22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 520/5679/21
адміністративне провадження № К/990/4767/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Торгівельна компанія «Турана» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021, позов ТОВ «Торгівельна компанія «Турана» задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 15.03.2021 № 00031870707 та № 00031880707; здійснено розподіл судових витрат.
01.02.2022 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення в частині відмови у позові.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження у касаційній скарзі зазначено пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС в обґрунтування цієї підстави зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду в постанові від 20.02.2018 у справі №826/6280/13, від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14 щодо застосування норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, пункту 198.6. статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
Висновок, від якого ГУ ДПС вважає необхідним відступити, сформовано як висновок, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Якщо вироки щодо контрагентів позивача відсутні, то матеріали розслідувань за вказаними кримінальними провадженнями не можуть враховуватись як докази у справі.
Відповідно до абзацу третього пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
ГУ ДПС не наведено обґрунтування необхідності відступу від викладеного вище висновку.
Доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження полягають в оспорюванні правильності оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі та встановлення обставин у справі.
Ці доводи лежать у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС України, однак, ГУ ДПС таку підставу касаційного оскарження не зазначає.
Згідно ж частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко