пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
22 лютого 2022 року Справа № 903/835/21
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Королюк Ігор Вячеславович
за відсутністю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/835/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Баліс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фреш Фуд Лоджистікс” про визнання положення пункту договору нечинним,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баліс" подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Фуд Лоджистікс" про визнання недійсним положення пункту договору поставки № 161120 від 16.11.2020 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баліс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш Фуд Лоджистікс". А саме, положення, викладене в пункті 8.3 розділу 8 вказаного договору, що передбачає обов'язок у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 7 (сім) календарних днів з моменту прострочення термінів оплати Покупець зобов'язаний додатково, крім пені сплатити на користь Постачальника штраф в розмірі 100% від суми заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на визнання недійсним вищевказаного положення пункту договору, оскільки зазначений пункт є таким, що ставить в нерівне становище покупця та постачальника, що призводить до порушення прав покупця.
Ухвалою від 24.01.2022 заяву ТОВ “БАЛІС” про відвід судді Дем'як В.М. за вх.№01-131/1/22 від 20.01.2022 задоволено. Відведено суддю Дем'як В.М. від розгляду справи за №903/835/21. Матеріали справи № 903/835/21 передано уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2022 справу розподілено судді Гарбару І.О.
Ухвалою суду 26.01.2022 справу №903/835/21 прийнято до розгляду. Розгляд справи по суті призначити на 22.02.2022 о 11:45 год. Згідно ст. 207 ГПК України учасники справи можуть подати заяви чи клопотання, додаткові документи, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені у підготовчому провадженні до моменту розгляду справи по суті із обґрунтуванням поважності причин їх неподання у визначений строк.
18.02.2022 та 21.00.2022 представник позивача в системі «Електронний суд» сформував наступні документи:
1. Клопотання/заяву, в якому просить суд повернути справу № 903/835/21 на стадію підготовчого провадження. Постановити ухвалу про повторне проведення підготовчого провадження у справі № 903/835/21.Постановити ухвалу про розгляд клопотання.
2. Заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд визнати положення пункту 5.5. Розділу 5 «при надходженні грошових коштів від Покупця спочатку оплачуються відсотки за штрафні санкції та пеня (у випадку направлення Покупцю відповідних вимог на сплату заборгованості), а потім вартість товару відповідно до вказаних в платіжних документах номерів рахунків або накладних ; пункту 8.3. Розділу 8 «у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 7 (сім) календарних днів з моменту прострочення термінів оплати Покупець зобов'язаний додатково , крім пені, сплатити на користь Постачальника штраф в розмірі 100 % від суми заборгованості» - не чинними.
3. Клопотання про врахування правових висновків Верховного Суду, Конституційного Суду. Просить суд при ухваленні рішення у справі № 903/835/21 врахувати правові висновки:
- Верховного Суд у у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові № 910/1199/19 від 19 лютого 2020р., на які посилається Позивач.
- Конституційного суду України, викладені у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013, на які посилається Позивач.
4. Клопотання про участь позивача ТОВ «БАЛІС» у справі № 903/835/21 через члена виконавчого органу ТОВ «БАЛІС» керівника юридичного відділу Собчак Оксану Володимирівну.
Відповідач подав клопотання від 21.02.2022 про відкладення розгляду справи, оскільки перебуватиме на розгляді інщої справи.
У визначений судом день та час сторони своїх представників в засідання суду не направили.
Розглянувши клопотання позивача про участь позивача ТОВ «БАЛІС» через члена виконавчого органу ТОВ «БАЛІС» керівника юридичного відділу Собчак Оксану Володимирівну господарський суд, виходив із наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
На підтвердження повноважень Собчак О.В. на представництво ТОВ "Баліс" надано наказ про призначення Собчак О.В. на керівника юридичного відділу за №415 від 04.10.2021, Положення про юридичній відділ ТзОВ «БАЛІС» №16 від 28.12.2021.
У відповідності до п.7.2 Положення, керівник юридичного відділу як член виконавчого органу - юридичного відділу ТОВ «БАЛІС» відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального Кодексу України наділений повноваженнями діяти від імені ТОВ «БАЛІС» відповідно до цього Положення «Про Юридичний відділ ТОВ БАЛІС'».
Згідно п.п.7.3. - 7.4. Положення, юридична особа ТОВ «БАЛІС» бере участь у судовому процесі в тому числі й через свого члени виконавчого органу , керівника юридичного відділу.
Керівник юридичного відділу ТОВ «БАЛІС» має право вчиняти дії від імені юридичної особи, представляти інтереси в усіх судових установах України, будь-яких інстанцій та юрисдикцій. в тому числі в місцевих, міських, районних, міськрайонних, міжрайонних, окружних, обласних, міжобласних, апеляційних, касаційних, Верховному Суді, всіх вищих спеціалізованих судах, загальних, адміністративних, господарських, третейських судах, з усіма процесуальними правами, які надано законом заявнику, позивачу, скаржнику, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, стягувачеві, боржнику та кредитору, в тому числі з правом пред'явлення позову, повної або часткової підмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмет позову, укладання мирової угоди, оскарження рішень, ухвал, постанов, судових наказів тощо. Подавати та підписувати всі документи, в тому числі позовні та інші заяви, скарги, клопотання, письмові заперечення, відводи, відзиви, зауваження, апеляції, касаційні скарги тощо; одержувані документи, що стосуються прав та законних інтересів ТОВ «БАЛІС», в тому числі виконавчі документи, ознайомлюватися з матеріалами справи; одержувати копії рішень, ухвал, постанов га інших документів, що зберігаються в справі, знімати копії, брати участь в судових засіданнях; подавати докази, брати участь в дослідженні доказів, заявляти відводи, заперечувати проти відводів, прослуховувати запис фіксування технічними засобами судового засідання, ознайомлюватися з журналом судового засідання; оскаржувати будь-яке рішення, в тому числі судових органів; сплачувати у разі потреби судовий збір .
