22 лютого 2022 року
Київ
справа №825/3682/14
адміністративне провадження №К/990/4704/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року
у справі № 825/3682/14
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області
про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просив:
- визнати незаконним його звільнення з посади заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на підставі підпункту 1 пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 16 вересня 2014 №1682-VII "Про очищення влади" (далі по тексту - Закон № 1682-УІІ) та пункту 62 підпункту "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 №114;
- скасувати накази голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України від 29 жовтня 2014 року №2177-о та голови Комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 29 жовтня 2014 року №164-о про його звільнення з посади заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Чернігівській області;
- поновити його на посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області;
- стягнути з Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день ухвалення судового рішення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 29 жовтня 2014 року №2177-о про звільнення позивача з посади заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 29 жовтня 2014 року №164-о про звільнення позивача з посади заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.
Поновлено позивача на посаді заступника начальника оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області з 30 жовтня 2014 року.
Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2014 року по 07 травня 2020 року в сумі 416 359 (чотириста шістнадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови виготовлено апеляційним судом 06 грудня 2021 року. Копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року позивачем отримано 17 грудня 2021 року, що підтверджується копією поштового конверту, в якому апеляційний суд надіслав оскаржувану постанову. Також заявник вказує, що ним 05 січня 2022 року вже подавалася касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, при цьому, ним додержано тридцятиденний строк при поданні першої касаційної скарги. Проте Верховний Суду ухвалою від 12 січня 2022 року касаційну скаргу повернув, через недотримання позивачем вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, копію якої отримано заявником 20 січня 2022 року. Також скаржник зазначає, що невідкладно усунувши недоліки касаційної скарги повторно подав касаційну скаргу, а саме 31 січня 2022 року.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, скаржником направлено повторну касаційну скаргу у найкоротший строк, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
За такого правового регулювання, обставин справи та доказів доданих скаржником на підтвердження зазначених обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
В касаційні скарзі вказано, що дана касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки, на думку позивача, апеляційним судом у постанові від 01 грудня 2021 року неправильно застосовані норми матеріального права (не застосовано і пункт 10 Постанови КМ України № 100 від 08 лютого 1995 року), не врахувавши при цьому висновків щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі №580/1115/19, та від 26 червня 2019 року у справі №813/5855/15. Як вказує скаржник у вказаних постановах Верховний Суд застосував у подібних правовідносинах пункт 10 Постанови КМ України № 100 від 08 лютого 1995 року при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 329, 334 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 825/3682/14 та поновити його.
Відкрити провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 825/3682/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати з Чернігівського окружного адміністративного суду матеріали справи №825/3682/14.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
О.А. Губська
Н.М. Мартинюк,
Судді Верховного Суду