номер провадження справи 4/196/21
23.02.2022 Справа № 908/3557/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
За позовом Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, буд. 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті, (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, (46027, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, буд. 12)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС», (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, буд. 51)
про стягнення плати у розмірі 5307,17 грн. за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом
07.12.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за вих. № 50-6152вих-21 від 02.12.2021 від 02.12.2021 (вх. № 3810/08-07/21 від 07.12.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» про стягнення плати у розмірі 5307,17 грн., за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 справу № 908/3557/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.12.2021 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3557/21 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/196/21, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені прокурором вимоги викладені в позовній заяві та мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 19, 131-1 Конституції України, ст., ст. 5, 29 Бюджетного Кодексу України, ст., ст. 15, 22, 1166 ЦК України, ст. 224 ГК України, ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», ст., ст. 1, 33, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», норми Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879). Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами: Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки виявлено факт перевезення відповідачем вантажу із перевищенням вагових параметрів навантаження на одиничну вісь (нормативно допустиме 11 тон, при фактичному навантажені в 11,75 тон, що на 0,75 тони більше допустимої), встановлених Правилами дорожнього руху України, без оформлення відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними органами, та/або документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, про що складено акт № 048332 від 20.07.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Із врахуванням пройденої транспортним засобом відстані 849 км та перевищенням допустимого навантаження строєної осі на 0,75 тонни, Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 20.07.2020 складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, розмір якої становить 169,80 Євро. Результати габаритно-вагового контролю відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені. Лист-повідомлення Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 22.07.2020 № 54376/36/24-20 про необхідність сплатити заборгованість на суму 169,80 Євро відповідачем залишено без відповіді і задоволення. На день проведення розрахунку сума плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 169,80 Євро еквівалентна 5307,17 грн. за офіційним курсом Національного Банку України. З урахуванням викладеного, прокурор просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» 5307,17 грн., що еквівалентно 169,80 Євро, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом. Також прокурор просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.12.2021 у справі № 908/3557/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 13.01.2022 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою заборгованістю - навести свій контррозрахунок.
Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який роздрукований судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 39597599) є: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, буд. 51, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 6900120479230) вбачається, що ухвала господарського суду Запорізької області від 29.12.2021 у справі № 908/3557/21 отримана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» 04.01.2022.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3557/21.
При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 29.12.2021 у справі № 908/3557/21 процесуальний строк для подачі відзиву, так і станом на 19.01.2022 (п'ятнадцятиденний термін від дня отримання відповідачем зазначеної ухвали суду) не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 28.01.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у визначені строки до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 23.02.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.07.2020 уповноваженими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
Так, відповідно до щотижневого графіку від 14.07.2020 проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільскій області у період з 20.07.2020 по 26.07.2020 та направлення на рейдову перевірку від 20.07.2020 № 009582 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області 20.07.2020 на дислокації М-12 (191 км + 380 м) проведено перевірку транспортного засобу - автомобіля марки SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За даним фактом посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області складено Акт № 231215 від 20.07.2020 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яку передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Згідно з Актом № 231215 від 20.07.2020 автомобіль марки SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.
Перевезення здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної № П3595 від 19.07.2020.
Згідно товарно-транспортної накладної № П3595 від 19.07.2020, наданої під час проведення перевірки, автомобільним перевізником, який здійснював перевезення вантажів автомобілем марки SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» (відповідач у справі).
За інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області № 31/8-3561 від 02.09.2021 відповідно до даних Національної автоматизованої системи ЄДР транспортних засобів МВС України станом на 31.08.2021 власником автомобіля марки SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС».
Відповідачем зазначені факти належними та допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростовані.
Одночасно із складенням Акту № 231215 від 20.07.2020 проведення перевірки 20.07.2020 посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, що проводила габаритно-ваговий контроль, та оператором вагового комплексу складено Довідку № 033570 від 20.07.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якій зазначена повна маса транспортного засобу 27,250 тонн.
Також посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Тернопільські області, що проводила габаритно-ваговий контроль, складено Акт № 048332 від 20.07.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що повна нормативно допустима маса транспортного засобу становить 40 тонн, фактична маса транспортного засобу - автомобіля марки SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 27,250 тонн, осьові навантаження допустимі: 11 тонн, 11 тонн, 7,33 тонни, 7,33 тонни, 7,33 тонни, при цьому фактичне навантаження - 6,960 тонн; 11,750 тонн, 2,800 тонни, 2,900 тонни, 2,900 тонни.
На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільські області складений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.07.2020 та нарахована плата за проїзд у розмірі 169,80 Євро. Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули з урахуванням норм пункт 311 Постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.
За перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 20.07.2020 - 169,80 Євро еквівалентно 5307,17 грн.
За складеними 20.07.2020 матеріалами Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області відносно ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» винесено також Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 215044 від 15.09.2020, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Вказана постанова ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» у встановленому законом порядку не оскаржувалась, штраф сплачений 17.06.2021, про що свідчить Постанова про закриття виконавчого провадження ВП № 64041500.
28.07.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області на адресу ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» направлено лист № 54376/36/24-20 від 22.07.2020 про необхідність сплатити кошти за проїзд в розмірі 169,80Євро відповідно до розрахунку від 20.07.2020.
