Рішення від 14.02.2022 по справі 905/1911/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

14.02.2022 Справа №905/1911/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Бутенко П.Є., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення 4 786 476,57 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача в режимі відеоконференції - Радченко С.М. (за ордером);

від відповідача в режимі відеоконференції - Костікова О.О. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення 4 786 476,57 гривень, з яких:

- 2 350 489,20 гривень - основний борг;

- 1 699 325,41 гривень - пеня;

- 472 663,25 гривень - інфляційні втрати;

- 263 998,71 гривень - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору про надання послуг №670 від 09.04.2019 року у зв'язку з чим утворилась заборгованість та підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1911/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.11.2021 року.

04.11.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про виправлення описок в позовній заяві.

15.11.2021 до Господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

15.11.2021 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку для надання відзиву по справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.11.2021 продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 25.11.2021 року; відкладено підготовче засідання на 06.12.2021 року.

06.12.2021 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від позивача надійшли заперечення на поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву та прийняття його до розгляду (без ЕЦП). Аналогічний за змістом документ надійшов до канцелярії Господарського суду Донецької області.

06.12.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.12.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від позивача надійшли заперечення на поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву та прийняття його до розгляду, за змістом яких останній просить суд повернути відзив відповідачу без розгляду як поданий поза межами встановленого строку.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2021 відкладено підготовче засідання на 22.12.2021 року.

17.12.2021 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив (20.12.2021 до канцелярії надійшов аналогічний за змістом документ).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.12.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/1911/21 та призначено розгляд справи по суті на 19.01.2022 року.

18.01.2022 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від відповідача надійшли заперечення по справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.01.2022 відкладено розгляд справи по суті на 26.01.2022 року.

26.01.2022 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26.01.2022 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (28.01.2022 до канцелярії Господарського суду Донецької області надійшов аналогічний за змістом документ).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 відкладено розгляд справи по суті на 01.02.2022 року.

Листом Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 сторін повідомлено про перебування судді Зекунова Е.В. у відпустці з 31.01.2022 по 01.02.2022, питання щодо призначення дати розгляду справи буде вирішено в терміновому порядку після виходу судді з відпустки, про що буде винесено відповідну ухвалу.

03.02.2022 до канцелярії Господарського суду Донецької області від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.02.2022 призначено розгляд справи по суті на 14.02.2022 року.

14.02.2022 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від відповідача надійшли заперечення по справі, за змістом яких останній просить закрити провадження у справі №905/1911/21 у зв'язку з відсутністю предмета спору, або зменшити розмір штрафних санкцій до 10%, якщо судом буде прийнято рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Промбудмеханізація».

У судовому засіданні 14.02.2022 в режимі відеоконференції були присутні представник позивача та представник відповідача.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» (надалі - Позивач, Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «ММК ім.Ілліча» (надалі - Відповідач, Замовник) було укладено Договір № 670 (надалі - Договір).

В порядку та на умовах, визначених п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати послуги з навантаження та переміщення шлаку за маршрутами: 1) Шламова карта №3 ЦХП - Балка Грековата, 2) АМКОМ-1 ЦПШ - Балка Грековата згідно зведеної заявки Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору (якщо інше не передбачено положеннями цього договору) надані послуги

У відповідності до п. 3.1. Договору Сторони погодили, що Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг у наступному порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього акту наданих послуг, який Виконавець надає кожну декаду звітного місяця (Додатком №3) шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі протягом 90 календарних днів з моменту підписання акта наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1. Договору Сторони погодили, що ціна послуг, що надаються за договором, визначається відповідно до протоколу погодження договірних цін, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1).

Згідно з п. 2.2. Договору загальна орієнтовна вартість послуг, включаючи витрати на паливо та обсягу за договором, орієнтовно складає:

2.2.1. Шламова карта №3 ЦХП - Балка Грековата:

- середньомісячний обсяг шлаку, що переміщується, - 22 000,00 тонн;

- вартість послуг, включаючи витрати на паливо, становить 13 200 844,80 (тринадцять мільйонів двісті тисяч вісімсот сорок чотири грн., 80 коп.) без ПДВ, ПДВ - 2 640 168,96 (два мільйони шістсот сорок тисяч сто шістдесят вісім грн.). , 96 коп.), сума з ПДВ 15 841 013,76 (п'ятнадцять мільйонів вісімсот сорок одна тисяча тринадцять грн., 76 коп.).

2.2.2. АМКОМ-1 - балка Грековата:

- середньомісячний обсяг шлаку, що переміщується, - 180 000 тонн;

- вартість послуг, включаючи витрати на паливо, становить 108 006 912,00 (сто вісім мільйонів шість тисяч сто шістдесят вісім грн., 00 коп.) без ПДВ, ПДВ - 21 601 382,40 (двадцять один мільйон шістсот одна тисяча триста вісімдесят) грн., 40 коп.), сума з ПДВ 129 608 294,40 (сто двадцять дев'ять мільйонів шістсот вісім тисяч двісті дев'яносто чотири грн., 40 коп.).

Орієнтовна вартість цього договору може бути скоригована Сторонами залежно від обсягу послуг, що фактично надається.

У разі збільшення обсягів фінансування укладається додаткова угода без проведення тендерних процедур, але в обсязі, що не перевищує загальні річні обсяги за протоколом.

Згідно ж із п. 8.2. Договору Замовник зобов'язується сплатити надані Виконавцем послуги у порядку, встановленому цим договором.

Таким чином, Сторонами було врегульовано ціну та порядок оплати Відповідачем виконаних Позивачем Робіт за Договором.

Відповідно до п. 11.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Сплата неустойки не звільняє Сторони від виконання прийнятих він зобов'язань у натурі.

Пунктом 11.2. Договору було встановлено, що у разі порушення терміну оплати наданих послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше за подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Договір набирає сили з моменту підписання та діє до 31.03.2020 року включно з правом продовження його строку його дії по узгодженню сторін. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим Договором (п.15.1).

Договір підписаний уповноваженими особами та засвідчений печатками сторін.

Позивачем були виконані обумовлені Договором роботи, що підтверджується підписаними Сторонами Актами наданих послуг, проте Відповідач порушив умови Договору і вчасно не розрахувалася з Позивачем.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ «Промбудмеханізація» до господарського суду з вимогами стягнути з ПрАТ «ММК ім.Ілліча» на користь позивача заборгованість у розмірі 4 786 476,57 грн., з яких:

- 2 350 489,20 грн - не сплачена сума за виконані та прийняті роботи;

- 1 699 325,41 грн - пеня по простроченій заборгованості;

- 472 663,25 грн - інфляційні збитки;

- 263 998,71 грн - 3 % річних.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору №670 від 09.04.2019.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір №670 від 09.04.2019 за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України)

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною ч. 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1. ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в ГК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності 6 конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 524, 533 ЦК України грошовим визнається виражене в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, в силу положень ЦК та ГК України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 ЦК України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Виходячи із досліджених обставин справи та умов спірного Договору, строк виконання Відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт є таким, що настав, тому Позивач має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Умовами пункту 11.2. Договору Сторони узгодили, що у разі порушення терміну оплати наданих послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше за подвійної облікової ставку НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Як визначено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Дослідження доводів Позивача про порушення Відповідачем грошових зобов'язань за спірними Актами надання послуг.

Щодо «Акту наданих послуг № 20 від 13.05.2019».

13.05.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 20» на загальну суму 1 752 746,40 грн. (один мільйон сімсот п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок шість гривень 40 копійок).

Строк сплати за Актом № 20 складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 11.08.2019 року.

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 20 відбулась 11.09.2019, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 11.08.2019 - закінчується 10.09.2019, та загалом складає 31 календарний день.

Згідно доводів Позивача, оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 20, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 50 373,45 грн (п'ятдесят тисяч триста сімдесят три гривні 45 копійок).

Щодо «Акту наданих послуг № 21 від 13.05.2019».

13.05.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 21» на загальну суму 1 411 087,20 грн (один мільйон чотириста одинадцять тисяч вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Строк сплати за Актом № 21 складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 11.08.2019 року.

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 21 відбулась 11.09.2019, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 11.08.2019 - закінчується 10.09.2019, та загалом складає 31 календарний день.

Згідно доводів Позивача, оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 21, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 40 554,26 грн (сорок тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 26 копійок).

Щодо «Акту наданих послуг № 20 від 22.05.2019».

22.05.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 20» на загальну суму 4 092 627,60 грн (чотири мільйони дев'яносто дві тисячі шістсот двадцять сім гривень 60 копійок).

Строк сплати складає 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 20.08.2019 року.

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 20 відбулась 18.09.2019, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 20.08.2019 - закінчується 17.09.2019, та загалом складає 29 календарних днів.

Позивач стверджує, що Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом №20 до Договору, тому керуючись п.11.2 Договору, він просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 109 211,49 грн (сто дев'ять тисяч двісті одинадцять гривень 49 копійок).

Щодо «Акту наданих послуг № 21/1 від 03.06.2019».

03.06.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 21/1» на загальну суму 4 086 966,00 грн (чотири мільйони вісімдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 00 копійок).

