вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8747/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В.
та представників:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Савченко Т.І.;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Пашніна А.В.,
Ситник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Буряк Тетяни Григорівни (м. Заводське, Лохвицький район, Полтавська область)
до Фізичної особи-підприємця Ситника Ігоря Володимировича (м. Дніпро)
про повернення суми попередньої оплати у розмірі 124 708 грн. 40 коп.
та
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Ситника Ігоря Володимировича (м.Дніпро)
до Фізичної особи-підприємця Буряк Тетяни Григорівни (м. Заводське, Лохвицький район, Полтавська область)
про стягнення заборгованості за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 у розмірі 124 708 грн. 40 коп.
Фізична особа-підприємець Буряк Тетяна Григорівна (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із первісною позовною заявою, в якій просила суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Ситника Ігоря Володимировича (далі - відповідач) суму попередньої оплати за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 у розмірі 124 708 грн. 40 коп.
Ціна первісного позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 в частині виконання зобов'язань щодо поставки товару, за який позивачем було здійснено 50% попередню оплату. Як зазнає позивач у первісній позовній заяві, відповідачем товар не поставлено, вимогу позивача щодо повернення попередньої оплати також не виконано, у зв'язку з чи він звернувся до суду із позовом про стягнення суми сплаченої попередньої оплати за товар, який не було поставлено.
Також позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 04.11.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх. суду № 58355/21 від 06.12.2021), обґрунтована тим, що справа має для відповідача велике значення, оскільки останнім належним чином виконані умови спірного договору в частині фактичної поставки товару, у той час як позивачем не виконані зобов'язання щодо оплати такого товару на суму 124 708 грн. 40 коп., тому відповідач має на меті звернутися до суду із зустрічною позовною заявою.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 60716/21 від 15.12.2021), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:
- 10.08.2021 між позивачем та відповідачем було укладено два договори, а саме: договір постачання товару № 10.08.2021 від 10.08.2021 та договір оренди обладнання № 10-08/21 від 10.08.2021. Після підписання 10.08.2021 вищезазначених договорів, у період з 11.08.2021 по 21.08.2021 між позивачем та відповідачем відбулося листування за допомогою електронного зв'язку. Так, представниками позивача та відповідача узгоджувалися питання факту оплати за договором постачання товару та строків оплати за договором оренди обладнання, умови та строки відвантаження за договором постачання товару та за договором оренди обладнання;
- 18.08.2021 представник позивача за допомогою електронного зв'язку повідомив представнику відповідача дані водія та транспортного засобу (надіслав фото посвідчення водія та фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, контактний номер телефону водія), який прибуде 19.08.2021 на склад відповідача для завантаження товару та обладнання за договорами № 10.08.2021 та № 10-08/21 від 10.08.2021, а також, зазначив адресу позивача за якою буде відбуватися доставка товару та обладнання;
- 19.08.2021 в межах договорів № 10.08.2021 та № 10-08/21 від 10.08.2021 відповідачем зі свого складу було відвантажено водію/експедитору позивача такий товар:
1) камера сушильна моделі IDS 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором (документи з вантажем: ВН № 4 від 19.08.2021) - договір постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021;
2) лоток нержавіючий посилений з сіткою 25x25 мм у кількості 32 штуки (документи з вантажем: ВН № 4 від 19.08.2021) - договір постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021;
3) камера сушильна моделі IDS 100 на 56 лотків у кількості 1 штука (документи з вантажем: акт № 1 від 19.08.2021) - договір оренди обладнання № 10-08/21 від 10.08.2021;
- факт прийняття водієм/експедитором позивача на складі відповідача вищезазначеного товару та обладнання за договорами постачання та оренди, підтверджується підписом водія/експедитора позивача у товарно-транспортній накладній № 4 від 19.08.2021 про прийняття товару та обладнання. Крім того, процес завантаження зазначеного товару та обладнання було зафіксовано камерами відеоспостереження відповідача (розміщені по периметру складу), та також цей факт може бути підтверджено працівниками відповідача, які безпосередньо здійснювали завантаження товару та обладнання;
- разом з відвантаженим товаром та обладнанням представником відповідача було передано водію/експедитору позивача наступні документи:
1) підписаний екземпляр договору № 10.08.2021 від 10.08.2021 зі специфікацією - один примірник для покупця (ФОП Буряк Т.Г.);
2) підписаний екземпляр договору № 10-08/21 від 10.08.2021 - один примірник для орендатора (ФОП Буряк Т.Г.);
3) підписана ФОП Ситник І.В. товарно-транспортна накладна № 4 від 19.08.2021 - два примірника (для ФОП Буряк Т.Г. та ФОП Ситник І.В.);
4) підписана ФОП Ситник І.В. видаткова накладна № 4 від 19.08.2021 - два примірника (для ФОП Буряк Т.Г. та ФОП Ситник І.В.);
5) підписаний ФОП Ситник І.В. акт приймання-передачі обладнання № 1 від 19.08.2021 до договору № 10-08/21 від 19.08.2021 - два примірника (для ФОП Буряк Т.Г. та ФОП Ситник І.В.);
- за допомогою електронного листування 20.08.2021 представником позивача було підтверджено факт отримання позивачем вищезазначеного товару та обладнання (камери сушільні/шкафи). При цьому, позивачем не було повернуто відповідачу жодного з вищезазначених документів (підписані з боку ФОП Буряк Т.Г. екземпляри ФОП Ситник І.В.), всупереч пункту 3.7. договору постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021;
- у вересні 2021 року відповідач отримав від позивача лист № 251 від 31.08.2021 згідно з яким позивач чомусь змінив свою позицію, і зазначив що він не отримав від відповідача товар за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021, та вимагав виконати умови вказаного договору в частині постачання товару;
- відповідач звертає увагу суду, що ним належним чином виконані умови договору щодо поставки товару, тоді як ФОП Буряк Т.Г. так і не виконано вимоги ФОП Ситник І.В. щодо оплати за поставлений товар за договором постачання №10.08.2021 від 10.08.2021.
