21 лютого 2022 року ЛьвівСправа № 460/3038/19 пров. № А/857/21085/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву Демченко В.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , про прийняття додаткового рішення в справі за апеляційною скаргою Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС про скасування рішення від 02.09.2019 №UA204000/2019/000708/1 про коригування митної вартості товарів, а саме: легкового автомобілю марки BMW модель Х5, бувшого у використанні, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , 2018 року випуску, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2019/00725.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000708/1 від 02.09.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00725. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн 27 коп.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишено без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 460/3038/19 залишено без змін.
08 лютого 2022 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Демченко В.О., подана в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні цього питання зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №01/22 від 04.01.2022 року адвокатом надано клієнту послугу правового характеру та встановлено договірну ціну роботи в розмірі 2500 грн, а саме опрацьовано матеріали справи - 500 грн; підготовлено відзив на апеляційну скаргу - 1000 грн; участь в судовому засіданні - 1000 грн.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 310, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Демченко В.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , про прийняття додаткового судового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову по справі № 460/3038/19 за апеляційною скаргою Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби 2500 грн (дві тисячі п'ятсот гривень) 00 коп. судових витрат.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Л. Я. Гудим
В. В. Святецький