Строк сплати складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 01.09.2019, проте надані послуги фактично було оплачено Замовником лише 04.10.2019, тобто оплата за даним Актом була прострочена.

Однак, 01.10.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Додаткова угода № 3 до договору № 670 від 09.04.2019» (далі - Додаткова угода № 3), відповідно до п. 2 якого, прострочена заборгованість (грошові зобов'язання Замовника, термін виконання яких настав на дату набрання чинності цією Додатковою угодою) підлягає сплаті протягом 120 календарних днів від дати підписання додаткової угоди № 3.

Таким чином, у зв'язку із додатковим врегульованим Сторонами строку оплати за Актом № 21/1, період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 02.09.2019 - закінчується 30.09.2019 (період до укладення Додаткової угоди № 3), та загалом складає 29 календарних днів.

За доводами Позивача, Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 21/1, тому він керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 107 604,78 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 25 від 12.06.2019».

12.06.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 25» на загальну суму 3 964 107,60 грн (три мільйони дев'ятсот шістдесят чотири тисячі сто сім гривень 60 копійок). Договірний строк оплати складав 90 (дев'яносто) календарних днів, а останнім днем оплати було 10.09.2019

Оплата за даним Актом відбувалась наступним чином:

- 10.10.2019 Замовником було частково оплачені надані послуги у розмірі 2 754 707,60 грн. (два мільйони сімсот п'ятдесят чотири тисячі сімсот сім гривень 60 копійок);

- 31.01.2020 Замовником було сплачено ще 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок);

- 13.03.2020 Замовником сплачено залишок заборгованості у розмірі 409 400,00 грн. (чотириста дев'ять тисяч чотириста гривень 00 копійок).

01.10.2019 Сторони додатково врегулювали строки оплати за цим Актом, уклавши Додаткову угоду № 3, відповідно до п. 2 якої, вони подовжили строк оплати простроченої заборгованості на 120 календарних днів з дня підписання цієї Додаткової угоди.

Враховуючи те, що на момент укладення Додаткової угоди № 3, Замовником вже було прострочено оплату за Актом № 25, то на період до її укладення, а саме з 11.09.2019 по 30.09.2019 може бути нарахована пеня. Прострочення оплати в даному періоді часу складає 20 календарних днів. У цьому разі, керуючись п.11.2 Договору, розмір пені за даний період часу складає 71 679,75 грн (сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять гривень 75 копійок).

За умовами додаткової угоди, наступна оплата за Актом № 25 мала бути 28.01.2020, однак 29.11.2019 між Виконавцем та Замовником була підписана «Додаткова угода №4 до договору № 670 від 09.04.2019» (далі - Додаткова угода №4), відповідно до п. 2 якої «Додаткова угода № 3 від 01.10.2019 до договору вважається такою, що втратила чинність з 29.11.2019».

Отже, з 29.11.2019 розпочала діяти редакція договору, що діяла до підписання Додаткової угоди № 4, тому з 29.11.2019 Виконавець має право нараховувати пеню, за невиконання Замовником грошових зобов'язань за Актом № 25 до Договору.

Замовником було частково оплачені надані послуги лише 10.10.2019 у розмірі 2 754 707,60 грн, таким чином станом на 29.11.2019 розмір простроченої заборгованості за Актом № 25 до Договору складав: 3 964 107,60 - 2 754 707,60 = 1 209 400,00 грн.

31.01.2020 Замовником було сплачено ще 800 000,00 грн.

Тобто, в період з 29.11.2019 по 30.01.2020 Замовник мав заборгованість за Актом № 25 у розмірі 1 209 400,00 грн. (один мільйон двісті дев'ять тисяч чотириста гривень 00 копійок), на яку може бути нарахована пеня. Прострочення оплати в даному періоді часу складає 63 календарних дня.

За порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 25 у цей період, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 58 216,87 грн.

13.03.2020 Замовником було повністю погашена заборгованість за Актом № 25 у розмірі 409 400,00 грн.

Тобто, в період з 31.01.2020 по 12.03.2020 Замовник мав заборгованість за Актом № 25 у розмірі 409 400,00 грн., на яку може нарахована пеня. Прострочення оплати в даному періоді часу складає 42 календарних дня.

Згідно розрахунку наявного в матеріалах справи, за порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 25, Позивач керуючись п. 11.2. Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 10 363,99 грн.

Загальна сума пені нарахованої за Актом № 25 складає 140 260,61 грн. (71 679,75 грн + 58 216,87 грн + 10 363,99 грн.).

Щодо «Акту наданих послуг № 26 від 24.06.2019».

24.06.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 26» на загальну суму 3 846 064,80 грн. Строк сплати складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 22.09.2019, проте надані послуги фактично були оплачені Замовником лише 29.10.2019, тобто оплата за даним Актом була прострочена.

Враховуючи положення п. 2 Додаткової угоди № 3 від 01.10.2019, період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 23.09.2019 - закінчується 30.09.2019, та загалом складає 8 календарних днів.

Згідно розрахунків Позивача, за порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 26, Відповідач має сплатити пеню у розмірі 27 818,11 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 28 від 11.07.2019».

11.07.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 28» на загальну суму 3 657 373, 20 грн. Договірний строк оплати складав 90 (дев'яносто) календарних днів, а останнім днем оплати було 09.10.2019.

Однак, 01.10.2019 Сторони додатково врегулювали строки оплати за Актом, уклавши Додаткову угоду № 3, п. 1 якої було викладено в новій редакції п. 3.1. Договору: Замовник сплачує виконавцю вартість послуг у наступному порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього Акту наданих послуг, який Виконавець надає кожну декаду звітного місяця (Додаток №3) шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі протягом 120 календарних днів від дати підписання Акту наданих послуг.

Таким чином, датою оплати за Актом № 28 мало бути 08.11.2019, проте надані послуги були оплачені Замовником лише 27.11.2019, тобто оплата за даним Актом була прострочена.

У зв'язку із тим, що оплата за Актом № 28 не була прострочена на момент укладення Додаткової угоди № 3, вона не підпадає під регулювання п. 2 цієї Додаткової угоди, а період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 09.11.2019 - закінчується 26.11.2019, та загалом складає 18 календарних днів.

Згідно розрахунку Позивача, за порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 28, Відповідач має сплатити пеню у розмірі 55 912,72 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 29 від 19.07.2019».

19.07.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 29» на загальну суму 2 100 238,80 грн.

Договірний строк оплати складав 90 (дев'яносто) календарних днів, а останнім днем оплати було 17.10.2019. Однак, 01.10.2019 Сторони додатково встановили строки оплати за Актом, уклавши Додаткову угоду № 3, пунктом 1 якої було викладено в новій редакції п. 3.1. Договору: « 3.1. Замовник сплачує виконавцю вартість послуг у наступному порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього Акту наданих послуг, який Виконавець надає кожну декаду звітного місяця (Додаток №3) шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі протягом 120 календарних днів від дати підписання Акту наданих послуг.»

Новою датою оплати за Актом № 29 стало 18.11.2019, проте надані послуги були оплачені Замовником лише 27.11.2019, тобто оплата за даним Актом була прострочена.

У зв'язку із тим, що оплата за Актом № 29 не була прострочена на момент укладення Додаткової угоди № 3, вона не підпадає під регулювання п. 2 цієї Додаткової угоди, а період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 18.11.2019 - закінчується 26.11.2019, та загалом складає 9 календарних днів.

Оскільки Відповідачем було допущено порушення строків оплати наданих послуг за Актом № 29, позивач керуючись п. 11.2. Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 16 053,88 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 32 від 12.08.2019».

12.08.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 32» на загальну суму 3 140 214,00 грн (три мільйони сто сорок тисяч двісті чотирнадцять гривень 00 копійок).

Договірний строк оплати за Актом складав 90 (дев'яносто) календарних днів, а останнім днем оплати було 10.11.2019. Однак, 01.10.2019 Сторони додатково встановили строки оплати, уклавши Додаткову угоду № 3, пунктом 1 якої було викладено в новій редакції п. 3.1. Договору Замовник сплачує виконавцю вартість послуг у наступному порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього Акту наданих послуг, який Виконавець надає кожну декаду звітного місяця (Додаток №3) шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі протягом 120 календарних днів від дати підписання Акту наданих послуг.

Новою датою оплати за Актом № 32 стало 11.12.2019, проте надані послуги були оплачені Замовником лише 24.12.2019, тобто оплата за даним Актом була прострочена.

У зв'язку із тим, що оплата за Актом № 32 не була прострочена на момент укладення Додаткової угоди № 3, вона не підпадає під регулювання п. 2 цієї Додаткової угоди, а період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 11.12.2019 - закінчується 23.12.2019, та загалом складає 13 календарних днів.

Згідно розрахунку Позивача за порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 32, Відповідач має сплатити пеню у розмірі 30 885,94 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 34 від 21.08.2019».

21.08.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 34» на загальну суму 448 534,80 грн. Договірний строк оплати за Актом складав 90 (дев'яносто) календарних днів, а останнім днем оплати було 19.11.2019.

Однак, 01.10.2019 Сторони додатково встановили строки оплати, уклавши Додаткову угоду № 3, пунктом 1 якої було викладено в новій редакції п. 3.1. Договору - Замовник сплачує виконавцю вартість послуг у наступному порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього Акту наданих послуг, який Виконавець надає кожну декаду звітного місяця (Додаток №3) шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі протягом 120 календарних днів від дати підписання Акту наданих послуг.

Новою датою оплати за Актом № 34 стало 19.12.2019, проте надані послуги були оплачені Замовником лише 24.12.2019, тобто оплата за даним Актом була прострочена.

У зв'язку із тим, що оплата за Актом № 34 не була прострочена на момент укладення Додаткової угоди № 3, вона не підпадає під регулювання п. 2 цієї Додаткової угоди, а період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 19.12.2019 - закінчується 23.12.2019, та загалом складає 5 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 34, позивач керуючись п. 11.2. Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 1 658,96 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 39 від 11.09.2019».

11.09.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 39» на загальну суму 1 223 052,00 грн. Договірний строк оплати за Актом складав 90 (дев'яносто) календарних днів, а останнім днем оплати було 10.12.2019.

01.10.2019 Сторони змінили строки оплати, уклавши Додаткову угоду № 3, пунктом 1 якої було викладено в новій редакції п. 3.1. Договору - Замовник сплачує виконавцю вартість послуг у наступному порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього Акту наданих послуг, який Виконавець надає кожну декаду звітного місяця (Додаток №3) шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі протягом 120 календарних днів від дати підписання Акту наданих послуг.

29.11.2019 Сторони уклали «Додаткову угода № 4 до договору № 670 від 09.04.2019» (далі - Додаткова угода №4), відповідно до пункту 2 якої Додаткова угода № 3 втратила силу, а відтак, з 29.11.2019 розпочала діяти редакція Договору, що діяла до підписання Додаткової угоди № 3.

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 39 відбулась 28.01.2020, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 10.12.2019 - закінчується 27.01.2020, та загалом складає 49 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 39 до Договору, Позивач просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 44 733,55 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 37 від 23.09.2019».

23.09.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 37» на загальну суму 1 179 649,20 грн. Договірний строк оплати за Актом складав 90 (дев'яносто) календарних днів, а останнім днем оплати було 23.12.2019.

29.11.2019 Сторони уклали «Додатку угоду № 4 до договору № 670 від 09.04.2019», відповідно до пункту 2 якої Додаткова угода № 3 втратила силу, а відтак, з 29.11.2019 розпочала діяти редакція Договору, що діяла до підписання Додаткової угоди № 3.

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 37 відбулась 28.01.2020, тобто була прострочена, період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 23.12.2019 - закінчується 27.01.2020, та загалом складає 36 календарних днів.

За порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 37, керуючись п. 11.2. Договору, Позивач просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 31 411,56 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 41 від 02.10.2019».

02.10.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 41» на загальну суму 1 199 689,20 грн. Договірний строк оплати за Актом № 41, з урахуванням Додаткової угоди № 3 складав 120 (сто двадцять) календарних днів, а останнім днем оплати було 01.02.2020.

29.11.2019 Сторони уклали Додаткову угоду № 4, за умовами якої строк оплати за Актом зменшився до 90 (дев'яноста) календарних днів у зв'язку із приведенням умов Договору до попередньої редакції. Відтак, останнім днем оплати за Актом № 46 стала дата - 02.01.2020

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 41 відбулась 25.02.2020, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 02.01.2020 - закінчується 24.02.2020, та загалом складає 54 календарних днів.

За порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 41, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 43 813,31 грн (сорок три тисячі вісімсот тринадцять гривень 31 копійка).

Щодо «Акту наданих послуг № 45 від 11.10.2019».

11.10.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 45» на загальну суму 1 270 107,60 грн (один мільйон двісті сімдесят тисяч сто сім гривень 60 копійок).

Договірний строк оплати за Актом № 45, за Додатковою угодою № 3 складав 120 (сто двадцять) календарних днів, а останнім днем оплати було 08.02.2020.

29.11.2019 Сторони уклали Додаткову угоду № 4, внаслідок чого строк оплати за Актом зменшився до 90 (дев'яноста) календарних днів у зв'язку із приведенням умов Договору до попередньої редакції. Відтак, останнім днем оплати за Актом № 45 стала дата - 09.01.2020

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 45 відбулась 03.07.2020, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 09.01.2020 - закінчується 02.07.2020, та загалом складає 176 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 45, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 118 102,61 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 46 від 22.10.2019».

22.10.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 46» на загальну суму 1 280 642,40 грн. Договірний строк оплати за Актом № 46 з урахуванням Додаткової угоди № 3 складав 120 (сто двадцять) календарних днів, а останнім днем оплати було 19.02.2019.

29.11.2019 Сторони уклали Додаткову угоди № 4, за змістом якої строк оплати за Актом зменшився до 90 (дев'яноста) календарних днів у зв'язку із приведенням умов Договору до попередньої редакції. Відтак, останнім днем оплати за Актом № 46 стала дата - 20.01.2019.

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 46 відбулась 29.04.2020, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 20.01.2020 - закінчується 28.04.2020, та загалом складає 100 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 46, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 75 119,33 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 48 від 01.11.2019».

01.11.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 48» на загальну суму 1 361 194,80 грн. Строк сплати за Актом № 48 складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 30.01.2019.

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 48 відбулась 13.11.2020, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 30.01.2020 - закінчується 12.11.2020, та загалом складає 288 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 48, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 164 946,98 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 50 від 11.11.2019».

11.11.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 50» на загальну суму 1 125 404,40 грн. Строк сплати за Актом № 50 складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 10.02.2019.

Оплата наданих Виконавцем послуг за Актом № 50 відбулась 13.11.2020, тобто була прострочена. Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 10.02.2020 - закінчується 12.11.2020, та загалом складає 277 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 50, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 128 758,60 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 53 від 21.11.2019».

21.11.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 53» на загальну суму 758 816,40 грн. Строк сплати за Актом № 53 складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 19.02.2019.

За Актом № 53 не здійснено жодного платежу.

Прострочена основна заборгованість Замовника перед Виконавцем згідно даного Акту складає 758 816,40 грн (сімсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот шістнадцять гривень 40 копійок).

Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 19.02.2020 - закінчується 15.09.2021, та загалом складає 575 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 53, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 170 848,03 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 54 від 02.12.2019».

02.12.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 54» на загальну суму 672 309,60 грн. Строк сплати за Актом № 53 складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 02.03.2020.

За Актом № 54 не здійснено жодного платежу.

Прострочена основна заборгованість Замовника перед Виконавцем згідно даного Акту № 54 складає 672 309,60 грн.

Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 02.03.2020 - закінчується 15.09.2021, та загалом складає 563 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 54, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 146 508,23 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 55 від 11.12.2019».

11.12.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 55» на загальну суму 628 485,60 грн. Строк сплати за Актом № 55 складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 10.03.2020.

За Актом № 55 не здійснено жодного платежу.

Прострочена основна заборгованість Замовника перед Виконавцем згідно даного Акту складає 628 485,60 грн.

Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 10.03.2020 - закінчується 15.09.2021, та загалом складає 555 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 55, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 133 927,70 грн.

Щодо «Акту наданих послуг № 57 від 18.12.2019».

18.12.2019 між Виконавцем та Замовником було підписано «Акт наданих послуг № 57» на загальну суму 290 877,60 грн. Строк сплати за Актом № 57 складав 90 (дев'яносто) календарних днів. Останнім днем оплати було 17.03.2020.

За Актом № 57 не здійснено жодного платежу.

Прострочена основна заборгованість Замовника перед Виконавцем згідно даного Акту складає 290 877,60 грн.

Період за який може бути нарахована пеня фактично розпочинається 17.03.2020 - закінчується 15.09.2021, та загалом складає 548 календарних днів.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати наданих послуг за Актом № 57, Позивач, керуючись п.11.2 Договору, просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 60 821,31 грн.

Таким чином, здійснюючи оплату отриманих послуг зі значними затримками, Відповідач систематично порушував умови договору, що зокрема підтверджується виписками з банківського рахунку Позивача.

Загальна сума основної заборгованості Відповідача за виконані Позивачем роботи складає 2 350 489,20 грн.

Оскільки Замовник допустив порушення договірних зобов'язань з оплати виконаних робіт за Договором, Позивач окрім суми основного боргу просив стягнути з Відповідача пеню у розмірі 1 699 325,41 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку Позивача щодо суми основного боргу та пені, суд вважає їх арифметично та методологічно вірними.

Окрім неустойки Позивач просив стягнути з Відповідача інфляційні втрати та 3% річних, які не передбачені Договором, проте забезпечуються Законом.

Так, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (п. 1.3.) зазначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - «Загальні положення про зобов'язання», ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до проведеного Позивачем розрахунку, збитки завдані інфляцією та 3 % річних станом на 15.09.2021 року за порушення грошових зобов'язань з оплати виконаних робіт за Договором, складають:

- загальна сума інфляційних втрат - 472 663,25 грн;

- загальна 3% річних - 263 998,71 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку Позивача щодо сум інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає їх арифметично та методологічно вірними.

