номер провадження справи 18/162/21
09.02.2022 справа № 908/2776/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді: Левкут Вікторії Вікторівни,
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,
розглянувши матеріали клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСАФЕТІ” про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/2776/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” (69084, м.Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7; поштова адреса: 69014, м. Запоріжжя, а/с 4802)
до відповідача державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 760994,80 грн.,
учасники справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кузьменко В.Ю., довіреність № 2789 від 02.09.2019
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 у справі №908/2776/21 позов товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” 611420,00 грн. основного боргу, 13204,88 грн. 3% річних, 30213,37 грн. (інфляційних втрат та 11322,57 грн. судового збору. В частині стягнення 100000,00 грн. основного боргу провадження у справі закрито. В іншій частині позову відмовлено.
Від позивача 31.01.2022 засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про стягнення з відповідача 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 01.02.2022 клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2776/21 прийнято до розгляду, розгляд клопотання призначено на 09.02.2022.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у наданому суду засобами електронного зв'язку клопотанні просив судове засідання 09.02.2022 проводити за його відсутності. Вимоги підтримав у повному обсязі.
В обґрунтування клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 22.11.2017 у справі № 914/334/17, в якій зроблено висновок, що коли справа не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи, розмір компенсації витрат на правову допомогу на рівні 10% ціни позову є обґрунтованим, зазначив, що ціна позову становить 761150,70 грн., тому розмір витрат на правову допомогу в сумі 16000,00 грн. становить 2,1% ціни позову, що є справедливим.
Від відповідача 07.02.2022 надійшло клопотання, в якому відповідач не погодився із заявленим позивачем розміром витрат на професійну правничу допомогу. Доводи відповідача стосуються того, що у орієнтовному розрахунку судових витрат позивачем зазначалась сума 10000,00 грн. витрат на правову допомогу, а також відсутності доказів щодо обсягів наданих послуг і виконаних робіт. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.12.2019 у справі № 902/8844/18, від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 14.05.2019 у справі № 922/576/18, від 29.05.2019 у справі № 910/10483/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 25.06.2019 у справі № 916/1340/18, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, відповідач просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу та розподілити їх між сторонами. Також просив в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні викладені у клопотанні доводи підтримав в повному обсязі.
За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У судовому засіданні 09.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/2776/21, господарський суд виходить наступного.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. з наданням попереднього опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі.
Позовна заява, відповідь на відзив та інші процесуальні документи позивача підписані адвокатом А.В. Хілько на підставі ордеру АР № 1062374 від 09.09.2021, виданого ТОВ “Елтранс Україна” згідно з договором про надання правової допомоги № 28 від 09.09.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2021 ТОВ “Елтранс Україна” (Клієнт) укладено з Адвокатським об'єднанням “Хілько” (Адвокатське об'єднання) договір про надання правової допомоги № 28, предметом якого є надання Адвокатським об'єднанням позивачеві правової допомоги у справі по стягненню заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за договором поставки № 369(1)20УК/53-121-01-20-09862 від 21.10.2020, укладеним сторонами у даній справі (п. 1 договору).
Згідно з розділом четвертим договору орієнтовна вартість та ціна послуг вказується у попередньому (орієнтовному) описі робіт, остаточна вартість та ціна послуг визначається у детальному описі робіт. Оплата у вигляді 100% попередньої оплати. За результатами наданих послуг складається акт приймання-передачі послуг.
На виконання умов договору Клієнтом та Адвокатським об'єднанням складено та підписано попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат, виконаних адвокатом, згідно з яким: підготовка претензії - 1000,00 грн., підготовка позовної заяви з додатками - 3000,00 грн., відповідь на відзив - 2000,00 грн., участь у підготовчому засіданні - 2000,00 грн., участь у судовому засіданні - 2000,00 грн., всього на суму 10000,00 грн.
На оплату адвокатом А.С. Хілько виставлений рахунок-фактура №2801 від 09.09.2021 на суму 10000,00 грн.
ТОВ “Елтранс Україна” надані послуги оплачено платіжним дорученням № 263 від 21.09.2021 на суму 10000,00 грн.
Також заявником до матеріалів справи, у т.ч. надано акт приймання-передачі наданих послуг від 26.01.2022, згідно з яким Адвокатським об'єднанням надано правову допомогу у справі № 908/2776/21 на суму 16000,00 грн.
Додатком до акту зазначено детальний опис робіт та здійснених витрат адвокатом.
В наданому Адвокатським об'єднанням детальному описі (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі наведено зміст витраченого часу та вартість послуг: підготовка претензії - 1000,00 грн., підготовка позовної заяви з додатками - 3000,00 грн., відповідь на відзив - 2000,00 грн., пояснення від 16.11.2021 - 2000,00 грн., заперечення на заяву про залучення третіх осіб - 2000,00 грн., участь у підготовчому засіданні 17.11.2021 - 2000,00 грн., участь у підготовчому засіданні 07.12.2021 - 2000,00 грн., участь у судовому засіданні 26.01.2022 - 2000,00 грн., всього на суму 16000,00 грн.