Крім того, до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 9004/21 від 15.12.2021) Фізичної особи-підприємця Ситника Ігоря Володимировича до Фізичної особи-підприємця Буряк Тетяни Григорівни про стягнення заборгованості за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 у розмірі 124 708 грн. 40 коп.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем за зустрічним позовом товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 124 708 грн. 40 коп.
Ціна зустрічного позову складається з суми основного боргу.
Також позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 15.12.2021 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Ситника Ігоря Володимировича прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 16.12.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 11.01.2022.
Від позивача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 62958/21 від 30.12.2021), в якому він просив суд продовжити строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що відзив ним було отримано лише 17.12.2021 в кінці робочого дня, а також враховуючи наявність вихідних днів - суботи і неділі, а також перебування представника позивача у відрядженні з 20.12.2021 по 23.12.2021 в м Києві.
Від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на первісну позовну заяву (вх. суду № 61969/21 від 30.12.2021), в якій він просить суд позовні вимоги за первісним позовом задовольнити, посилаючись додатково на таке:
- листування, яке проводилося у Viber між представником відповідача та "Андрій 16 розстрочка" на яке посилається відповідач в своєму відзиві, має місце бути, однак, по-перше, це був лише посередник, не уповноважений офіційно позивачем, а по-друге, зі змісту переписки неможливо встановити той факт, що відповідачем було відвантажено зі складу відповідача, а позивачем отримано саме: камера сушильна моделі IDS 100 на 16 в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором (документи з вантажем: ВН від 19.08.2021); лоток нержавіючий посилений з сіткою 25x25 мм у кількості 32 штуки. (документи з вантажем: ВН № 4 від 19.08.2021); камера сушильна моделі IDS 100 на 56 лотків у кількості 1 штука (документи з вантажем: Акт № 1 від 19.08.2021), оскільки в листуванні йде мова саме про камеру сушильну моделі IDS 100 на 56 лотків, і посилання відповідачем на повідомлення де стоїть запитання : "Доброго дня Ви отримали шафи?" з відповіддю: "Так, дякую" особи, яка була посередником, не уповноваженої, яка не приймала товар на складі у позивача і навіть не була там присутня, не може бути доказом отримання товару позивачем, а саме, камери сушильної моделі IDS 100 на 16 в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором;
- на ведення переговорів щодо виготовлення, купівлі-продажу, взяття в оренду обладнання, безпосередньо контролю укладення договорів № 10.08.2021 та № 10-08/21 від 10.08.2021, строків оплати, умов та строків відвантаження, офіційно уповноваженим був від ФОП Буряк Т.Г. Криворучко Сергій Григорович, який діяв на підставі довіреності, виданої ФОП Буряк Т.Г. Останній проводив переговори щодо замовлень офіційно в офісі постачальника, він же контролював оплату за договором оренди та передоплату за договором постачання, він же вів телефонні переговори, а також у переписці Viber наголошував на тому, що для офіційного листування існує Укрпошта;
- відповідач зазначає, що разом з відвантаженим товаром та обладнанням представником відповідача було передано водію/експедитору повивача підписаний екземпляр договору № 10.08.2021 від 10.08.2021 зі специфікацією (додаток № 1 до договору) - один примірник для покупця (ФОП Буряк Т.Г.) та підписаний екземпляр договору № 10-08/21 від 10.08.2021 - один примірник для орендатора (ФОП Буряк Т.Г.), а також, видаткову накладну № 4 від 19.08.2021, при цьому не надано жодного належного доказу, який би підтвердив даний факт;
- 23.09.2021 позивачем було направлено відповідачеві лист засобами поштового зв'язку з вимогою повернення отриманого авансового платежу в сумі 124 708 грн. 40 коп., у зв'язку з невиконанням вимог пункту 3.1. договору № 10.08.2021 року від 10.08.2021. Окрім того повторно було наголошено про повернення підписаного екземпляру договору № 10.08.2021 від 10.08.2021, про що додатково було повідомлено в телефонному режимі. У відповідь, вихідним номером 23/09-02 від 23.09.2021 відповідачем направлено на адресу позивача лист про проведення доплати по договору № 10.08.2021 від 10.08.2021;