Доводи ПрАТ «ММК ім.Ілліча»

Відповідач проти позову заперечував з наступних підстав.

Так, 09.04.2019 між ПРАТ «ММК ім.Ілліча» Замовник та ТОВ «Промбудмеханізація» Виконавець було укладено договір №670. Станом на час звернення до суду умови спірного договору є чинними, та не оскаржувались жодною зі сторін.

Пунктом.1.1. Договору встановлено, що Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати послуги з навантаження та переміщення шлаку за маршрутами, згідно зведеної заявки Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити на умовах цього договору (якщо інше не передбачено положеннями цього договору) надані послуги.

Відповідно до п.1.3 договору Виконавець при наданні послуг має керуватися: чинним законодавством України, умовами цього договору тощо.

Пунктом 3.1. договору визначено, що Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг у наступному порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього акту наданих послуг, який Виконавець надає кожну декаду звітного місяця, шляхом сплати грошима на поточний рахунок Виконавця, зазначеного у цьому договорі, протягом 90 календарних днів із моменту підписання акта наданих послуг.

Відповідач пояснив, що оплата за надані послуги за договором №670 від 09.04.2019 за спірними Актами здійснювалась не своєчасно та не у повному обсязі у зв'язку з тим, що за інформацією податкового органу, ТОВ «Промбудмеханізація» перебувало у Списках ризикових платників податків, про причини несвоєчасної оплати за договором Позивачу було достеменно відомо, але зі свого боку Позивач жодним чином не здійснив дій направлених на виключення ТОВ «Промбудмеханізація» з Списку ризикових платників податків.

Списки ризикових платників податків формують спеціальні комісії при податкових органах. Потрапляння підприємства до такого списку означає, що всі податкові накладні, які воно виписує своїм замовникам, буде заблоковано. По кожній треба буде подати на розгляд комісії пакет документів, які доводять, що насправді послугу надали. Комісія може як прийняти рішення щодо реєстрації накладної, так і відмовити. В останньому випадку, якщо її рішення не скасує вища комісія або суд, податковий кредит за ПДВ Замовник втратить назавжди.

Відповідно до п. 11.12. договору у разі, якщо на підставі документів, оформлених за наслідками перевірки, проведеної уповноваженими державними органами (далі-Документи за наслідками перевірки) будуть виявлені порушення Виконавцем або Контрагентами Виконавця, встановлених чинним законодавством вимог, що підлягають виконанню платниками податків (в т.ч., але не виключно, вимог, пов'язаних з державною реєстрацією, перебуванням за місцем реєстрації та своєчасною сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів), у зв'язку з якими для Замовника настануть негативні фінансові наслідки, виражені у втраті права на включення до податкового кредиту певних сум податку на додану вартість, у штрафних санкціях, що підлягають застосуванню до Замовника, або в іншій формі, умови виконання основаних на Договорі грошових зобов'язань Замовника перед Виконавцем вважатимуться зміненими з дати оформлення Документів за результатами перевірки таким чином:

-грошові зобов'язання у сумі, що відповідає величині негативних фінансових наслідків, що настали для Замовника, підлягають виконанню протягом 20 календарних днів з моменту закінчення оскарження Документів за результатами перевірки (далі - "Момент закінчення оскарження"), якщо пізніший термін виконання грошових зобов'язань не визначений умовами ;

-на період до моменту закінчення оскарження Замовник не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов'язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов'язань у сумі, що відповідає величині негативних наслідків, що настали для Замовника;

Моментом закінчення оскарження є дата отримання Замовником:

-рішення про скасування в повному обсязі Документів за результатами перевірки, прийнятого державним органом, яким були оформлені документи за результатами перевірки, або іншим уповноваженим державним органом, або судового рішення, що набрало законної сили, про скасування в повному обсязі Документів за результатами перевірки, за умови, що це судове рішення не скасовано судом вищої інстанції і не оскаржується сторонами спору, в рамках якого було винесено судове рішення (у разі оскарження судового рішення про скасування Документів за результатами перевірки, Момент закінчення оскарження вважається таким, що не настав до отримання Замовником, який набрав законної сили судового рішення про відміну документів за результатами перевірки в повному обсязі за результатами оскарження). Замовник зобов'язується повідомити Виконавця про настання Моменту закінчення оскарження на протязі 10 днів з моменту отримання документів, з якими пов'язаний його наступ.

У червні 2021 року Державною податковою службою України Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПРАТ «ММК ім.Ілліча», з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року (вх. №9199158358 від 20.07.2021) з урахуванням уточнюючих розрахунків, по результатам документальної виїзної перевірки складено Акт від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129.

За результатами перевірки податковим органам виявлено порушення пп. «а» п. 198.1, абз.1-3,абз.1,2 п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу.

За змістом висновків Акту перевірки, ПРАТ «ММК ім.Ілліча» завищено суму податкового кредиту на 130 410 247 грн. при відображені в податковій звітності взаємовідносини з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня кількість персоналу для надання послуг/виконання робіт; відсутність (або незначна наявність) основних засобів; відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/послуг, постачання ТМЦ; неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації товарів, робіт/послуг; неможливість реального здійснення платником, податків господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг тощо), а саме до цього переліку включено ТОВ «Промбудмеханізація» з сумою податкового кредиту 1 982 856,40 грн. за договором №670 від 09.04.2019 р., який є предметом спору у справі №905/1911/21 (Акт перевірки сторінка 23,24).

Порушення ТОВ «Промбудмеханізація» відображені у п. 3.2.7.22 акту перевірки (стр.345-357).

09 листопада 2021 року на адресу ПРАТ « ММК ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надійшли податкові повідомлення - рішення від 05.11.2021 № 000/388/32-00-07-01-01-27 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку та №000/389/32-00-07-01- 01-27 на суму штрафних санкцій у розмірі 10200 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення прийнято Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі Акту від 23.09.2021 №711/32-00-07-01-01-27/00191129.

З висновками викладеними в Акті перевірки ПрАТ «ММК ім.Ілліча» не погодилося та керуючись приписами п.86.7 ст 86 Податкового Кодексу України надіслало Заперечення на адресу Державної податкової служби України Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

19.11.2021 ПРАТ «ММК ім.Ілліча» подало скаргу про відміну податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 р №000/388/32-00-07-01-01-27 та №000/389/32-00-07-01- 01-27 до Органу Державної податкової служби. На даний час очікується розгляд скарги.

Інформація щодо прийнятого ДПС рішення на час вирішення спору у Відповідача відсутня.

Відповідач стверджує, що договір №670 від 09.04.2019 підписано уповноваженими особами, всі істотні умови договору були узгоджені сторонами, договір або окремі пункти договору не визнавалася недійсними, у зв'язку з чим умови договору у тому числі і п.11.12 мають бути виконано сторонами у повному обсязі відповідно до вимог законодавства.

Як вбачається з вищенаведеного Відповідачем здійснюється оскарження рішення податкового органу. При цьому, пунктом п.11.12 договору узгоджено, що грошові зобов'язання у сумі, яка відповідає величині негативних фінансових наслідків, що настали для Замовника, підлягають виконанню протягом 20 календарних днів з моменту закінчення оскарження Документів за результатами перевірки (далі - "Момент закінчення оскарження"), якщо пізніший термін виконання грошових зобов'язань не визначений умовами, на період до моменту закінчення оскарження Замовник не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов'язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов'язань у сумі, що відповідає величині негативних наслідків, що настали для Замовника.

З огляду на вищенаведене, Відповідач вважає у справі №905/1911/21 за позовом ТОВ «Промбудмеханізація» до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» про стягнення заборгованості за договором №670 від 09.04.2019 - відсутній предмет спору, у зв'язку з чим провадження у цій справі має бути закрито на підставі з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо виконання умов Договору Позивачем.

У судовому засіданні встановлено, що у відповідності до умов укладеного Договору № 670 від 09.04.2019, Позивач в період з 09.04.2019 по 18.12.2019 виконував роботи з навантаження та переміщення шлаку, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Наявні в матеріалах справи Акти засвідчені печаткою Замовника та містять підпис його представника. Ці Акти підписані без будь-яких застережень та зауважень з боку Замовника.

Згідно пояснень Позивача, жодних претензій з цього приводу якості та кількості виконаних робіт від Замовника до Виконавця не надходило. Листів, зауважень, рекламацій тощо, стосовно наданих послуг, Позивач від Відповідача не отримував.

Зазначене підтверджується відповідною приміткою в кожному з підписаних Сторонами Актах наданих послуг, згідно з якою Замовник не має претензій до якості наданих Виконавцем послуг.

Доводи Позивача в цій частині, належними та допустимими доказами Відповідачем не спростовані.

Крім того, суд звертає увагу, що Відповідач у своєму Відзиві та наданих у судовому засіданні поясненнях повністю підтверджує факт виконання робіт, обсяг яких зазначений спірних Актах, та підтверджує відсутності порушень з боку Позивача за укладеним Договором.

Згідно пояснень Позивача, ТОВ «Промбудмеханізація», як суб'єкт господарювання було утворено 18.05.2011 року (тобто більше 10 років тому), він має сформований статутний капітал в розмірі 3 001 000,00 грн.

Позивач отримав та має:

- чинну ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією 12 березня 2015 року, серії АЕ № 639266;

- чинний дозвіл Територіального управління Держпраці по Київської області і м. Києва на проведення робіт в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах), земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою, роботи верхолазні та скелелазі, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників, зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, електропрогрівання бетону та електророзморожування грунтів, зварювальні, газополум'яні, наплавні роботи.

Кількість штатних працівників Позивача згідно затвердженого Штатного розпису в період виконання Договору складала 17-20 осіб, які переважно виконували адміністративно-управлінські функції. В той же час, господарсько-економічна модель роботи Позивача, передбачає залучення позаштатного персоналу в залежності від виробничої необхідності, шляхом укладення господарських та/або цивільно-правових договорів.

Законність такого підходу неодноразово була підтверджена рішеннями судів. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 (справа № 826/16705/17) зазначено з цього приводу наступне: “Надаючи оцінку доводам ГУ ДФС про відсутність у контрагента позивача достатнього обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договорами умов, суди зауважили, що такі обставини не виключають можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчать про отримання необґрунтованої вигоди покупцем, оскільки залучення працівників можливе за умови укладення договорів цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу”.

Для виконання Договору, Позивач який має виробничі потужності розміщені в м. Києві та в м. Новодністровську, перебазував до міста Маріуполя необхідну кількість техніки (32 вантажних самоскида, 3 екскаватори) та персонал в кількості 138 чоловік (з урахуванням позаштатних одиниць), взяв в оренду необхідні приміщення та виробничі площі для обслуговування техніки, забезпечив проживання та харчування працівників, закупив додаткове обладнанні (стаціонарна міні АЗС на 20 м3, мобільний паливозаправник), а також отримав необхідні дозвільні документи для виконання робіт за Договором.

Розділом 5 Договору «Залучення субпідрядних організацій» зокрема передбачено, що Виконавець має право за письмовою згодою Замовника залучати до надання послуг Субпідрядні організації (п.5.1). Ці субпідрядні організації зобов'язані мати необхідні ліцензії та дозволи (п.5.2). Оплату за надані субпідрядником послуги здійснює Виконавець (п.5.3).

В процесі виконання Договору із Відповідачем, Позивачем було укладено ряд господарських договорів із третіми особами та понесені відповідні витрати в ході їх виконання, в тому числі:

1.Договір оренди № 2РА-01741 від 28.01.2019 (оренда нерухомого майна);

2.Договір перевезення вантажів № 22/03-1 від 22.03.2019;

3.Договір на наданні послуг транспортними засобами та механізмами № 01/04-1 від 01.04.2019;

4.Договір суборенди основних засобів (з екіпажем) № 07/05 від 07.05.2019 (оренда вантажних та спеціальних основних засобів з екіпажем);

5.Договір на послуги вантажними та спеціальними основними засобами № 70 від 03.06.2019 (транспортні засоби та спецтехніка);

6.Договір суборенди № 01/10/19-0921 від 01.10.2019 (оренда техніки з екіпажем).

За всіма цими договорами були надані послуги, підписані акти виконаних робіт, зареєстровані податкові накладні та сплачені кошти в повному обсязі.

Опосередковано реальність виконання Договору підтверджує також той факт що для доступу на територію ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Позивач був змушений придбати у Відповідача згідно Договору купівлі-продажу № 899 від 13.05.2019 електронні пластикові пропуски в загальній кількості 457 штук. То ж Відповідач має достовірну базу даних з кількістю робітників, датами та часом їх роботи.

Крім того, як вже зазначалось, виконання Договору підтверджується складеними між Позивачем та Відповідачем Актами наданих послуг.

Зазначене свідчить, що Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором №670, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, те не спростовується Відповідачем.

Щодо доводів Відповідача про порушення податкового законодавства з боку Позивача.

Обґрунтовуючи свої заперечення Відповідач пояснив, що оплата за надані послуги за договором №670 від 09.04.2019 за спірними Актами здійснювалась не своєчасно та не у повному обсязі у зв'язку з тим, що за інформацією податкового органу, ТОВ «Промбудмеханізація» перебувало у Списках ризикових платників податків.

Державною податковою службою України Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПРАТ «ММК ім.Ілліча», з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, по результатам якої складено Акт від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129 (порушення ТОВ «Промбудмеханізація» відображені у п. 3.2.7.22 акту перевірки (стр.345-357).

На підставі Акту від 23.09.2021 №711/32-00-07-01-01-27/00191129 Східним міжрегіональним управлінням ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від 05.11.2021 №000/388/32-00-07-01-01-27 та №000/389/32-00-07-01- 01-27 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та накладення штрафу.

19.11.2021 ПРАТ «ММК ім.Ілліча» подало скаргу про відміну податкових повідомлень-рішень до Органу Державної податкової служби: Державна податкова служба України на даний час очікується розгляд скарги.

Відповідач стверджує, що оскільки ним здійснюється оскарження рішення податкового органу, то відповідно до п.11.12 договору, грошові зобов'язання у сумі, що відповідає величині негативних фінансових наслідків, які настали для Замовника, підлягають виконанню протягом 20 календарних днів з моменту закінчення оскарження Документів за результатами перевірки (далі - "Момент закінчення оскарження"), якщо пізніший термін виконання грошових зобов'язань не визначений умовами, на період до моменту закінчення оскарження Замовник не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов'язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов'язань у сумі, що відповідає величині негативних наслідків, що настали для Замовника.

Пунктом 11.12. Договору дійсно встановлено, якщо на підставі документів, оформлених за наслідками перевірки, проведеної уповноваженими державними органами (далі - “Документи за наслідками перевірки”) будуть виявлені порушення Виконавцем або Контрагентами Виконавці, встановлених чинним законодавством вимог, що підлягають виконанню платниками податків (в т.ч., але не виключно, вимог, пов'язаних з державною реєстрацією, перебування за місцем реєстрації та своєчасною сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів), у зв'язку з якими для Замовника настануть негативні фінансові наслідки, виражені у втраті права на включення до податкового кредиту певних сум податку на додану вартість, у штрафних санкціях, що підлягають застосуванню до Замовника, або в іншій формі, умови виконання основаних на Договорі грошових зобов'язань Замовника перед Виконавцем вважатимуться зміненими з дати оформлення документів за результатами перевірки таким чином:

- грошові зобов'язання у сумі, що відповідають величині негативних фінансових наслідків, що настали для Замовника, підлягають виконанню протягом 20 календарних днів з моменту закінчення оскарження Документів за результатами перевірки (далі - “Момент закінчення оскарження”), якщо пізніший термін виконання грошових зобов'язань не визначений умовами;

- на період до моменту закінчення оскарження, Замовник не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов'язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов'язань у сумі, що відповідає величині негативних наслідків, що настали для Замовника.

Однак, слід зазначити що, ця норма Договору може бути застосована лише за наявності встановлених порушень з боку Виконавця (або його Контрагентів), що підлягають виконанню платниками податків. Дана позиція в повній мірі відповідає вимогам ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України, згідно якої збитки має відшкодувати лише боржник, який порушив зобов'язання.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, складені та подані Позивачем до податкових органів в ході виконання Договору № 670 від 09.04.2019.

Копії квитанцій до цих податкових накладних свідчать, що вони, були прийняті органами Державної податкової служби та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (Копії податкових накладних та квитанції про прийняття том 5, а.с. 23-58, 126-197).

Посилаючись на вищевикладені обставини, Позивач стверджує, що фактично вчинив всі залежні від нього дії, для реалізації Відповідачем права на отримання податкового кредиту згідно до чинного законодавства, з господарських операцій по за спірними Актами по Договору №670. Жодних порушень з вини Позивача допущено не було, а застосування пункту 11.12 Договору в частині відтермінування розрахунків з Позивачем є безпідставним.

Згідно доводів Позивача, порушення Відповідачем грошових зобов'язань щодо розрахунків за «Актами наданих послуг» по Договору №670 охоплюються періодом з 13.05.2019 по 18.12.2019.

Зі змісту складеного ДПС Акту перевірки від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129, на який посилається Відповідач, вбачається, що ТОВ «Промбудмеханізація» рішеннями органу ДПС від 05.02.2020, 03.03.2020, 27.03.2020, 04.05.2020, 14.09.2020, 25.02.2020, 12.05.2020 внесено до реєстру ризикових контрагентів відповідно до п.8 критеріїв ризиковості затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, оскільки було встановлено, що ТОВ «Промбудмеханізація» здійснюється придбання товарів у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність (том 4, а.с.180-181).

Також, у судовому засіданні встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві проводилась зустрічна звірка ТОВ «Промбудмеханізація» відносно документального підтвердження господарських відносин із ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за питання повноти відображення в обліку за період з 01.05.2019 по 31.05.2019

За наслідками перевірки, ДПС було складено довідку від 25.09.2019 за № 10/26-15-05-04-03/37702089, якою було підтверджено факт здійснення господарських відносин із ПрАТ «ММК ім.Ілліча», їx вид, обсяг, якість та розрахунки, а також встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (том 5, а.с.16-17).

У судовому засіданні встановлено, що жодних повідомлень про наміри застосовувати до ТОВ «Промбудмеханізація» наслідки пункту 11.12. Договору від Відповідача не надходило, а про їх застосування Позивач дізнався лише з відзиву Відповідача на позовну заяву.

Щодо порушення грошових зобов'язань Відповідачем.

Як вже зазначалось, згідно укладеного Договору № 670 від 09.04.2019, Позивач надавав послуги Відповідачу в період з 09.04.2019 по 18.12.2019 , що підтверджується складеними Сторонами Актами наданих послуг.

За умовами Договору (п. 1.3) строк оплати послуг Позивача було обмежено 90 календарними днями з моменту підписання акта наданих послуг (або 120 календарними днями, по окремим періодам, згідно умов Додаткової угоди № 3).

Зокрема, останнім днем оплати послуг Позивача за Актом № 57 від 18.12.2019 було 17.03.2020. Відповідно, оплату послуг за попередніми Актами, Відповідач був зобов'язаний здійснити ще раніше.

Однак, замість оплати наданих послуг, Відповідач листом від 23.12.2019 № 87/3309 повідомив Позивача про фактичне припинення надання послуг, у зв'язку з відсутністю фінансування (том 5, а.с.18).

Позивач повідомив, що Відповідач, здійснював оплату за надані послуги Позивачем із порушеннями строків майже по всім періодам дії Договору, починаючи з першого складеного Сторонами Акта наданих послуг № 20 від 13.05.2019

Позивач неодноразово звертався з листами до Відповідача стосовно обов'язковості виконання Замовником розрахунків за надані послуги (від 12.08.2019, 21.08.2019, 07.11.2019, 22.11.2019), але Відповідач жодним чином не відреагував на них (том 5, а.с. 198-208 ).

У своєму Відзиві на позовну заяву Відповідач мотивує своє право на недотримання встановлених у Договорі строків оплати начебто тим, що Позивач за інформацією податкового органу, перебував у Списку ризикових платників податків.

Однак, в цьому ж Відзиві, Відповідач зазначає, що йому стало відомо про наявність статусу “ризиковості” у Позивача лише з Акту перевірки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.09.2021 року та податкового повідомлення-рішення від 05.11.2021 року.

Таким чином, наявність Акту перевірки Східного міжрегіонального управління ДПС від 23.09.2021 року ніяк не обґрунтовує причини порушення Відповідачем договірних строків оплати за надані послуги, оскільки відповідно до:

Акту наданих послуг № 20 від 13.05.2019, останнім днем його оплати було 11.08.2019, проте оплата відбулась лише 11.09.2019 ;

Акту наданих послуг № 21 від 13.05.2019, останнім днем його оплати було 11.08.2019, проте оплата відбулась лише 11.09.2019 ;

Акту наданих послуг № 20 від 22.05.2019, останнім днем оплати було за яким було 20.08.2019, проте оплата відбулась лише 18.09.2019 ;

Акту наданих послуг № 21/1 від 03.06.2019, останнім днем його оплати було 01.09.2019, та який було фактично оплачено 04.10.2019 ;

Акту наданих послуг № 25 від 12.06.2019, останнім днем його оплати було 10.09.2019 та який було оплачено частинами 10.10.2019, 31.01.2020 та 13.03.2020 р;

Акту наданих послуг № 26 від 24.06.2019, останнім днем оплати якого було 22.09.2019, проте який було оплачено лише 29.10.2019 ;

Акту наданих послуг № 28 від 11.07.2019, датою оплати якого було 08.11.2019, проте було оплачено лише 27.11.2019 ;

Акту наданих послуг № 29 від 19.07.2019, датою оплати якого було 18.11.2019, проте було оплачено лише 27.11.2019 ;

Акту наданих послуг № 32 від 12.08.2019, датою оплати якого було 11.12.2019, та який було оплачено лише 24.12.2019 ;

Акту наданих послуг № 34 від 21.08.2019, датою оплати якого було 19.12.2019, та який оплачено лише 24.12.2019 ;

Акту наданих послуг № 39 від 11.09.2019, останнім днем оплати якого було 10.12.2019 та який оплачено лише 28.01.2020;

Акту наданих послуг № 37 від 23.09.2019, останнім днем оплати якого було 23.12.2019 та який оплачено лише 28.01.2020;

Акту наданих послуг № 41 від 02.10.2019, останнім днем його оплати було 02.01.2020 та оплаченого лише 25.02.2020;

Акту наданих послуг № 45 від 11.10.2019, останнім днем оплати якого було 09.01.2020, та оплаченого лише 03.07.2020;

Акту наданих послуг № 46 від 22.10.2019, останнім днем його оплати було 20.01.2019 та фактично оплаченого лише 29.04.2020;

Акту наданих послуг № 48 від 01.11.2019, останнім днем його оплати було 30.01.2019 та фактично оплаченого лише 13.11.2020;

Акту наданих послуг № 50 від 11.11.2019, останнім днем його оплати було 10.02.2019 та оплаченого лише 13.11.2020;

Акту наданих послуг № 53 від 21.11.2019, останнім днем оплати якого було 19.02.2019 та за яким не було здійснено жодного платежу;

Акту наданих послуг № 54 від 02.12.2019, останнім днем оплати якого було 02.03.2020 та за яким не було здійснено жодного платежу;

Акту наданих послуг № 55 від 11.12.2019, останнім днем оплати якого було 10.03.2020та за яким не було здійснено жодного платежу;

Акту наданих послуг № 57 від 18.12.2019, останнім днем оплати якого було 17.03.2020 та за яким не було здійснено жодного платежу.

Вказане свідчить, що Відповідач протягом дії Договору №670 порушував свої грошові зобов'язання з оплати наданих послуг за спірними Актами, при цьому Акт перевірки ПрАТ «ММК ім.Ілліча» від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129 проведеної ДПС та податкові повідомлення-рішення від 05.11.2021 року винесені Східним міжрегіональним управлінням ДПС, не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази на обґрунтування правових підстав для не виконання ПрАТ «ММК ім..Ілліча» своїх обов'язків перед Позивачем у строки встановлені пунктом 3.1 Договору та Додатковими угодами.

Щодо доводів Відповідача стосовно включення ТОВ «Промбудмеханізація» до Списку ризикових платників податків.

Відповідно до витягу з Реєстру платників податку на додану вартість від 24 січня 2022 року №377020826559 ТОВ «Промбудмеханізація» з 02.08.2020 року зареєстровано платником податку на додану вартість.

З Акту перевірки ПрАТ «ММК ім..Ілліча» від 23.09.2021 №711/32-00-07-01-01-27/00191129 проведеної ДПС, вбачається, що ТОВ «Промбудмеханізація» рішеннями органу ДПС від 05.02.2020, 03.03.2020, 27.03.2020, 04.05.2020, 14.09.2020, 25.02.2020, 12.05.2020 внесено до реєстру ризикових контрагентів відповідно до п.8 критеріїв ризиковості затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, оскільки було встановлено, що ТОВ «Промбудмеханізація» здійснюється придбання товарів у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність (том 4, а.с.180-181).

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165).

Усі вищезазначені нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зі змісту складеного ДПС Акту перевірки ПрАТ «ММК ім.Ілліча» від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129, вбачається, що ТОВ «Промбудмеханізація» рішеннями органу ДПС від 05.02.2020, 03.03.2020, 27.03.2020, 04.05.2020, 14.09.2020, 25.02.2021, 12.05.2021 внесено до реєстру ризикових контрагентів відповідно до п.8 критеріїв ризиковості затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, оскільки було встановлено, що ТОВ «Промбудмеханізація» здійснюється придбання товарів у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність (том 4, а.с.180-181).

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

В той же час, в матеріалах справи наявні податкові накладні, складені та подані Позивачем до податкових органів в ході виконання Договору № 670 від 09.04.2019.

У судовому засіданні встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві проводилась зустрічна звірка ТОВ «Промбудмеханізація» відносно документального підтвердження господарських відносин із ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за питання повноти відображення в обліку за період з 01.05.2019 по 31.05.2019

З Акту перевірки ПрАТ «ММК ім.Ілліча» від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129№, також вбачається, що підприємством ПрАТ «ММК ім.Ілліча» згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданої 30.06.2019 року податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року включено до складу податкового кредиту ПДВ 1 982 856,4 грн. по взаємовідносинам за період червень 2019 року на підставі податкових (від 03.06.2019, 12.06.2019, 24.06.2019) накладних складених та зареєстрованих в ЄРПН Товариством «Промбудмеханізація» у ході виконання Договору №670 від 09.04.2019.

Вказане свідчить, про те, що прийняття податковим органом рішень про включення Товариства «Промбудмеханізація» до переліку ризикових платників податку на додану вартість у період з лютого 2020 по травень 2021 років, не впливало на формування Відповідачем податкового кредиту у 2019 році за податковими накладними сформованими Позивачем за спірними Актами наданих послуг, що за висновками суду, спростовує доводи Відповідача про наявність правових підстав для застосування при розрахунках з Виконавцем приписів п.11.12 Договору №670.

