановлено, що у період з квітня 2021 року по грудень 2021 року АТ «ДТЕК Дніпроенерго» належним чином виконувало свої зобов'язання за договором про участь у балансуючому ринку, що підтверджується підписаними між сторонами актами купівлі-продажу балансуючої енергії:
- № БР/21/04-№ 0421 від 30.04.2021 на суму 6 526 421, 86 грн;
- № БР/21/05-№ 0421 від 31.05.2021 на суму 15 522 581, 42 грн;
- № БР/21/06-№ 0421 від 30.06.2021 на суму 28 374 859, 61 грн;
- № БР/21/07-0421 від 31.07.2021 на суму 36 739 471, 88 грн (з урахуванням протоколу розбіжностей № БР/21/07пр-0421 від 31.07.2021 на суму 33 210 804, 81);
- № БР/21/08-0421 від 31.08.2021 на суму 30 000 815, 24 грн;
- № БР/21/09-0421 від 30.09.2021 на суму 47 381 414, 54 грн;
- № БР/21/10-0421 від 31.10.2021 на суму 88 719 866, 14 грн;
- № БР/21/11-0421 від 30.11.2021 на суму 58 266 664, 43 грн;
- № БР/21/12-0421 від 31.12.2021 на суму 135 321 765, 92 грн.
Проте, ПрАТ «НЕК «Укренерго» свої зобов'язання за Договором належним чином не виконувало, здійснювало оплату за продану балансуючу електричну енергію частково та з порушенням строків, встановлених договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість:
- за квітень 2021 року - 1 735 382, 11 грн;
- за травень 2021 року - 14 644 536, 04 грн;
- за червень 2021 року - 21 644 181, 78 грн;
- за липень 2021 року - 30 335 987, 77 грн;
- за серпень 2021 року - 29 179 476, 86 грн;
- за вересень 2021 року - 40 640 452, 60 грн;
- за жовтень 2021 року - 77 225 755, 59 грн;
- за листопад 2021 року - 58 266 664, 43 грн;
- за грудень 2021 року - 135 321 765, 92 грн.
В подальшому, після відкриття провадження у цій справі, ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснено часткову оплату за продану балансуючу електричну енергію у квітні 2021 року у розмірі 501 325, 01 грн, в підтвердження чого надано копії платіжних доручень № 1000 від 10.02.2022 на суму 202 978, 66 грн, № 1267 від 10.02.2022 на суму 258 437, 52 грн, № 1001 від 10.02.202 на суму 39 908, 83 грн.
У зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 501 325, 01 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Таким чином, за наявними в матеріалах справи доказами, станом на час розгляду цієї справи по суті заборгованість ПрАТ «НЕК «Укренерго» перед АТ «ДТЕК Дніпроенерго» складає 408 492 878, 09 грн.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відтак, приймаючи до уваги надані позивачем та відповідачем докази, суд дійшов висновку, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» порушило умови договору про участь у балансуючому ринку, оплату за продану балансуючу електричну енергію в повному обсязі не здійснило, внаслідок чого утворилась заборгованість перед АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в сумі 408 492 878, 09 грн, що має наслідком задоволення позовних вимог.
Щодо доводів відповідача за первісним позовом про відсутність вини останнього у простроченні виконання своїх зобов'язань з посиланням на те, що ПрАТ «НЕК «Укренерго» оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв'язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 2019-VIII розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Сторони в п. 4.3 Договору погодили наступний порядок розрахунків: ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акта, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
Суд наголошує, що умови договору не містять будь-яких застережень щодо використання ОСП поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.
Згідно ч. 4 ст. 75 Закону № 2019-VIII постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти із поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти із власного поточного рахунка.
З наведеної статті закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку ОСП з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.
Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за Договором, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» просить суд стягнути з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на свою користь 1 195 640, 25 грн пені.
Суд відхиляє доводи ПрАТ «НЕК «Укренерго» про неправильне визначення періоду прострочення заборгованості з огляду на те, що підписані примірники актів було отримані АТ «ДТЕК Дніпроенерго» пізніше, аніж зазначено у позовній заяві, в підтвердження чого посилається на відомості журналу вихідної кореспонденції.
В контексті викладеного, суд вважає зауважити, що умовами пункту 4.2 Договору визначено право ППБ складати та направляти акти приймання-передачі наданих послуг балансування ОСП як у паперовому, так і в електронному вигляді, а відтак твердження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про не підтвердження дати підписання актів є безпідставними.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, судом встановлено наявність порушення відповідачем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором, беручи до уваги положення п. 7.1 Договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з цим, позивачем зроблено розрахунок пені без урахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України за актом № БР/21/04-№ 0421 від 30.04.2021 на суму 6 526 421, 86 грн.
В даному випадку, суд здійснив власний розрахунок пені виходячи із простроченого грошового зобов'язання за актом № БР/21/04-№ 0421 від 30.04.2021 на суму 6 526 421, 86 грн, який склав 32 104, 57 грн. В іншій частині розрахунок пені арифметично правильний.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 982 718, 01 грн та 1 126 490, 54 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наведений позивачем за первісним позовом розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд не виявив у ньому помилок, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення зустрічного позову, в той же час вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для часткового задоволення первісного позову та стягнення з ПрАТ «НЕК «Укренерго» 411 797 553, 34 грн, з яких 408 492 878, 09 грн основного боргу, 1 195 466, 70 грн пені, 982 718, 01 грн 3 % річних та 1 126 490, 54 грн інфляційних втрат.
Судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 794 499, 67 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом залишаються за заявником зустрічного позову.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 501 325, 01 грн - закрити.
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код 00130872) 408 492 878, 09 грн (чотириста вісім мільйонів чотириста дев'яносто дві тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень 09 коп) основного боргу, 1 195 466, 70 грн (один мільйон сто дев'яносто п'ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 70 коп) пені, 982 718, 01 грн (дев'ятсот вісімдесят дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень 01 коп) 3 % річних, 1 126 490, 54 грн (один мільйон сто двадцять шість тисяч чотириста дев'яносто гривень 54 коп) інфляційних втрат та 794 499, 67 грн (сімсот дев'яносто чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 67 коп) судового збору.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Рішення в повному обсязі складено 23.02.2022.
Суддя О.С. Комарова