- позивачем не заперечується отримання зазначеного листа, однак, якщо прослідкувати то лист від позивача про повернення авансового платежу в зв'язку з невиконанням пункту 3.1 договору № 10.08.2021 від 10.082021 направлено 23.09.2021, а отримано відповідачем 27.09.2021. В свою чергу лист відповідача з вимогою проведення доплати до договору №10.08.2021 від 10.08.2021 з вихідним номером 23/09-02 від 23.09.2021 відправлено відповідачем на адресу позивача саме 27.09.2021, тобто саме після отримання вимоги від позивача про повернення авансового платежу, розуміючи що позивач має наміри позиватися до суду;
- факт здійснення господарської операції, а саме: поставки товару позивачу, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами;
- згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора), однак виконання водієм обов'язку має відбуватися за погодженням сторін. Переписка у Viber з даними про водія не є належним погодженням між сторонами щодо покладення обов'язків експедитора на перевезення конкретного товару;
- між позивачем та відповідачем не було погодження того, що на водія Пантю Сергія Анатолійовича покладаються обов'язки експедитора по доставці товару зазначеного в ТТН №4 від 19.08.2021 на загальну суму 640 976 грн. 00 коп. Також, відповідачем не було перевірено та не зазначено в ТТН документу, яким би позивач уповноважував водія Пантю Сергія Анатолійовича на отримання від його імені зі складу відповідача вантажу переліченого в ТТН № 4 від 19.08.2021, в тому числі камери сушильної моделі IDS 100 на 16 в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором (договір перевезення, довіреність тощо);
- щодо фіксування процесу завантаження товару зі складу, слід наголосити на тому що, відповідачем було відвантажено зі свого складу три упаковки, в одній з яких містилася орендована сушка у двох інших - лотки. З відео неможливо ідентифікувати товар, оскільки він був запакованим. Окрім того, для оцінки належності відеозапису як доказу береться до уваги наявність у нього необхідних реквізитів електронного доказу. Питання щодо автентичності відеозапису та відсутності в нього монтажу вирішуються шляхом призначення судової експертизи.
Ухвалою суду від 30.1.2021 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Буряк Тетяни Григорівни про продовження строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву було відмовити; продовжено процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 04.01.2022 включно.
Від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду № 41/22 від 04.01.2022), в якому він просив суд у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити, посилаючись на таке:
- посилання позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) на листування, яке проводилося у Viber, не може бути доказом отримання товару ФОП Буряк Т.Г.;
- роздруківки з мобільного додатку Viber, не є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду, справа № 922/3128/18);
- 23.09.2021 ФОП Буряк Т.Г. було направлено ФОП Ситник І.В. лист засобами поштового зв'язку з вимогою повернення отриманого авансового платежу в сумі 124 708 грн. 40 коп., у зв'язку з невиконанням вимог пункту 3.1. договору № 10.08.2021 від 10.08.2021. Окрім того, повторно було наголошено про повернення підписаного екземпляру договору №10.08.2021 від 10.08.2021, про що додатково було повідомлено в телефонному режимі. У відповідь, вихідним номером 23/09-02 від 23.09.2021 відповідачем направлено на адресу ФОП Буряк Т.Г. лист про проведення доплати по договору № 10.08.2021 від 10.08.2021. Отримання зазначеного листа не заперечується, однак, якщо прослідкувати то лист від ФОП Буряк Т.Г. про повернення авансового платежу у зв'язку з невиконанням пункту 3.1 договору № 10.08.2021 від 10.08.2021 направлено 23.09.2021, а отримано ФОП Ситник І.В. 27.09.2021. В свою чергу лист ФОП Ситник І.В. з вимогою проведення доплати до договору №10.08.2021 від 10.08.2021 з вихідним номером 23/09-02 від 23.09.2021 відправлено на адресу ФОП Буряк Т.Г. саме 27.09.2021, тобто саме після отримання вимоги від ФОП Буряк Т.Г. про повернення авансового платежу, розуміючи що остання має наміри позиватися до суду;
- ФОП Буряк Т.Г., розуміючи те, що її чекає судовий процес, не маючи на руках підписаного договору постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021, надіслала вкотре на адресу ФОП Ситник І.В. лист за вих. № 310 від 26.10.2021, з проханням підписати та повернути екземпляр договору, який в черговий раз було проігноровано ФОП Ситник І.В.;