Щодо правових підстав для застосування до Позивача приписів п.11.12

Заперечуючи проти позову, Відповідач пояснив, що на підставі пункту 11.12 Договору оплата за надані послуги за договором №670 за спірними Актами здійснювалась не своєчасно та не у повному обсязі у зв'язку з тим, що за інформацією податкового органу, ТОВ «Промбудмеханізація» перебувало у Списках ризикових платників податків.

Тому, податкові накладні за спірний період, подані Позивачем до податкового органу та надані Замовнику, не давали ПрАТ «ММК ім.Ілліча» права на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час реєстрації позивачем спірних податкових накладних), встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, встановлюючи відповідальність Виконавця у виді відтермінування виконання грошових зобов'язань за надані послуги у сумі, що відповідає величині негативних фінансових наслідків та звільнення Замовника від відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов'язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов'язань, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію Замовнику негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання Позивачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання, зокрема зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання Замовником у зв'язку із цим податкового кредиту.

Тобто, передбачена пунктом 11.12 договору відповідальність Виконавця не пов'язана із виконанням ним своїх зобов'язань з надання послуг, оскільки виникає у разі невиконання ним вимог податкового законодавства.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у справах від 02.05.2018 у справі №908/3565/16, від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 07.02.2019 у справі №913/272/18, від 11.07.2019 у справі 908/2060/18.

Як зазначалося вище, згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом частини другої статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні положення містяться в частині першій та другій статті 623 Цивільного кодексу України.

Зазначення сторонами у договорі про обов'язок Позивача дотримуватися встановлених чинним законодавством вимог, що підлягають виконанню платниками податків (в т.ч., але не виключно, вимог, пов'язаних з державною реєстрацією, перебування за місцем реєстрації та своєчасною сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів) не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (зокрема, включення Виконавця до Списку ризикових платників податків, реєстрація податкових накладних, тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на Позивача господарської відповідальності.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у справах №913/272/18, №908/3565/16, №917/799/17.

Отже, за змістом статей 173, 174 Господарського кодексу України, включення податковим органом Товариства «Промбудмеханізація» до Переліку ризикових платників податків, не є порушенням Позивачем установленого порядку здійснення господарської діяльності, оскільки наступні негативні наслідки від перебування суб'єкта господарювання у такому Переліку, виникають у нього на підставі податкового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.(Пункт 201.10 статті 201 ПК України)

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (Пункт 201.10 статті 201 ПК України).

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем (Пункт 201.10 статті 201 ПК України)

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (Пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Як установлено судом, Позивач згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України склав та подав в 2019 році в електронному вигляді до ДФС України податкові накладні на роботи виконані за спірними «Актами наданих послуг» по Договору № 670.

В свою чергу, вони були прийняті та зареєстровані ДПС в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями.

З Акту перевірки ПрАТ «ММК ім.Ілліча» від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129№, вбачається, що підприємством ПрАТ «ММК ім.Ілліча» згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданої 30.06.2019 року податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року включено до складу податкового кредиту ПДВ 1 982 856,4 грн. по взаємовідносинам за період червень 2019 року на підставі податкових (від 03.06.2019, 12.06.2019, 24.06.2019) накладних складених та зареєстрованих в ЄРПН Товариством «Промбудмеханізація» у ході виконання Договору №670 від 09.04.2019.

Факт реєстрації Позивачем податкових накладних за спірний період в Єдиному реєстрі та включення Відповідачем до складу податкового кредиту ПДВ на підставі цих податкових накладних, спростовує доводи Відповідача про порушення Позивачем вищезазначеного права ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Тому правові підстави для застосування приписів пункту 11.12 Договору для зміни термінів виконання грошових зобов'язань перед Позивачем за надані послуги та звільнення Замовника від відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов'язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов'язань при зазначених обставинах справи - відсутні.

Щодо обмеження податковими органами права платника податку на податковий кредит з посиланням на невиконання своїх зобов'язань іншими платниками податку.

Згідно з пп. 14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Тобто, у Податковому кодексі України йдеться про встановлені податковим органом порушення податкового законодавства саме платником податків, якого перевіряли.

Так, внаслідок перевірки можуть бути встановлені саме його порушення та у зв'язку з цим платнику податків можуть бути донараховані податкові зобов'язання та відповідні штрафні санкції, а не у зв'язку з несплатою податків (іншими порушеннями податкового законодавства) контрагентом за договором, які за чинним податковим законодавством не можуть бути підставою для відповідальності юридичної особи, щодо якої в акті перевірки немає доказів її недобросовісності.

В той же час, порушення податкового законодавства контрагентом є підставою для притягнення до юридичної (фінансової, адміністративної, кримінальної) відповідальності такого контрагента.

Саме це й передбачає індивідуальна відповідальність платника податків, і наявність податкового застереження не захищає жодну зі сторін договору ані від податкової перевірки, ані від донарахування податкового зобов'язання, та за жодних умов не дає змоги перекласти відповідальність платника податків за порушення податкового законодавства на іншу особу.

Така правова позиція, була закріплена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 (справа № 806/705/15), де зазначалося наступне:“…виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи”. Тобто суд акцентує увагу на непорушності принципу індивідуальної відповідальності, а отже, один платник податків не може зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податкові вигоди у випадку недобросовісності іншого платника податків - його контрагента.

Аналогічною є також правова позиція, закріплена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 червня 2020 (справа № 340/422/19), яка містить такі формулювання: “…беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та податку на прибуток не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою”.

Проведена контролюючим органом перевірка контрагентів Відповідача жодним чином не спростовує реальність здійснення господарських операцій між Позивачем та Відповідачем, адже стосуються виключно діяльності останнього та його взаємовідносин з контролюючим органом.

Більше того, з огляду на вже зазначений принцип індивідуальної відповідальності платника у податковому праві такі обставини не можуть бути підставою для відповідальності Позивача за відсутності доказів узгодженості його дій з названими контрагентами, які повинні бути зазначені в Акті перевірки.

Формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Обмеження податковими органами права платника податку на податковий кредит з посиланням на невиконання своїх зобов'язань іншими платниками податку по ланцюгу постачання, є неправомірним.

Аналогічна аргументація викладена Відповідачем в своїй Скарзі про відміну податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 №000/388/32-00-07-01-01-27 та №000/389/32-00-07-01- 01-27.

З огляду на вищевикладене, суд не може прийняти як належний та допустимий доказ Акт перевірки від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129 в частині висновку ДПС про безтоварність господарських операцій між ТОВ «Промбудмеханізація» та ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Заборона суперечливої поведінки

За змістом Договору № 670 Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати послуги з навантаження та переміщення шлаку за відповідними маршрутами (п.1.1), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору (якщо інше не передбачено положеннями цього договору) надані послуги.

Сторони погодили, що Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг у наступному порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього акту наданих послуг, який Виконавець надає кожну декаду звітного місяця (Додатком №3) шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі протягом 90 календарних днів з моменту підписання акта наданих послуг (п.3.1).

Додатковими угодами до Договору № 670 Сторони змінювали терміни погашення простроченої заборгованості.

У відповідності до умов укладеного Договору № 670 від 09.04.2019, Позивач в період з 09.04.2019 по 18.12.2019, належним чином надавав послуги Відповідачу. Жодних претензій з цього приводу Відповідач до Позивача не мав. Листів, зауважень, рекламацій тощо, стосовно якості та кількості наданих послуг, Позивач від Відповідача не отримував.

У судовому засіданні встановлено, що порушення Відповідачем грошових зобов'язань по розрахункам за спірними «Актами наданих послуг» по Договору №670, охоплюються періодом з 13.05.2019 по 18.12.2019.

Позивач неодноразово звертався з листами до Відповідача стосовно обов'язковості виконання Замовником розрахунків за надані послуги (від 12.08.2019, 21.08.2019, 07.11.2019, 22.11.2019) (том 5, а.с. 198-208 ). Проте, звернення Виконавця були залишені Замовником без уваги.

Маючи непогашену кредиторську заборгованість, ПрАТ «ММК ім.Ілліча» листом від 23.12.2019 № 87/3309 повідомив ТОВ «Промбудмеханізація» про фактичне припинення надання послуг, у зв'язку з відсутністю фінансування.

Заперечуючи проти позову, Відповідач пояснив, що на підставі пункту 11.12 Договору, оплата за надані послуги по Договору №670 за спірними Актами здійснювалась не своєчасно та не у повному обсязі у зв'язку з тим, що за інформацією податкового органу, ТОВ «Промбудмеханізація» перебувало у Списку ризикових платників податків.

При цьому, ПрАТ «ММК ім.Ілліча» зазначає, що йому стало відомо про наявність статусу “ризиковості” у Позивача лише з Акту перевірки управління ДПС від 23.09.2021 року та податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021.

Укладений сторонами Договір № 670 має 19 розділів.

Зокрема, розділом 11 «Відповідальність сторін» визначені підстави та умови відповідальності Замовника та Виконавця у разі неналежного виконання ними своїх зобов'язань. Зокрема, пунктами 11.2 передбачена відповідальність Замовника у разі порушення строків оплати наданих послуг.