Вказана сума грошових коштів у визначений строк в добровільному порядку відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до органів прокуратури.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області до суду з позовом у даній справі про стягнення ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» 5307,17 грн. (еквівалентно 169,80 Євро станом на 20.07.2020) плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи прокурора, дослідивши надані прокурором письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частини 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій і четвертій статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до частити 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
При цьому, частиною 4 цієї ж статті Закону визначено, що підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 цього Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно із пп.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті без статусу самостійної юридичної особи. До складу Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки входять: Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області та Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області.
Враховуючи викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Приймаючи до уваги нездійснення Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор, у межах своїх повноважень, мав право звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, інтереси держави мають чітке формулювання та вмотивовані у позовній заяві, поданій прокурором.
Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, нарахована щодо вантажного автомобіля марки SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вагові параметри яких перевищували нормативні (перевищення в частині навантаження на одиночну вісь), та які на час вчинення відповідного порушення знаходилися у фактичному користуванні перевізника - відповідача у справі.
Розмір плати становить 169,80 Євро, що еквівалентно 5307,17 грн. станом на 20.07.2020. Обов'язок із сплати зазначених коштів виник із Акта про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 048332 від 20.07.2020, складеного Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права, і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
В постанові Великої Палати Верхового Суду України від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 зазначено, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. В цій же постанові Велика Палата Верхового Суду України також дійшла висновку, що вимоги про відшкодування таких матеріальних збитків вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, з урахуванням суб'єктного складу учасників спірних правовідносин справа № 908/3557/21 відноситься до юрисдикції господарського суду Запорізької області.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Частинами 14-17 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» унормовано, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Частини 1 та 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
В статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до пункту 13 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
У пункті 14 Порядку № 1567 зазначено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі по тексту - Порядок № 879), в якому зазначено, зокрема:
- пп. 2 п. 2 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
- пп. 4 п. 2 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;
- п. 3 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції;
- п. 26 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету;
- п. 28 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень;
- п. 30 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
Відповідно до п. 311 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:
- до 10 відсотків - у подвійному розмірі;
- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;
- більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У формулі позначається як коефіцієнт «К» - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б з одного вагового або габаритного параметру до 10% -К=2; від 10% до -40% - К=3 більш ніж 40%-К=5).
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
За результатами зважування автомобіля марки SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та габаритно-вагового контролю посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зафіксовано перевищення навантаження на одиничну вісь: 11,75 тонн при нормативно допустимому 11 тон (ставка 0,10, перевищення до 10% - коефіцієнт 2).
Відстань маршруту, яку пройшов згідно з ТТН № П3595 автомобіль марки SCANIA G420, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ SCO24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 з пункту навантаження - с. Чумаки Дніпровського району Дніпропетровської області до м. Тернопіль, складає 849 км.
Розмір плати за проїзд визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879) та становить, зокрема, для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень, за ставкою 0,27 Євро.
У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568) перевізником є фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.
Перевезення вантажу на вищезазначеному вантажному автомобілі здійснювалося перевізником - ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» (відповідачем у справі).
При цьому, результати габаритно-вагового контролю не оскаржені перевізником у встановленому законом порядку.
В Акті перевірки № 231215 від 20.07.2020 в графі «Пояснення водія про причини порушень» зазначено: «Не згоден».
Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідачу на загальну суму 169,80 Євро відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування». (Розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування).
Пунктом 27 Порядку № 879 закріплено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно інформації з офіційної веб-сторінки Національного Банку України офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним Банком України, станом на 20.07.2020 становив: 1 EUR - 31,2554 грн.
Таким чином, на день проведення розрахунку, тобто на 20.07.2020, як це передбачено Порядком № 879, сума плати за проїзд в розмірі 169,80 Євро за офіційним курсом, встановленим Національним Банком України, еквівалентна 5307,17 грн.
Згідно інформації Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області як на момент звернення прокурора до суду з позовом у даній справі, так і на час вирішення спору судом нарахована ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» плата за проїзд в розмірі 5307,17 грн. (169,80 Євро) не сплачена.
Відповідно до п., п. 37, 41 Порядку № 879 учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством; дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Відповідні дії Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків відповідачем не оскаржені.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способом захисту цивільних грав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Предметом розгляду даної справи є стягнення плати за проїзд, автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 5307,17 грн.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування факту перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом, який станом на час виявленого порушення перебував в його користуванні та доказів його сплати. Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування факту перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом, який станом на час виявленого порушення перебував в його користуванні. Відповідні дії Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків відповідачем не оскаржені.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)
Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» про стягнення плати у розмірі 5307,17 грн., за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС», (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, буд. 51, ідентифікаційний код юридичної особи 39597599) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845) до Державного бюджету (р/р № UA758999980313191216000019751 в ГУК у Тернопільській області/тг м. Тернопіль/2216200, код одержувача: 37977599, банк одержувача: Казначейство України, МФО 899998) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 5307 (п'ять тисяч триста сім) грн. 17 коп. Стягувач - Державна служба України з безпеки на транспорті, (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845). Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС», (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, буд. 51, ідентифікаційний код юридичної особи 39597599) на користь на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Бердянської окружної прокуратури, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, буд. 4, розрахунковий рахунок UA 438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 23» лютого 2022 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.