- саме товарно-транспортна накладна є тим первинним документом, який має підтвердити факт отримання замовником того чи іншого товару. При цьому, товарно-транспортна накладна має містити прізвище, ім'я, по батькові представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати/отримувати вантаж. Товарно-транспортна накладна має містити, у тому числі, інформацію щодо прізвища та підпис відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора;
- у ТТН № 4 від 19.08.2021 відсутній підпис особи вантажоодержувача (ФОП Буряк Т.Г.), як одержувача зазначеного у товарно-транспортній накладній товару. Товарно-транспортна накладна не містить відтисків печатки та підпису ФОП Буряк Т.Г.;
- згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора), однак виконання водієм обов'язку має відбуватися за погодженням сторін. Переписка у Viber з даними про водія не є належним погодженням між сторонами щодо покладення обов'язків експедитора на перевезення конкретного товару;
- між ФОП Буряк Т.Г. та ФОП Ситник І.В. не було погодження того, що на водія Пантю Сергія Анатолійовича покладаються обов'язки експедитора по доставці товару зазначеного в ТТН № 4 від 19.08.2021 на загальну суму 640 976 грн. 00 коп., зокрема, камери сушильної моделі IDS 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором та лотків з нержавіючою посиленою сіткою 25x25 мм в кількості 32 штуки;
- ФОП Ситник І.В. не надано суду та не зазначено в ТТН документу, яким би ФОП Буряк Т.Г. уповноважувала водія Пантю Сергія Анатолійовича на отримання від її імені зі складу ФОП Ситник І.В. вантажу переліченого в ТТН М 4 від 19.08.2021;
- в ТТН № 4 від 19.08.2021 не зазначено кількість місць, не вказано повну адресу розвантаження та не зазначено найменування вантажу, який реально було відправлено зі складу ФОП Ситник І. В., а саме: лотки нержавіючі з сіткою 0.25x0,25 мм в кількості 112 штук, які йшли в комплекті до камери сушильної моделі IDS 100 на 56 лотків та були упаковані в дві окремі упаковки та вентилятор (окрема упаковка);
- ТТН № 4 від 19.08.2021 не підтверджує факт отримання позивачем зазначеного в ній товару, оскільки остання не підписана ФОП Буряк Т.Г., складена з порушенням вимог Правил, а також ФОП Ситник І.В. не надано документів, які б доводили наявність повноважень у водія Панті С.А. на отримання та перевезення: камери сушильної моделі IDS 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором; лоток нержавіючий посилений з сіткою 25x25 мм в кількості 32 штук;
- щодо фіксування процесу завантаження товару зі складу, слід наголосити на тому що, ФОП Ситник І.В. було відвантажено зі свого складу три великих упаковки, в одній з яких містилася орендована сушка у двох інших лотки до орендованої сушки в кількості 112 штук (перелічений товар підтверджується копію ТТН № 22 від 17.09.2021, відповідно до якої ФОП Буряк Т.Г. було повернуто ФОП Ситник І.В. камеру сушильну моделі IDS 100 на 56 лотків, орендовану згідно договору 10-08/21 від 10.08.2021, та лотки в кількості 112 штук до неї разом з вентилятором). Тобто, на відео буде зафіксовано кількість упаковок, однак з відео не можливо ідентифікувати товар, оскільки він був щільно запакованим в упаковки, які не просвічувалися. Окрім того, для оцінки належності відеозапису як доказу береться до уваги наявність у нього необхідних реквізитів електронного доказу. Питання щодо автентичності відеозапису та відсутності в нього монтажу вирішуються шляхом призначення судової експертизи.
- ФОП Ситник І.В. не виконано умови договору постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 в частині поставки товару на загальну суму 249 416 грн. 80 коп., а саме: камери сушильної моделі IDS 100 на 16 в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором; лоток нержавіючий посилений з сіткою 25x25 мм у кількості 32 штук.
Від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 1162/22 від 11.01.2022), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що останнім відзив на зустрічну позовну заяву отримано лише 10.01.2022, тому необхідний час для підготовки відповіді на вказаний відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 11.01.2022 представники позивача та відповідача не з'явились, при цьому, судом було враховано наявність клопотання ФОП Ситник І.В. про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.01.2022 підготовче засідання було відкладено на 09.02.2022.
Від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду № 2008/22 від 14.01.2022), в якому він посилався на таке:
- у відзиві на зустрічний позов ФОП Буряк Т.Г. зазначає, що на проведення переговорів щодо виготовлення, купівлі-продажу, взяття в оренду обладнання, безпосередньо контролю укладення договорів постачання та оренди, строків оплати, умов та строків відвантаження, офіційно уповноваженим від ФОП Буряк Т.Г. був лише Криворучко Сергій Григорович, який діяв на підставі відповідної довіреності;
- згідно з платіжним дорученням № 183 від 11.08.2021, ФОП Буряк Т.Г. було перераховано ФОП Ситник І.В., на підставі зазначеного рахунку, передплату за товар у розмірі 50% від суми договору, що становить 124 708 грн. 40 коп. без ПДВ. (підтвердження оплати представник ФОП Ситник І.В. отримав за допомогою електронного зв'язку від представника ФОП Буряк Т.Г. - Кулика Андрія Володимировича);
- 19.08.2021 в межах договору постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 та договору оренди обладнання № 10-08/21 від 10.08.2021 ФОП Ситник І.В. зі свого складу було відвантажено водію/експедитору ФОП Буряк Т.Г. товар, відповідно до умов цих договорів, а також разом з відвантаженим товаром представником ФОП Ситник І.В. було передано водію/експедитору ФОП Буряк Т.Г. підписаний договір постачання та відвантажувальні і товарно-транспортні документи на товар за зазначеними договорами. Факт прийняття водієм/експедитором ФОП Буряк Т.Г. на складі ФОП Ситник І.В. зазначеного товару за договором постачання та договором оренди, підтверджується підписом водія/експедитора ФОП Буряк Т.Г. у ТТН № 4 від 19.08.2021 про прийняття товару відповідно до його найменування, кількості, комплектності, тощо;
- позивач за зустрічним позовом звертає увагу суду на те, що ФОП Буряк Т.Г. не було повернуто ФОП Ситник І.В. його підписані екземпляри супровідних документів до товару, всупереч пункту 3.7. договору постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021. Крім того, у листуванні між представником ФОП Ситник І.В. та представником ФОП Буряк Т.Г. за допомогою електронного листування, 20.08.2021 представником ФОП Буряк Т.Г. - Кулик Андрієм Володимировичем було підтверджено факт отримання ФОП Буряк Т.Г. спірного товару;
- ФОП Ситник І.В. звертає увагу суду на те, що договорами поставки та оренди сторони узгодили всі істотні умови, як то строки оплати, а також строки і умови поставки товару, як за договором поставки так і за договором оренди. При цьому, питання стосовно підписання договорів, та оплати по ним, узгоджувалися за допомогою електронного листування безпосередньо з представником ФОП Буряк Т.Г. - Криворучком Сергієм Григоровичем, а деталі в частині дати прибуття транспорту від ФОП Буряк Т.Г. для завантаження товару, узгоджувалися з представником ФОП Буряк Т.Г. - Куликом Андрієм Володимировичем;
- ФОП Ситник І.В. добросовісно та у повному обсязі виконано умови договору постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 в частині поставки товару на загальну суму 249 416 грн. 80 коп., а саме:
1) камери сушильної моделі ШЗ 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором;
2) лотку нержавіючого посиленого з сіткою 25x25 мм у кількості 32 штуки.
Від відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду № 4314/22 від 27.01.2022), в яких він просив суд у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- передоплата згідно з платіжним дорученням № 183 від 11.08.2021 ФОП Буряк Т.Г в сумі 124 708 грн. 40 коп. без ГІДВ не заперечується та не оспорюється, однак ФОП Буряк Т.Г. заперечує твердження ФОП Ситник Т.В. стосовно того, що підтвердження оплати представник ФОП Ситник І.В. отримав за допомогою електронного зв'язку конкретно від представника ФОП Буряк Т.Г. - Кулика Андрія Володимировича. Як уже наголошувалося у відзиві, Кулик Андрій Володимирович не був ніколи представником ФОП Буряк Т.Г. - він був посередником між ФОП Буряк Т.Г. та ФОП Ситник І.В. Представником ФОП Буряк Т.Г. був Криворучко Сергій Григорович, який діяв на підставі довіреності;
- ФОП Ситник І.В. посилається на те, що Кулик А.В. повідомив, що водій, дані якого були передані ним (фото посвідчення та фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з контактним номером телефону), прибуде саме для завантаження товару за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021, однак окрім скрінів листування з Viber, де зазначено лише дані водія та йде мова про орендовану сушильну камеру, не надає жодних належних та допустимих доказів даного твердження;
- передача товару з боку постачальника повинна бути здійснена та зафіксована належним чином. Відповідно до пункту 3.4. договору постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021, товар повинен супроводжуватися необхідними відвантажувальними документами. Як вже зазначалося у відзиві, ФОП Ситник І.В. зі свого боку було грубо порушено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), а саме між ФОП Буряк Т.Г. та ФОП Ситник І.В. не було погодження того, що на водія Пантя Сергія Анатолійовича покладаються обов'язки експедитора по доставці товару, а саме камери сушильної моделі IDS 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором та лотків з нержавіючою посиленою сіткою 25х25 мм в кількості 32 штуки;
- відповідач за зустрічним позовом заперечує те, що факт прийняття водієм/експедитором ФОП Буряк Т.Г. на складі ФОП Ситник І.В. спірного товару за договором постачання підтверджується підписом водія/експедитора ФОП Буряк Т.Г у ТТН №4 від 19.08.2021 про прийняття товару відповідно до його найменування, кількості, комплектації, оскільки ТТН № 4 від 19 08.2021 не підписана ФОП Буряк Т.Г., складена з порушенням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, а також ФОП Ситних І.В не зазначено документу, який би доводив наявність повноважень у водія Пантя С.А. на отримання та перевезення камери сушильної та лотку, тому ФОП Ситник І. В не доведено факт наявності у водія ОСОБА_1 повноважень на отримання від Ситника І.В. вказаного товару для доставки його саме ФОП Буряк Т.Г.;
- ФОП Буряк Т.Г. та ФОП Ситник І.В. не погоджували прийняття зіскладу ФОП Ситника І.В. товару згідно з договором постачання № 10.08.2021 від 10.0.8.2021, а саме: камери сушильної IDS 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором; лоток нержавіючий посилений з сіткою 25x25 мм в кількості 32 штук, чого, зокрема, і не знайдено в підтвердження в електронному листуванні, на яке посилається ФОП Ситник І.В.