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач у запереченнях на клопотання позивача проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив. Визнав їх розмір непідтвердженим та завищеним. Просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу та розподілити їх між сторонами.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за договором поставки, 3% річних та інфляційні втрати. З огляду на обставини справи, справа є не складною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль.
Суд звертає увагу, що в попередньому описі робіт від 09.09.2021 та у детальному описі робіт від 26.01.2022 до переліку послуг з надання правничої допомоги у справі включено вартість підготовки претензії в розмірі 1000,00 грн. Однак, долучена до матеріалів претензія ТОВ «Елтранс Україна» № 1/369 від 12.04.2021 складена до підписання договору про надання правової допомоги № 28 від 09.09.2021 і підписана директором ТОВ «Елтранс Україна». Отже, відсутні підстави вважати, що вказана претензія складена саме Адвокатським об'єднанням «Хілько» (адвокатом Хілько А.В.), відповідно, стягнення витрат за складання претензії адвокатом суперечитиме ст. 126 ГПК України.
Крім того суд враховує, що правовідносини, що виникають з договорів поставки достатньо повно врегульовані нормами ЦК України та ГК України, а отже складання позовної заяви не потребувало додаткового вивчення судової практики в аналогічних справах та не вимагало особливих професійних зусиль та навичок. Договір №369(1)20УК/53-121-01-20-09862 від 21.10.2020/09.11.2020 (стягнення заборгованості за яким є предметом спору) не містить складних юридичних конструкції, його умови є простими та зрозумілими, в зв'язку з чим його правовий аналіз не потребував великої кількості часу. Здійснення розрахунку 3% річних та втрат від інфляції не потребувало багато часу, оскільки в мережі Інтернет є безліч безкоштовних онлайн-сервісів (калькуляторів), які в автоматичному режимі здійснюють розрахунок будь-яких видів штрафних санкцій, включаючи 3 % річних та втрати від інфляції. Отже, наведена в попередньому описі робіт від 09.09.2021 та у детальному описі робіт від 26.01.2022 вартість послуги «підготовка позовної заяви з додатками» є значно завищеною.
До складу витрат на професійну правничу допомогу відповідно до попереднього опису робіт від 09.09.2021 та детального опису робіт від 26.01.2022 включені послуги - «участь у підготовчому засіданні 17.11.2021 та 07.12.2021» вартістю 2000,00 грн. кожне та «участь у судовому засіданні 26.01.2022» вартістю 2000,00 грн. Суд визнав ці витрат також значно завищеними. Згідно із протоколами судових засідань у справі № 908/2776/21 судові засідання не були тривалими та стосувались в більшості з'ясування процесуальних питань. Загальний час, витрачений адвокатом Хілько А.В. на участь у судових засіданнях з розгляду справи № 908/2776/21 менший ніж пів години, а отже сумарна вартість участі у судових засіданнях в розмірі 6000,00 грн. є значно завищеною.
З автоматизованої програми «Діловодство суду» вбачається, що АО «Хілько» (в тому числі і безпосередньо адвокат Хілько А.В.) представляє інтереси ТОВ «Елтранс Україна» в інших справах, що розглядаються або розглядались у Господарському суді Запорізької області (№ 908/2781/21, № 908/2775/21, № 908/2779/21, № 908/2776/21, № 908/2775/21, №908/2778/21, № 908/2773/21, № 908/2774/21, № 908/2776/21, № 908/2780/21, №908/2782/21) щодо стягнення з ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС заборгованості за договорами поставки, укладеними тими ж сторонами за типовою формою, у зв'язку з чим адвокат Хілько Альона Василівна вже була обізнана з переважною більшістю істотних умов, що складають зміст договору № 369(1)20УК/53-121-01-20-09862 від 21.10.2020/09.11.2020); в рамках надання правової (правничої) допомоги у вищезазначених справах АО «Хілько» вже були виконані роботи (надані послуги), аналогічні роботам (послугам), виконаним у справі №908/2776/21 (складені ідентичні процесуальні документи), тому їх складання у цій справі не потребувало великої кількості часу.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 8000,00 грн.
Таким чином, оскільки представник позивача у судовому засіданні 26.01.2022 заявив про намір надати докази судових витрат в порядку п. 8 ст. 129 ГПК України, враховуючи подання адвокатом Хілько А.В. детального опису робіт (наданих послуг) від 26.01.2022, виходячи із суми визнаної судом обґрунтованою позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи №908/2776/21.
Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Елтранс Україна” (69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7; поштова адреса: 69014, м. Запоріжжя, а/с 4802; ідентифікаційний код 39380838) 8000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
3. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 21.02.2022.
Суддя В.В. Левкут