Повноваження керівника юридичного відділу на прийняття участі у судовій справі від імені ТОВ «БАЛІС» в розумінні частини 3 статті 56, статті 60 ГПК України підтверджуються цим Положенням, довіреністю, наказом про призначення на посаду керівника юридичного відділу (п. 7.5.Положення).
В ухвалі від 07.02.2020 у справі № 17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:
- докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також
- докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
Верховний Суд (справа №260/988/18) пояснив: представництво юридичної особи виражається через доручення та видачу довіреності на вчинення дій, тоді як для самопредставництва необхідні лише внутрішні документи юридичної особи (положення, трудовий договір тощо). Головна відмінність полягає у тому, хто і на підставі якого документа здійснює представництво: у випадку самопредставництва це залучення особи, яка має безпосереднє відношення до підприємства, а її повноваження вже передбачені у внутрішніх документах. Що ж до представництва, то це залучення будь-якої третьої особи, що супроводжується формуванням нового документа - довіреності.
Отже, для підтвердження повноважень члена виконавчого органу необхідно подати: статут (або інший документ, що визначає повноваження членів виконавчого органу (наприклад, положення) та наказ про призначення членом виконавчого органу (або витяг чи виписку з ЄДР, де вказується, що така особа може представляти юридичну особу без довіреності).
Таким чином, самопредставництво надає юридичній особі можливість представляти свої інтереси внутрішнім працівникам без залучення сторонніх адвокатів та радників. Більше того, для самопредставництва достатньо лише 2 документів: документ, що передбачає повноваження особи, яка займає певну посаду, представляти інтереси юридичної особи без довіреності, та документ на підтвердження того, що уповноважена особа займає відповідну посаду.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про участь позивача ТОВ «БАЛІС» у через члена виконавчого органу ТОВ «БАЛІС» керівника юридичного відділу Собчак Оксану Володимирівну підлягає до задоволення.
Щодо клопотання позивача про повернення справи на стадію підготовчого провадження.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
Відповідно до статті 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно положень частини 1 статті 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Як передбачено нормами статті 182 ГПК України, саме у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, зокрема, і чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до частин 2, 3, 8 статті 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частини 2, 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України).
Підготовче провадження у справі було закрито 12.01.2022, що підтверджується відповідною ухвалою суду (а.с.167-169).
Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, суд мотивував тим, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, у зв'язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 2ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПКУкраїни встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Скориставшись аналогією процесуального закону (суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, - частини 1, 4 статті 119 ГПКУкраїни; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів - частина 5 статті 80 ГПК України; головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи - частина 1 статті 207 Господарського процесуального кодексу України), суд приходить до висновку, що в даному випадку для можливості задовольнити клопотання відповідача про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, першочергово слід з'ясувати причини невчинення ним відповідних дій у строк, встановлений для цього, та визначити їх поважність або неповажність.
Так, мотивуючи своє клопотання, позивач пояснив, що остаточно не з'ясовані позовні вимоги та склад учасників судового процесу, не визначені обставини справи, які підлягають встановленню, не розглянуто судом клопотання Позивача від 01.12.2021р. «Про залишення відзиву Відповідача без розгляду», Позивачу не надано копії матеріалів справи та копію протоколу судового засідання від 12.01.2022, вчинено не усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті та розгляд справи №903/835/21 по суті не розпочато, з метою забезпечення можливості Позивачу реалізувати надані законодавством процесуальні права.
Разом з тим, судом враховано, що провадження по справі відкрито 19.10.2021, ухвалою суду від 02.12.2021 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 19.01.2022, а 12.01.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
Стаття 14 ГПК України стосується принципу диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд зазначає, що чинним Господарський процесуальним кодексом України не передбачено повернення до підготовчого провадження або поновлення підготовчого провадження, повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні є неможливим навіть за наявності поважних причин, що зумовлено, зокрема, необхідністю дотримання принципів стадійності господарського процесу та правової визначеності, а також метою недопущення зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною.
Повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, а саме позивачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимо зважаючи на принципи господарського судочинства.
Разом з тим, ухвалою суду від 26.01.2022 судом запропоновано сторонам згідно ст.207 ГПК України подати заяви чи клопотання, додаткові документи, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені у підготовчому провадженні до моменту розгляду справи по суті із обґрунтуванням поважності причин їх неподання у визначений строк.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.
У відповідності до ч 2. ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Враховуючи неявку в судове засідання уповноважених представників, з метою забезпечення можливості реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві, з метою всебічного та об'єктивного вирішення даного спору, господарський суд, приходить до висновку про необхідність відкладення розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 202, 232-235 ГПК України, господарський суд,-
1. В задоволенні клопотання позивача про повернення справи на стадію підготовчого провадження відмовити.
2. Клопотання позивача про участь позивача ТОВ «БАЛІС» у справі через члена виконавчого органу ТОВ «БАЛІС» керівника юридичного відділу Собчак Оксану Володимирівну задовольнити.
3. Розгляд справи по суті відкласти на "22" березня 2022 р. о 10:15 год.
Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр. Волі 54А, м. Луцьк, в залі судових засідань №103.
4. Клопотання про збільшення позовних вимог вирішити в наступному судовому засіданні.
5. Запропонувати відповідачу подати письмові пояснення щодо поданого клопотання про збільшення позовних вимог в строк до 04.03.2022.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України. Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду підписана 23.02.2022.
Суддя І. О. Гарбар