Ухвала від 23.02.2022 по справі 902/121/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" лютого 2022 р. Cправа № 902/121/17

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали по справі

за заявою: Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 23494714)

до: Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Калинівсьий район, Вінницька область, 22400; код 30807701)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою АТ "Альфа-Банк" до ВАТ "Вінніфрут" про визнання банкрутом.

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Постановою від 31.08.2021 року визнано ВАТ "Вінніфрут" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ющенко В.М.

18.01.2022 року до суду від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області надійшла заява № 73-02 від 14.01.2022 року про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 434 091,37 грн.

В зв'язку з надісланням матеріалів справи № 902/121/17 до суду апеляційної інстанції, ухвалою від 21.01.2022 року було відкладено вирішення питання про прийняття заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області № 73-02 від 14.01.2022 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/121/17, до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.

15.02.2022 року матеріли справи надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Дослідивши матеріали кредиторської заяви, суд дійшов наступного висновку, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 4 ст. 60 КУ з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

При цьому, суд зазначає, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом встановлено ставку судового збору, а саме: 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 2 481 грн.

Відтак за подання до суду заяви з грошовими вимогами до банкрута кредитору (заява датована та здана на відправку 14.01.2022 року) слід було сплатити 4 962,00 грн.

Однак, при огляді зазначеної заяви, судом встановлено, що заявником не надано суду доказів в підтвердження сплати судового збору за подання кредиторської заяви у розмірі встановленого Законом.

Крім того, згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 року (зі змінами), далі Правила, підтвердженням надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.

З огляду на наведене вище, належним доказом відправлення боржнику та арбітражному керуючому копії кредиторської заяви є опис вкладення в поштовий конверт з переліком документів, що додані до заяви, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Разом з тим, заявником в якості доказів надсилання копії кредиторської заяви боржнику та арбітражному керуючому надано лише фіскальні чеки АТ "Укрпошта" від 14.01.2022 року.

Відтак, заявником не надано до суду належних доказів: сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі; на підтвердження надсилання боржнику та арбітражному керуючому копії кредиторської заяви та доданих до неї документів.

Водночас, у заяві заявник посилається на положення п.2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", якою визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Разом з тим, слід зазначити, що в переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно ст.5 Закону України "Про судовий збір" органи Фонду соціального страхування України відсутні.

При цьому, посилання кредитора на п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", як на підставу для звільнення від сплати судового збору, суд вважає безпідставними, оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області звернулося до суду саме з кредиторською заявою про визнання грошових вимог до банкрута.

Отже, розгляд кредиторських вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області у справі про банкрутство ВАТ "Вінніфрут" не є тотожним розгляду вимог позивача про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Статтею 46 КУ з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.

У разі якщо заяву кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку повідомити заявника про недоліки поданої заяви та зобов'язати кредитора їх усунути в строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 2, 9 (ч. 4), 45, 46, 60 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 18, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повідомити Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про недоліки, виявлені судом при огляді заяви № 73-02 від 14.01.2022 року про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 434 091,37 грн. у справі № 902/121/17, зокрема, щодо відсутності доказів: сплати судового збору за подання до суду кредиторської заяви; надсилання боржнику та арбітражному керуючому копії кредиторської заяви та доданих до неї документів.

2. Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області усунути недоліки, виявлені судом при огляді заяви № 73-02 від 14.01.2022 року про визнання грошових вимог до боржника в строк: не пізніше десяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

3. Ухвалу направити згідно переліку рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Управлінню ВД ФСС України у Вінницькій області vi@fssu.gov.ua.

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею 23.02.2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук:

1 - до справи

2 - УВД ФСС України у Вінницькій області - вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037