У підготовче засідання 09.02.2022 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
У підготовчому засіданні 09.02.2022 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.02.2022 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2022.
Від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання (вх. суду № 7595/22 від 15.02.2022), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи копію видаткової накладної № 4 від 19.08.2021.
У судове засідання 15.02.2022 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
У судовому засіданні 15.02.2022 учасниками справи була висловлена правова позиція з приводу позовних вимог за первісним та зустрічними позовами у даній справі.
У судовому засіданні 15.02.2022 протокольно було оголошено перерву до 21.02.2022.
У судове засідання 21.02.2022 з'явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 21.02.2022 оглянуті оригінали документів, а саме: договору постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021, специфікації від 10.08.2021 (додаток № 1 до договору № 10-08/21 від 10.08.2021), рахунок на оплату № 18 від 10.08.2021 на суму 249 416 грн. 80 коп., видаткову накладну № 4 від 19.08.2021 на суму 249 416 грн. 80 коп.
У судовому засіданні 21.02.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом),
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати; наявність підстав для повернення здійсненої попередньої оплати.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 10.08.2021 між Фізичною особою - підприємцем Ситником Ігорем Володимировичем (далі - постачальник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ФОП Ситник І.В.) та Фізичною особою - підприємцем Буряк Тетяною Григорівною (далі - покупець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, ФОП Буряк Т.Г.) було укладено договір постачання № 10.08.2021 (далі - договір, а.с.56-58), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання виготовити і передати у власність покупця камеру сушильну моделі IDS 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект), згідно зі специфікацією (додаток № 1) (далі - товар), а покупець прийняти і сплатити товар на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. договору).
У пункті 7.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань. Поступка права вимоги, а також будь-які зміни і доповнення до договору мають силу тільки у разі письмової угоди сторін, що беруть участь у договорі.
Доказів визнання недійсним, зміни чи розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Частиною 2 статті 658 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Судом встановлено, що укладений правочин в частині поставки продукції за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Згідно з пунктом 1.2. договору найменування, вартість, комплектація і технічні характеристики товару узгоджуються сторонами в Специфікації (додаток № 1), яка з моменту її підписання сторонами є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до вказаних умов, позивачем та відповідачем було підписано додаток №1 до договору - Специфікацію від 10.08.2021, в якій сторони узгодили назву обладнання, його кількість, ціну вартість та термін постачання (а.с.72)
Відповідно до пункту 2.1. договору ціна товару, комплектація якого відображена в специфікації складає - 249 416 грн. 80 коп., без ПДВ. Загальна сума договору складає - 249 416 грн. 80 коп.
Умовами пункту 3.1. договору передбачено, що термін постачання товару постачальником - 20 робочих днів з моменту оплати.
Відповідно до умов Специфікації від 10.08.2021 термін постачання також було погоджено сторонами у 20 робочих днів.
У пункті 2.2. договору сторони погодили, що розрахунок за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування передплати в розмірі 50% від суми договору - 124 708 грн. 40 коп., без ПДВ.
У відповідності до вказаних умов, постачальником - ФОП Ситником І.В. було виставлено покупцю - ФОП Буряк Т.Г. рахунок на оплату № 18 від 10.08.2021 на суму 249 416 грн. 80 коп. (ас.35).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 2.2. договору, покупцем - ФОП Буряк Т.Г. 11.08.2021 було сплачено на користь постачальника 50% передоплати у сумі 124 708 грн. 40 коп. з призначенням платежу "Оплата за камеру сушильну, лотки нержавіючі згідно з рахунком № 18 від 10.08.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 183 від 11.08.2021 (а.с.9).
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані порушенням відповідачем - ФОП Ситником І.В. зобов'язань за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 в частині виконання зобов'язань щодо поставки товару, за який позивачем - ФОП Буряк Т.Г. було здійснено 50% попередню оплату. Як зазнає позивач у первісній позовній заяві, відповідачем - ФОП Ситником І.В. товар не поставлено, вимогу ФОП Буряк Т.Г. щодо повернення попередньої оплати (лист № 251 від 31.08.2021, а.с.27-30) також не виконано, у зв'язку з чи вона звернулася до суду із позовом про стягнення суми сплаченої попередньої оплати за товар, який не було поставлено, у розмірі 124 708 грн. 40 коп.
У зустрічній позовній заяві ФОП Ситник І.В. просить суд стягнути з ФОП Буряк Т.Г. заборгованість за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 у розмірі 124 708 грн. 40 коп., посилаючись на те, що, фактично, товар вартістю 249 416 грн. 80 коп. було поставлено ФОП Буряк Т.Г. у серпні 2021 року, але ФОП Буряк Т.Г. зобов'язань за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем за зустрічним позовом - ФОП Ситником І.В. товар не виконала, внаслідок чого у ФОП Буряк Т.Г. перед ФОП Ситником І.В. утворилась заборгованість в сумі 124 708 грн. 40 коп.