Пунктами 11.3-11.7 передбачена відповідальність Виконавця разі виявлення на території Замовника порушень трудового розпорядку допущеного працівниками Виконавця чи Субпідрядника, перебування у стані сп'яніння, несанкціонованим виносом майна, порушення правил охорони праці та носіння засобів індивідуального захисту.

Факти порушення фіксуються актами довільної форми, підписаними не менше ніж двома представниками Замовника (п.11.8).

Пунктом 11.10 Сторони встановили, що Замовник має право в односторонньому безумовному порядку (у тому числі після закінчення строку дії цього Договору) застосувати до виконавця оперативно-господарську санкцію, що виражається в стягненні сум пред'явленої Виконавцю неустойки та розрахованих збитків із належних до сплати сум, у тому числі наданих послуг та поставлених матеріалів, шляхом направлення Виконавцю відповідного повідомлення із зазначенням сум неустойки та розрахованих збитків.

Пунктом 11.12. Договору визначено, якщо на підставі документів, оформлених за наслідками перевірки, проведеної уповноваженими державними органами (далі - “Документи за наслідками перевірки”) будуть виявлені порушення Виконавцем або Контрагентами Виконавці, встановлених чинним законодавством вимог, що підлягають виконанню платниками податків (в т.ч., але не виключно, вимог, пов'язаних з державною реєстрацією, перебування за місцем реєстрації та своєчасною сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів), у зв'язку з якими для Замовника настануть негативні фінансові наслідки, виражені у втраті права на включення до податкового кредиту певних сум податку на додану вартість, у штрафних санкціях, що підлягають застосуванню до Замовника, або в іншій формі, умови виконання основаних на Договорі грошових зобов'язань Замовника перед Виконавцем вважатимуться зміненими з дати оформлення документів за результатами перевірки.

В матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення Відповідача на адресу Позивача, про застосування до ТОВ «Промбудмеханізація» санкцій передбачених розділом 11 Договору № 670.

Як вже зазначалося судом, ПрАТ «ММК ім.Ілліча» листом від 23.12.2019 № 87/3309 повідомив Товариство «Промбудмеханізація», що причиною своєї заборгованості за надані у 2019 році послуги по Договору № 670 є відсутність фінансування у Замовника.

Проте, після звернення ТОВ «Промбудмеханізація» з позовом про стягнення заборгованості з ПрАТ «ММК ім.Ілліча», Відповідач повідомив суду, що причиною несвоєчасних розрахунків за спірними «Актами надання послуг» є застосування ним приписів пункту 11.12 Договору № 670.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Укладаючи договір, сторони у межах законодавства на власний розсуд погоджують умови, на яких вступають у договірні правовідносини.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як вбачається з системного аналізу положень Договору № 670, застосування до Виконавця оперативно-господарських санкцій, а також застосування до Виконавця відповідальності у виді відтермінування виконання Замовником грошових зобов'язань за надані послуги та звільнення Замовника від відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені пов'язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов'язань, можливе лише у разі направлення Виконавцю відповідного повідомлення.

Згідно доводів Позивача, ТОВ «Промбудмеханізація» протягом 2019 - 2021 років не отримувало від ПрАТ «ММК ім..Ілліча» будь-яких повідомлень про зміну терміну виконання прострочених грошових зобов'язань на підставі п.11.12 Договору.

Проте, Відповідач стверджував, що повідомлення передбачені пунктом 11.10 Договору, мають направлятися Виконавцю лише у випадках застосування до нього штрафних санкцій, визначених пунктами 11.3-11.7 та не мають направлятися до Товариства «Промбудмеханізація» у разі зміни терміну виконання прострочених грошових зобов'язань на підставі п.11.12 Договору.

Оскільки сторонами по-різному тлумачаться умови розділу 11 Договору № 670, текст якого, так само як і текст додаткових угод до нього було підготовано позивачем (відповідну обставину підтверджено представниками позивача та відповідача в судових засіданнях), суддів вважає, що в даному випадку має бути застосовано тлумачення сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року), (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду ВС від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц).

Така правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/16011/17, від 20.05.2019 у справі № 911/1366/18, від 02.09.2020 у справі № 369/4241/17.

Згідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-22315сво18) зробив наступний правовий висновок щодо принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі-«non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що в даному випадку дії Відповідача, який протягом спірного періоду 2019 року неналежно виконував свої грошові зобов'язання перед Позивачем, посилаючись на відсутність фінансування, а у 2021 році у ході судового процесу повідомив Виконавця про зупинення здійснення розрахунків на підставі п.11.12 Договору, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткових угод) і є недобросовісними.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.

14 лютого 2022 року ПрАТ «ММК ім.Ілліча» звернулося до господарського суду із заявою про зменшення неустойки, що підлягає до стягнення з відповідача на 90%, обґрунтовуючи своє клопотання наступним.

Так, у червні 2021 року Державною податковою службою України Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПРАТ «ММК ім.Ілліча», з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року (вх. №9199158358 від 20.07.2021) з урахуванням уточнюючих розрахунків, по результатам документальної виїзної перевірки складено Акт від 23.09.2021 №711/32-00-07- 01-01-27/00191129.

За результатами перевірки податковим органом виявлено порушення пп. «а» п. 198.1, абз.1-3,абз.1,2 п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу, відповідно до висновку ПРАТ «ММК ім.Ілліча» завищено суму податкового кредиту на 130 410 247 грн. при відображені в податковій звітності взаємовідносини з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення, для надання послуг/виконання робіт; відсутність (або незначна наявність) основних засобів, зокрема ТОВ «Промбудмеханізація» з сумою податкового кредиту 1 982 856,40 грн. за договором №670 від 09.04.2019 р., який є предметом спору у справі №905/1911/21.

09.11.2021 року ПРАТ «ММК ім.Ілліча» отримало податкове повідомлення - рішення від 05.11.2021 № 000/388/32-00-07-01-01-27 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку, прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі Акту від 23.09.2021 №711/32-00-07-01-01-27/00191129.

Не погодившись з висновками викладеними в Акті перевірки ПРАТ «ММК ім.Ілліча» керуючись п.86.7 ст. 86 Податкового Кодексу України, відповідач надіслав Заперечення на адресу Державної податкової служби України Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

19.11.2021 ПРАТ «ММК ім.Ілліча» подало скаргу про визнання противоправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 р №000/388/32-00-07-01-01-27 та №000/389/32-00-07-01-01-27 до Органу Державної податкової служби.

27.01.2022 року Відповідач отримав від Державної податкової служби України рішення про відмову у задоволенні скарги від 20.01.2022 №1067.

Внаслідок прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 05.11.2021 №000/388/32-00-07-01-01-27 та №000/389/32-00-07-01-01-27, ПРАТ «ММК ім.Ілліча» зазнав негативні фінансові наслідки у вигляді втрат права на бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 1 982 856,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, та приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення зобов'язань у спірних правовідносинах, відповідач просить зменшити розмір неустойки (пені), що підлягає до стягнення з відповідача, на 90%.

Вирішуючи по суті заяву відповідача про зменшення неустойки, суд звертає увагу, що можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) передбачена приписами ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст.233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пп.3.17.4. п.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р. зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Таким чином, з урахуванням заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 90%, проаналізувавши подані відповідачем докази наявності виключної обставини у даній справі для зменшення штрафних санкцій, взявши до уваги вищенаведені фактори, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, господарський суд вирішив, що в даному випадку наявні підстави для зменшення розміру неустойки на 90%, в зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково, присудивши до стягнення з відповідача на користь позивача 169 932,54 грн неустойки.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі якщо відсутній предмет спору. Суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що судом встановлено спір між сторонами, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.

У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, юридичні особи та фізичні особи підприємці мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, до стану, яке існувало до порушення права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення 4 786 476,57 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» (01103, місто Київ, Залізничне шосе, будинок 47, код ЄДРПОУ 37702089) основний борг - 2 350 489,20 грн, пеню - 169 932,54 грн, інфляційні втрати - 472 663,25 грн, 3% річних - 263 998,71 грн та судовий збір у розмірі 71 797,15 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 14 лютого 2022 року.

Повний текст рішення буде складено та підписано 23.02.2022 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов

Попередній документ

103520777

Наступний документ

103520779

Інформація про рішення:

№ рішення:	103520778
№ справи:	905/1911/21
Дата рішення:	14.02.2022
Дата публікації:	24.02.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Донецької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (11.07.2022)
Дата надходження:	05.10.2021
Предмет позову:	Послуги

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

30.01.2026 06:43	Господарський суд Донецької області
30.01.2026 06:43	Господарський суд Донецької області
15.11.2021 14:30	Господарський суд Донецької області
06.12.2021 15:15	Господарський суд Донецької області
26.12.2021 15:30	Господарський суд Донецької області
14.02.2022 15:00	Господарський суд Донецької області
02.03.2022 14:00	Господарський суд Донецької області
20.10.2022 10:00	Східний апеляційний господарський суд
20.10.2022 10:30	Східний апеляційний господарський суд
02.11.2022 11:00	Східний апеляційний господарський суд
02.11.2022 11:30	Східний апеляційний господарський суд
06.12.2022 16:15	Східний апеляційний господарський суд