Враховуючи вказане, між сторонами у даній справі існує спір щодо наявності факту поставки товару на суму 249 416 грн. 80 коп., як наслідок, наявності підстав для повернення сплаченої за нього попередньої оплати (у випадку доведеності факту непоставки) або наявності підстав для здійснення його повної оплати (у випадку доведеності факту поставки товару). Вказане і стало причиною звернення із первісним та зустрічним позовами, відповідно, до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
До вказаного висновку суд прийшов з таких підстав.
Відповідно до пункту 3.2. договору покупець приймає, а постачальник передає товар впродовж 5-ти календарних днів з дати, вказаної в пункті 3.1. договору. Можливо, за погодженням сторін, дату приймання товару зробити раніше зазначеного терміну.
Згідно з пунктом 3.3. договору товар передається і відвантажується із складу постачальника після 50% оплати, згідно з договором.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання, зокрема, вказаних умов договору, а також укладеного між сторонами іншого договору - договору оренди обладнання № 10-08/21 від 10.08.2021 (а.с.59-61), постачальником - ФОП Ситником І.В. було здійснено відвантаження товару:
1) камера сушильна моделі IDС 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором (документи з вантажем: ВН № 4 від 19.08.2021);
2) лоток нержавіючий посилений з сіткою 25x25 мм у кількості 32 штуки (документи з вантажем: ВН № 4 від 19.08.2021);
3) камера сушильна моделі IDС 100 на 56 лотків у кількості 1 штука (документи з вантажем: акт № 1 від 19.08.2021).
Вказаний вантаж було 19.08.2021 завантажено в автомобіль - Газель НОМЕР_1 , автомобільний перевізник та водій - ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортною накладною № 4 від 19.08.2021 (а.с.37-38).
У вказаній товарно-транспортній накладній також зазначено, що замовником перевезення (платником) є ФОП Буряк Т.І.; вантажовідправником - ФОП Ситник І.В.; вантажоодержувачем - ФОП Буряк Т.І.; вантаж наданий для перевезення у стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів; супровідні документи на вантаж - видаткова накладна № 4 від 19.08.2021; маршрут перевезення: м Дніпро - м.Заводське, Полтавської області.
Таким чином, з вказаної товарно-транспортної накладної вбачається, що постачальником - ФОП Ситником І.В. було належним чином виконані його зобов'язання щодо передачі товару, обумовленого договором, покупцю - ФОП Буряк Т.І.
В той же час, як вбачається з товарно-транспортної накладної № 4 від 19.08.2021 по прибуттю до місця призначення вона не була підписана вантажоодержувачем - покупцем (ФОП Буряк Т.І.); при цьому, під час розгляду даної справи ФОП Буряк Т.І. посилалася на те, що за товарно-транспортною накладною № 4 від 19.08.2021 фактично було їй поставлено лоток нержавіючий та камеру сушильна моделі IDС 100 на 56 лотків у кількості 1 штука, які, як зазначає ФОП Буряк Т.І., були предметом договору оренди; товар, обумовлений договором поставки, за вказаною товарно-транспортною накладною не надійшов, що, як зазначає ФОП Буряк Т.І., стало підставою для непідписання вказаної товарно-транспортної накладної. Враховуючи вказані обставини, ФОП Буряк Т.І. звернулася з первісним позовом у даній справі, в якому просить суд стягнути попередню оплату в сумі 124 708 грн. 40 коп. за товар, який не було поставлено.
З приводу вимог за первісним позовом щодо стягнення суми попередньої оплати суд зазначає таке.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 909 Цивільного кодексу України).
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 908 Цивільного кодексу України).
Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.
Відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Підпунктом 15.1 п. 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.
Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:
а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;
б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;
в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;
г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін (підпункт 15.2 пункту 15 Правил).
Як визначено в підпункті 15.3 пункту 15 Правил записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.
За приписами підпункту 15.4 пункту 15 Правил жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.
При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (підпункт 15.5 пункту 15 Правил).
Аналіз наведених положень свідчить, що у разі наявності розбіжностей між перевізником і вантажоодержувачем щодо обставин, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності учасника перевезення, такі обставини мають бути оформлені актом у передбаченій Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні формі. Акт засвідчуються підписами вантажоодержувача і водія. При відмові однієї із сторін від складання акта він складається за участю представника незацікавленої сторони.
Як вбачається з матеріалах справи, такий Акт під час прибуття вантажу за товарно-транспортною накладною № 4 від 19.08.2021 до вантажоодержувача - ФОП Буряк Т.Г. не складався; докази його складання матеріали справи не містять; під час розгляду справи представник вантажоодержувача - ФОП Буряк Т.Г. також підтвердила, що вказаний вище Акт не складався.
Слід наголосити, що факт отримання товару за товарно-транспортною накладною ФОП Буряк Т.Г. підтверджує, але, як зазначає, не у повному обсязі. Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.08.2021 ФОП Буряк Т.Г. було передано камеру сушильну моделі IDС 100 на 56 лотків, яка в подальшому була повернута ФОП Ситнику І.В. за актом приймання-передачі майна від 17.09.2021 (а.с.182).
Таким чином, у випадку прийняття ФОП Буряк Т.Г. товару за товарно-транспортною накладною № 4 від 19.08.2021 лише частково, такий факт мав бути підтверджений у відповідному Акті. Оскільки таки й Акт складено не було, то суд приходить до висновку, що ФОП Буряк Т.Г. не спростовано, що нею було отримано товар за товарно-транспортною накладною № 4 від 19.08.2021 у повному обсязі, що наведено у розділі "Відомості про вантаж", а саме:
1) камера сушильна моделі IDС 100 на 16 лотків в комплекті (1 комплект) з сенсорним керуванням, вентилятором (документи з вантажем: ВН № 4 від 19.08.2021);
2) лоток нержавіючий посилений з сіткою 25x25 мм у кількості 32 штуки (документи з вантажем: ВН № 4 від 19.08.2021);
3) камера сушильна моделі IDС 100 на 56 лотків у кількості 1 штука (документи з вантажем: акт № 1 від 19.08.2021).
Більше того, за умовами пункту 3.8. договору приймання товару за кількістю здійснюється покупцем згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, за якістю - згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, відповідно.
Однак і у вказаному порядку сторонами не було зафіксовано факт невідповідності товару, доставленого за товарно-транспортною накладною № 4 від 19.08.2021, покупцю - ФОП Буряк Т.Г. за кількістю.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що ФОП Буряк Т.Г. належними доказами не доведено факт невідповідності товару, переліченого в товарно-транспортній накладній № 4 від 19.08.2021, фактично поставленому. Як наслідок, факт непоставки товару на загальну суму 249 416 грн. 80 коп. також ФОП Буряк Т.Г. не підтверджено належними доказами.
З приводу посилання покупця, - ФОП Буряк Т.Г., на відсутність первинного бухгалтерського документу, який би підтвердив факт поставки, суд зазначає таке.
У пункті 3.6. договору сторони погодили, що датою постачання товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, що підтверджує факт передачі товару покупцеві.
У той же час, у пункті 3.7. договору вказано, що підписану видаткову накладну покупець зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів після отримання товару відправити постачальнику транспортною компанією "Нова пошта".
Таким чином, умови договору передбачають процедуру підписання та пересилання видаткової накладної.
Більше того, у даній ситуації суд відзначає, що наявність підписаної з обох сторін видаткової накладної не має вирішального значення, оскільки значення має фактичне здійснення між постачальником та покупцем господарської операції з приводу поставки товару, яке у даному випадку встановлено судом за наслідком повного та всебічного аналізу всіх наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження непоставки товару на суму 249 416 грн. 80 коп. та, як наслідок, наявності правових підстав для стягнення суми попередньої оплати у розмірі 124 708 грн. 40 коп., що є предметом спору за первісним позовом, є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення попередньої оплати в сумі 124 708 грн. 40 коп.
З приводу вимог за зустрічним позовом щодо стягнення заборгованості за поставлений товар суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.3. договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування оплати в розмірі 50% від суми договору - 124 708 грн. 40 коп., без ПДВ, на поточний рахунок постачальника, після отримання товару, протягом 3 місяців, таким чином:
- наступний платіж - 20% від загальної суми договору протягом 30-ти днів після остаточного платежу;
- наступний платіж - 20% від загальної суми договору протягом 30-ти днів після останнього платежу;
- наступний платіж - 10% від загальної суми договору протягом 30-ти днів після останнього платежу.
Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як було встановлено судом, товар на загальну суму 249 416 грн. 80 коп. було фактично поставлено покупцю - ФОП Буряк Т.Г., отже він підлягав оплаті у встановленому в пункті 2.3. договору порядку. При цьому, строк повної оплати товару на залишкову суму 124 708 грн. 40 коп. є таким, що настав.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Доказів на підтвердження повної оплати поставленого ФОП Ситником І.В. 19.08.2021 товару на залишкову суму 124 708 грн. 40 коп. ФОП Буряк Т.Г. не надала, доводи щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростувала.
Враховуючи вказане, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар у залишковій сумі 124 708 грн. 40 коп. є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення з ФОП Буряк Т.Г. на користь ФОП Ситника І.В. основного боргу в сумі 124 708 грн. 40 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом; витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Буряк Тетяни Григорівни до Фізичної особи-підприємця Ситника Ігоря Володимировича про повернення суми попередньої оплати у розмірі 124 708 грн. 40 коп. - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача за первісним позовом - Фізичну особу-підприємця Буряк Тетяну Григорівну.
Позовні вимоги за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Ситника Ігоря Володимировича до Фізичної особи-підприємця Буряк Тетяни Григорівни про стягнення заборгованості за договором постачання № 10.08.2021 від 10.08.2021 у розмірі 124 708 грн. 40 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Буряк Тетяни Григорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Ситника Ігора Володимировича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) - 124 708 грн. 40 коп. - основного боргу та 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.02.2022.
Суддя Ю.В. Фещенко